Моє важливе рішення

Ніколь, сьогодні до нас знову прийдуть Джонсони,—сказала мама.—Чи ти вже молилася, як вони тебе просили?”

“Ще ні”,—сказала я.

Старійшина і сестра Джонсон—місіонерська подружня пара, яка служить у нашому приході. Вони приходили на домашній сімейний вечір, щоб проводити зі мною місіонерські бесіди.

Моя сім’я не завжди ходила до церкви, тому було дещо, чого я не розуміла. Зараз, коли мені скоро виповниться вісім років, мама сказала, що мені слід вирішити, чи хочу я охриститися.

Минулого тижня старійшина і сестра Джонсон навчали мене про те, як молився Джозеф Сміт, щоб знати істину. Потім вони попросили мене молитися про хрищення.

“Зверни увагу на свої відчуття,—сказала сестра Джонсон.—Саме так Святий Дух допомагає нам знати, що є істинним”.

Я подумала, може почекати до 14 років, щоб бути як Джозеф Сміт.

Сьогодні на уроці старійшина Джонсон поставив стаканчики один на другий, щоб утворити вежу. Він сказав, що без міцного фундаменту вся вежа впаде.

“Як ти думаєш, чому Церква має такий міцний фундамент?”—запитав він.

Я пригадала урок, який проводили минулого тижня. “Може тому, що Небесний Батько та Ісус Христос сказали Джозефу Сміту, як її відновити”,—сказала я.

“Правильно,—відповів старійшина Джонсон.—І у нас є сучасні пророки й апостоли, щоб утримувати її на вірному шляху”.

Це було зрозуміло. У мене завжди були хороші почуття, коли я чула про Президента Томаса С. Монсона.

Потім сестра Джонсон поставила мені запитання, якого я боялася.

“Ти вже молилася про хрищення?”

“Ще ні”,—сказала я.

“Чи хочеш ти охриститися?”—запитала сестра Джонсон.

Я б хотіла їй відповісти, але лише знизала плечима.

Моя менша сестра думає, що я просто боюся занурення у воду, бо це те, чого вона боїться. Але я люблю воду, тому я не була впевнена, що ж саме мене непокоїло.

“Ти боїшся відповідальності?”—запитала сестра Джонсон.

Як тільки сестра Джонсон це сказала, я зрозуміла, що це правда. Мама казала, що після хрищення я буду підзвітною. Це означає, що я буду нести відповідальність за свої рішення. Мені доведеться ретельно виконувати Божі заповіді. Я не впевнена, чи готова до цієї відповідальності. А що коли я перестану ходити до церкви, як тато?

“Коли тобі виповниться вісім років, ти будеш підзвітною за свої рішення, навіть якщо не охристишся,—сказала сестра Джонсон.—Але коли ти охристишся і тебе конфірмують, то будеш мати набагато більше допомоги під час прийняття гарних рішень. Це тому, що в тебе буде дар Святого Духа”.

Ми поговорили про деякі заповіді, які мені доведеться виконувати. Я вже знала, що куріння, алкоголь і наркотики погані для людини, тож дотримання Слова мудрості не здавалося важким.

Після того як Джонсони пішли, я вже не боялася христитися. Я хотіла приймати правильні рішення й дотримуватися заповідей Небесного Батька. І я була рада, що Святий Дух мені допомагатиме.

Я пішла у свою кімнату і стала навколішки біля ліжка. Коли я молилася, то відчула переконання, що мені слід христитися. Я знаю, що те відчуття було відповіддю на мою молитву.