Покаяння і навернення

Що це означає—покаятися? Почнемо зі словникового визначення, де сказано, що покаятися—це “відвернутися від гріха… відчувати смуток [і] жаль”¹³. Покаятися в гріхах нелегко. Але нагорода варта сплаченої ціни. Покаяння вимагає поступових кроків. Смиренна молитва уможливить кожний необхідний крок. Передумовами для прощення¹⁴ повинні бути спершу—визнання гріха, розкаяння, а потім—зізнання в ньому. “По цьому ви можете знати, чи покаялася людина у своїх гріхах—ось, вона зізнається в них і полишить їх”¹⁵. Зізнатися необхідно людині, перед якою завинили. Зізнання має бути щирим і не просто визнанням провини, якщо докази її є явними. Якщо було скривджено багато людей, зізнатися необхідно кожному скривдженому. У діях, які можуть позначитися на статусі людини в Церкві або всьому, що з цим пов’язано, негайно треба зізнатися єпископу, якого Господь покликав бути загальним суддею в Ізраїлі¹⁶.

Наступний крок—це відновлення початкового становища, тобто відшкодування за завдану шкоду, якщо це можливо. Потім наступні кроки —рішення чинити краще і уникати повторення гріха—покаятися “з щирими намірами в серці”¹⁷. Завдяки викупу, заплаченому спокутою Ісуса Христа, повне прощення дається грішнику, який кається і залишається вільним від гріха¹⁸. Душі, яка кається, Ісая сказав: “Коли ваші гріхи будуть як кармазин,—стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця,—то стануть мов вовна вони!”¹⁹.

Те, що Господь наполягає на необхідності покаяння, стає очевидним, коли ми читаємо 19 розділ Учення і Завітів: “Я наказую тобі покаятися—покайся, щоб Я не покарав тебе жезлом Моїх уст, і Моїм гнівом, і Моєю люттю, і щоб не були твої страждання тяжкими—настільки тяжкими, ти й не знаєш, настільки винятковими, ти й не знаєш, так, як важко їх зносити, ти й не знаєш.

Бо знай, Я, Бог, вистраждав це за всіх, щоб їм не страждати, якщо покаються;

Але якщо вони не покаються, вони повинні страждати саме так, як Я”²⁰.

І хоч Господь наполягає, щоб ми каялися, усе ж більшість людей не відчуває в цьому гострої потреби²¹. Вони зараховують себе до тих, які стараються бути хорошими людьми²². У них немає поганих намірів. А все ж Господь ясно каже у Своєму посланні, що всім треба покаятися—не тільки від гріхів за порушення, але й від гріхів за невиконання того, що треба робити. Саме про це Його попередження батькам: “Якщо батьки мають дітей в Сіоні… і не вчать їх розуміти вчення про покаяння, віру в Христа, Сина живого Бога, і хрищення й дар Святого Духа,… гріх буде на головах батьків”²³.

Учення про покаяння набагато ширше за словникове визначення. Коли Ісус казав “покайтеся”, Його учні записали це повеління дієсловом грецької мови metanoeo²⁴. Це могутнє слово має велику значущість. У цьому слові префікс meta означає “зміна”²⁵. Суфікс же відповідає чотирьом важливим грецьким словам: nous, що означає “розум”²⁶; gnosis, що означає “знання”²⁷; pneuma, що означає “дух”²⁸; і pnoe, що означає “дихання”²⁹.

Отже, коли Ісус казав “покайтеся”, Він просив нас змінитися—змінити наш розум, знання, дух і навіть наше дихання. Пророк пояснював, що така зміна в чиємусь диханні означає, що людина починає дихати з вдячним визнанням Того, Хто дає нам кожен подих. Цар Веніямин казав: “Якщо ви служитимете Тому, Хто створив вас… і оберігає вас день у день, даючи вам дихання… то однієї миті, то другої—я кажу вам, якщо ви служитимете Йому всією своєю душею, все одно ви будете нічого не вартими служителями”³⁰.

Так, Господь наказав нам каятися, змінювати свої шляхи, йти до Нього і ставати більш схожими на Нього³¹. А це вимагає цілковитої зміни. Алма так навчав свого сина: “Вчися мудрості змолоду,—сказав він,—вчися змолоду виконувати заповіді Бога… Нехай всі твої думки будуть націлені на Господа; так, нехай любов твого серця буде спрямована на Господа завжди”³².

Повністю покаятися—це цілковито навернутися до Господа Ісуса Христа і Його святої роботи. Алма навчав цього, коли ставив такі запитання: “Я питаю вас, мої браття по церкві, хіба ви не народжені духовно від Бога? Хіба ви не отримали образ Його у виразі вашого обличчя? Хіба ви не відчули могутню зміну у ваших серцях?”³³. Ця зміна стається, коли ми “народилися знову”, навернулися і зосередилися на своїй дорозі до Божого царства³⁴.

Плоди покаяння—солодкі. Навернені, які покаялися, виявляють, що істини відновленої євангелії направляють їхні думки і вчинки, визначають їхні звички і змінюють їхній характер. Вони стають життєрадіснішими і більш здатними відкинути від себе всю безбожність³⁵. Більш того, неконтрольованість бажань³⁶, залежність від порнографії чи згубних наркотиків³⁷, розгнуздана пожадливість³⁸, тілесні бажання³⁹ і неправедна гордовитість⁴⁰ поволі зникають у процесі справжнього навернення до Господа і рішучості служити Йому і наслідувати Його приклад⁴¹. Чеснота прикрашає їхні думки, і зростає впевненість в собі⁴². Сплата десятини стає благословенням, що приносить радість і захист, а не обов’язком чи жертвою⁴³. Істина стає більш притягальною, прагнення до всього, що гідне похвали, посилюється⁴⁴.

Покаяння–це Господній режим для духовного зростання. Цар Веніямин пояснював: “Тілесна людина є ворогом для Бога, і була від падіння Адама, і буде на віки вічні, доки вона не піддасться натхненню Духа Святого, і не скине з себе оболонку тілесної людини, і не стане святою через спокуту Христа Господа, і не стане як дитина, смиренною, лагідною, покірною, терпеливою, сповненою любові, бажаючою підкорятися усьому, що Господь вважає за належне заподіяти їй, саме як дитина підкоряється своєму батькові”⁴⁵. Брати і сестри, ось це і є наверненням! Покаяння—це навернення! Душа, яка розкаялася,—це душа, яка навернулася, а душа, яка навернулася,—це душа, яка покаялася.

Кожна жива людина може покаятися. А як же з тими, хто помер? У них також є можливість покаятися. У Писаннях сказано, що “вірні старійшини цього розподілу, коли вони залишають це смертне життя, продовжують свою працю в проповідуванні євангелії покаяння… серед тих, хто знаходиться… у полоні гріха у великому світі духів мертвих.

Мертвих, які покаялися, буде викуплено через послушність обрядам дому Божого.

І після того, як вони розплатяться покаранням за свої провини, і їх буде омито начисто, вони отримають винагороду згідно з їхніми діяннями”⁴⁶.

Пророк Джозеф Сміт в подальшому відкрив, що “землю буде вражено прокляттям, якщо не буде міцного поєднання певного типу між батьками і дітьми… Бо нас без них не можна зробити досконалими, так само і вони без нас досконалості не можуть одержати. … [Цей] розподіл, що вводиться зараз, [є] щоб відбувся і відкрився від днів Адама аж до теперішнього часу повний, і закінчений, і довершений союз і зв’язок розподілів, і ключів, і сил, і слав”⁴⁷.

“Хоче Ісус, аби став я, як промінь сонячний?”⁴⁸. Так! І щоб ви теж стали! Він також хоче, щоб ми були ковалями—об’єднувачами, які створюють целестіальні з’єднувальні ланки, щоб покласти край сімейній роздрібненості⁴⁹. Землю було створено і храми поставлено, щоб сім’ї могли бути разом вічно⁵⁰. Багато з нас, якщо не всі, змогли покаятися і бути наверненими, щоб було виконано більше храмової і сімейно-історичної роботи для наших предків. Таким чином, наше покаяння є необхідним і дуже важливим для їхнього покаяння.

Усім поколінням наших померлих, 28-річній жінці, затягнутій у болото гріха, і кожному з нас я заявляю, що чудове благословення покаяння є можливим. Воно приходить завдяки цілковитому наверненню до Господа і Його святої роботи.

Я знаю, що Бог живий. Ісус є Христос. Це—Його Церква. Його пророк сьогодні—Президент Гордон Б. Хінклі, я свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.