Він візьме на Себе їхні недуги

Через кілька років, після того як ми з моєю дружиною Жизель повернулися з Фіджі, де керували місією в Суві, Жизель поставили діагноз—рак шлунку. Зрештою, це тяжке випробування призвело до трьох складних операцій, однак через ускладнення лікарям довелося повністю видалити їй шлунок. Саме в той час, коли мені вже була не сила спостерігати страждання дружини, я здобув глибше розуміння Спокути Ісуса Христа.

Пам’ятаю, як був повністю приголомшений тим, що сталося з Жизель. Чим же вона заслужила таке лихо? Хіба вона не служила Господу вірно? Хіба вона не жила за Словом мудрості? Чому Він допустив цю хворобу? Чому?

Якось увечері я вилив усе своє серце і душу в молитві й розповів Господу про свій відчай. “Я більше не можу дивитися, як моя мила дружина страждає від болю!”— сказав я Йому. Потім я вирішив почитати Писання і знайшов ці втішаючі вірші в книзі Алма 7:11–12:

“І Він піде, зносячи муки, і страждання, і спокуси всякого роду; і це для того, щоб слово могло виповнитися, яке каже, що Він візьме на Себе муки і хвороби Свого народу.

І Він прийме смерть, щоб скинути пута смерті, які зв’язують Його народ; і Він візьме на Себе їхні недуги, щоб Його нутро сповнилося милості, будучи у плоті, щоб Він міг знати, будучи у плоті, як допомогти Своєму народові в його недугах”.

До того моменту я не думав про всі наслідки чудесної Спасителевої Спокути. Я по-справжньому не розумів, що Ісус Христос узяв на Себе біль Жизелі—а також і мій біль. Я переклав свою муку і страх на Того, Хто бере “муки і хвороби Свого народу”. І це нове розуміння принесло мені відчуття, що мій тяжкий тягар знято!

Сьогодні Жизель почуває себе дуже добре, наче в неї ніколи й не було раку. Коли вона приходить на планові перевірки до свого лікаря, той каже, що вона—“диво”. Я такий вдячний за її фізичне зцілення, але я також вдячний за своє зцілення, за зцілення свого серця. Втіха, яку ми можемо отримати лише завдяки Спасителю, принесла мені мир і впевненість, що все буде добре.

Тепер, коли приходить нещастя, я повертаюся думками до того великого уроку і до слів, сказаних Господом пророкові Джозефу Сміту: “Син Людини спустився нижче всього цього. Хіба ти вищий за Нього? ( УЗ 122:8). Згадка про жертву Ісуса Христа втішає мене за будь-яких обставин.

Я вічно вдячний за готовність нашого Спасителя пройти через неймовірний біль. Я свідчу про Його любов, милість і постійну турботу про Своїх дітей. Він—наш Спаситель, і я Його люблю.