Цінність учителя

Якось три хлопчики розмовляли про своїх татусів. Один з них сказав: “Мій тато більший за твого”,—на що той відповів: “Ну, а мій тато розумніший”. Третій хлопчик у відповідь сказав: “Мій тато лікар”. Тоді, повернувшись до одного з хлопчиків, він глузливо сказав: “А твій тато лише учитель”.

Є Учитель, Чиє життя вплинуло на всіх людей. Він жив не для того, щоб Йому служили, а щоб служити іншим; не для того, щоб отримувати, а щоб віддавати; не для того, щоб спасти власне життя, а для того, щоб віддати його в жертву заради інших. Він розповів про любов, прекраснішу за хтивість, про бідність, багатшу за скарби. Він навчав як можновладний, а не як книжники. Я кажу про Головного Вчителя, про Самого Ісуса Христа, Сина Божого, Спасителя і Викупителя всіх людей.

Коли віддані вчителі відгукуються на Його ласкаве запрошення: “Прийдіть, навчіться від Мене”, вони стають причасниками Його божественної сили.

Ще маленьким хлопчиком я відчув вплив такого вчителя. У класі Недільної школи вона навчала нас про Сотворіння світу, Падіння Адама і про спокутну жертву Ісуса. На її уроках ми знайомилися з поважними гостями: Мойсеєм, Ісусом Навином, Петром, Хомою, Павлом і навіть Христом. І хоча ми їх не бачили, ми навчилися їх любити, шанувати і наслідувати їхній приклад.

Коли той хлопчик чув вихваляння: “Мій тато більший за твого”, “Мій тато розумніший за твого”, “Мій тато лікар”,—він міг відповісти: “Можливо, твій тато більший за мого, а твій тато розумніший за нього. Можливо, твій тато пілот, інженер чи лікар, а мій тато—вчитель”.

Бажаю, щоб кожен з нас коли-небудь заслужив такий щирий і гідний комплімент!