“Я—чистий”

Мої дорогі брати у священстві! Я відчуваю таке натхнення, коли дивлюся в обличчя 21 тис. братів тут, у Конференц-центрі, знаючи, що мільйони вас зібралися у церковних приміщеннях та інших залах по всьому світу. Мені шкода, що я вже такий старий у цей час, коли життя стає все більш захоплюючим.

Як усі ви знаєте, мене було висвячено і рукопокладено Президентом Церкви 12 років тому, а саме 12 березня 1995 року. Старійшина Баллард зробив добірку деяких цифр, що стосуються цих 12 років. Я цитую з його звіту:

• 387750 місіонерів поїхало на місію, що складає майже 40 відсотків загальної кількості місіонерів, які служили на місії в цьому розподілі, тобто 40 відсотків за останні 12 років з усіх 177 років існування Церкви.

• 3 млн. 400 тис. навернених було охрищено, що дорівнює одній четвертій загальної кількості членів Церкви на цей час.

• Загальна кількість місій Церкви зросла з 303 до 344, і три нові буде відкрито невдовзі.

• Утримання навернених активними, згідно з відвідуваністю причасних зборів, висвяченням у священство і вірністю у сплаті десятини, зросло значною мірою.

У той час як усе це має надзвичайно важливе значення, я переконаний, що, за умови ще більшої відданості, це недалеке минуле може стати прологом до ще величнішого майбутнього.

Не бійся тягарів, сильним будь, про обов’язки свої не забудь. Тож налягай, не відступай і не бійся тягарів. (Див. “Не бійся тягарів,” Гімни, № . 154).

А зараз я хочу змінити тему. Я вже торкався її багато років тому. Я знову хочу до неї звернутися, оскільки ті, хто чув мене тоді, вже забули про це, а ті, хто не чув, мають почути. Я говоритиму про Президента Джозефа Ф. Сміта, який служив Президентом Церкви з 1901 по 1918 рік. Загалом—17 років.

Джозеф Ф. Сміт був сином Гайрума Сміта, брата пророка Джозефа. Гайрума було вбито разом з пророком у Картеджі. Джозеф Ф. народився у Фар-Уесті, шт. Міссурі, 13 листопада 1838 р. Коли він був ще немовлям, сім’я виїхала з Міссурі. Будучи хлопчиком, якому ще не було повних 6 років, він почув, як постукали у вікно дому в Наву, де вони жили з матір’ю. То був чоловік, який поспішав верхи з Картеджа, щоб повідомити сестрі Сміт, що її чоловіка напередодні ввечері було вбито.

У 9 років він правив парою волів, разом з матір’ю перетинаючи рівнини і прямуючи до цієї долини. У 15 його було покликано на місію на Гаваї. Він доїхав до Сан-Франциско і працював там на лісопильні, щоб заробити достатньо грошей на квиток до островів.

У той час Гаваї не були туристичним центром. Там проживали корінні гавайці, які, у своїй більшості, були бідними, але щедро ділилися всім, що мали. Джозеф навчився розмовляти їхньою мовою і любити їх. Служачи там, він мав незвичайний сон. Я цитую його розповідь про цей випадок. Він казав:

“[Коли я служив] на місії, то був дуже пригнічений. Я був майже без одягу, не мав жодного друга окрім кількох бідних неосвічених… людей. Моя бідність, брак розуміння та знань настільки обтяжували мене, ще хлопчика, що я ледве насмілювався дивитися… людям в очі.

І поки я перебував у цьому душевному стані, [однієї ночі] мені наснився сон, ніби я подорожував і мав поспішати—поспішати, напружуючи всі сили, щоб не спізнитися. Поспішаючи з усіх сил, я розумів, що в руках у мене не було нічого, крім маленького клуночка, зав’язаного в носову хустинку. Я не знав, що в ньому, бо надто поспішав, аби з’ясовувати це. Врешті я дістався прекрасної будівлі… Мені здавалося, що саме вона і є метою моєї подорожі. Наближаючись до неї так швидко, як тільки міг, я побачив напис [було написано В-А-Н-Н-А] “Ванна”. Я швидко повернув у той бік, увійшов у ванну кімнату і чисто–начисто вимився. Тоді розв’язав свого клунка, і виявилося, що там було [якесь] біле та чисте [вбрання]—те, чого я не мав уже так давно, бо люди, з якими я жив, не дуже переймалися тим, щоб їхні речі були дуже чистими. Але мій [одяг був] чистим і, одягнувшись, я поспішив до якогось великого отвору, чи дверей. Я постукав, двері відчинилися, і виявилося, що за ними стояв пророк Джозеф Сміт. Він подивився на мене трохи докірливо, і одразу сказав: “Джозефе, ти запізнюєшся”. Я набрався сміливості і відповів:

“Так, але я чистий. Я—чистий!”

Він узяв мене за руку і ввів у середину, а потім зачинив ті великі двері. Я відчував його руку так явно, як руку будь-якого чоловіка. Я знав його, а коли увійшов, то побачив свого батька, і Бригама [Янга], і Гебера [Ч. Кімбола], і Уілларда [Річардса] й інших достойних чоловіків, які стояли один за одним. Те, що я бачив, було схожим на цю рівнину, сповнену великою кількістю людей, але переді мною стояли всі люди, яких я знав. Моя мати була там, і вона сиділа, тримаючи на колінах дитину. І я міг назвати імена багатьох з присутніх там, які, як мені здалося, були серед обраних, серед піднесених…

[Я бачив цей сон], коли самотньо спав на циновці високо в горах на Гаваях. Поруч не було нікого. Але в цьому сні я потиснув руку пророка, і я бачив посмішку на його обличчі…

Коли я прокинувся того ранку, то відчув себе зрілим чоловіком, хоча [все ще] був хлопчиком. [Після цього сну] я вже нічого не боявся. Я міг зустріти будь-якого чоловіка, жінку чи дитину, поглянути їм в обличчя і відчувати всією душею, що я дійсно дорослий чоловік. Те видіння і свідчення, той прояв, що я мав тоді, зробили мене таким, який я є, якщо є в мені щось добре, чисте і праведне перед Господом, якщо є в мені щось хороше. Це підтримувало мене в кожному випробуванні і в подоланні всіх труднощів” (Gospel Doctrine, 5th ed. [1939], 542–543).

Суть цього визначного сну міститься в докорі, з яким Джозеф Сміт звернувся до юного Джозефа Ф. Пророк сказав: “Джозефе, ти запізнюєшся”.

Джозеф Ф. відповів: “Так, але я чистий. Я—чистий!”.

Той сон додав йому мужності. Проголосивши: “Я—чистий”, він здобув впевненість у собі й сміливість подолати будь-яку ситуацію. Завдяки чистій совісті він отримав силу, зміцнену схваленням пророка Джозефа.

Цей пророчий сон стосується кожного чоловіка і хлопчика, які зібралися сьогодні таким великим зібранням. Ми часто повторюємо цей давній вислів: “Чистота стоїть поруч з божественністю”.

Пророк Ісая сказав:

“Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе!

Навчіться чинити добро…

Прийдіть, і будемо правуватися,—говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин,—стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця,—то стануть мов вовна вони“ (Ісая 1:16–18).

У сучасному одкровенні Господь сказав: “Будьте чистими, ви, хто носить посудини Господа” (УЗ 133:5).

У світі, що потопає в бруді, нехай все у вас буде чисте: мова, думки, тіло, одяг.

Я звертаюся до кожного з вас: нехай ваша мова буде чистою. У наш час вживається так багато брудних, вульгарних слів. Якщо ви не спроможні висловити свої думки чистою мовою, це є ознакою того, що ваш словниковий запас є надзвичайно бідним. Коли Єгова писав на кам’яних таблицях, Він сказав дітям Ізраїля: “Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно” (Вихід 20:7).

Господь звернув ще більшу увагу на ту заповідь словами сучасного одкровення: “Пам’ятайте, те, що сходить з висоти, є священним і має промовлятися з обережністю, і зі стриманістю, що від Духа” (УЗ 63:64).

Нехай ваші думки будуть чистими. Господь сказав: “Нехай все робитиметься в чистоті переді Мною” (УЗ 42:41).

Брудні думки виражаються за допомогою брудних і нечестивих слів. Чисті думки виражаються такою мовою, що є позитивною і надихаючою, такими вчинками, що несуть радість у серце.

Нехай ваше тіло, одяг і манери будуть чистими. Не робіть татуювання. Якщо ви його зробите, настане час, коли ви про це пожалкуєте. Лише за допомогою болісної та дорогої процедури можна видалити татуювання.

Будьте чистими, акуратними і в усьому дотримуйтеся порядку. Неохайний одяг спонукає до поганих манер. Я не стільки переймаюся тим, що ви одягаєте, скільки тим, щоби одяг був акуратним і чистим. Пам’ятайте про сон Джозефа Ф. Сміта. Коли він поспішав до будівлі, у нього був маленький клуночок, зав’язаний у носовичок. Коли він вимився й розв’язав клуночок, то побачив, що в ньому чистий одяг. Коли ви прислужуєте або розносите причастя, майте якнайкращий вигляд. Майте впевненість у своїй особистій чистоті.

Отже, любі брати, я міг би продовжувати. Я міг би поговорити з вами про те, що робиться в Інтернеті, про використання комп’ютера, яке веде до ницих думок і вчинків. Але досить лише сказати, що це не личить робити тому, хто є носієм священства Божого. Ви—Його обраний слуга, вас було висвячено мати щось святе й прекрасне. Ви не можете жити у світі і ходити дорогами світу. Ви повинні стояти над цим.

Мої дорогі брати, нехай Господь вас благословляє. Звертаючись до хлопчиків, я кажу: здобувайте освіту. Коли ви одружитеся, ви будете зобов’язані забезпечувати свою сім’ю. Перед вами лежить світ можливостей, а освіта—це той ключ, який відкриє до нього двері. То будуть двері до будинку, який бачив уві сні Джозеф Ф. Сміт, коли ще хлопчиком спав у горах на Гаваях.

Нехай Бог вас благословляє, любі брати. Розмовляйте з Господом в молитві. Розвивайте з ним близькі стосунки. Він—Всемогутній, Який має владу підняти й допомогти. Я молюся, щоб так і було. В ім’я Ісуса Христа, амінь.