Джулі Б. Бек
Генеральний президент Товариства допомоги
Джулі Бенгертер Бек розповідає, що під час хрищення і укладання завітів у храмі вона “пообіцяла Господу, що Він може використовувати її у Своєму царстві”. Де і як Він її використає для неї не було важливим. Як колишній перший радник у генеральному президентстві Товариства молодих жінок вона казала, що в Церкві “кожен матиме різні покликання. Не має значення, де ви служите. Це—Господня робота, і ми працюємо з дітьми нашого Небесного Батька”.
Джулі Б. Бек народилася 29 вересня 1954 р. в сім’ї Уільяма Гранта Бенгертера, який є зараз почесним членом Першого кворуму сімдесятників, і Джеральдіни Гамблін Бенгертер. Вона навчалася у Діксі-коледжі та Університеті Бригама Янга, здобувши ступінь фахівця з сімейних стосунків. 28 грудня 1973 р. вона уклала шлюб з Рамоном П. Беком у Солт-Лейкському храмі. Вони мають трьох дітей і восьмеро онуків.
Сестра Бек служила президентом Товариства молодих жінок і Початкового товариства у приході та в президентстві Товариства допомоги колу, перш ніж її було покликано служити на рівні генерального правління у Церкві.
Щоб правильно розпорядитися своїм часом, Джулі Б. Бек розділила свої пріоритети на три категорії: “повинна зробити”, “слід зробити” і “було б добре зробити”. Особиста молитва, вивчення Писань, відвідування храму і сім’я—це все входить до її списку “повинна зробити”. “Я не зустрічала жінки, у якої б не було справ більше, ніж вона може зробити,—каже вона. Але встановлення пріоритетів “усуває почуття провини. Я здивована тим, скільки можу зробити справ зі списку “було б добре зробити”.
Господь благословив її ідеями стосовно того, як бути бабусею на відстані, наприклад: читати своїм онукам по телефону.
“Я завжди любила Товариство допомоги. Під час перших років подружнього життя, коли мої батьки отримали покликання і були далеко від мене, сестри з Товариства допомоги стали “моєю мамою”. Подорожуючи світом, я відчувала щиру любов до жінок Церкви і захоплення ними”.