Зростання самозабезпеченості в Еквадорі

Особиста свобода і громадянська відповідальність набуваються завдяки принципу “допомагати людині допомогти самій собі”,—сказав у 1975 році Президент Езра Тефт Бенсон (1899–1994), тринадцятий президент Церкви, виступаючи з промовою на честь заснування Benson Institute Agriculture and Food Institute and Corporation (Інституту та корпорації сільського господарства і продовольства Бенсона)—одного з підрозділів Благодійної програми святих останніх днів, названого на його честь.

Наголошуючи на цій філософії самозабезпечення, Інститут Бенсона працював з тисячами людей, щоб покращити виробництво продовольства, харчування та стан здоров’я, підвищуючи якість життя бідних людей по всьому світу.

У 2009 році співробітники Інституту Бенсона здійснили подорож до Еквадору, країни, де дуже поширене сільське господарство. Однак, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у цій країні, населення якої складає близько 15 мільйонів людей, 23 відсотки дітей віком до п’яти років хронічно виснажені через нестачу їжі. Інститут Бенсона допомагає знизити цю сумну статистику, спрямовуючи зусилля на те, щоб розірвати цикл бідності.

Одна жінка, мати шістьох дітей, сказала, що до того, як приїхали представники Інституту Бенсона, їй часто було важко забезпечувати свою сім’ю: “Як сумно бути матір’ю і бути настільки бідною, що не маєш змоги щодня давати своїм дітям їжу або шматок хліба”,—сказала вона.

Сім’ї, яких навчали співробітники Інституту Бенсона, навчилися краще робити посіви, періодично змінювати сільгоспкультури, розводити дрібних тварин, вивчили принципи збалансованого харчування, особистої гігієни та правильного приготування їжі.

Голод, який для багатьох був щоденним випробуванням, став менш гострою проблемою завдяки впровадженню нових технологій у сільському господарстві. Сім’ї побачили стрімке зростання врожаю, завдяки чому змогли запасатися продовольством, а також продавати його для збільшення доходу. Крім того, стан здоров’я у сім’ях покращився завдяки змінам характеру харчування і санітарних умов. Споживання плодів своєї праці з власного городу забезпечило їх поживними речовинами, яких раніше не вистачало в їхній дієті.

“Ми звикли до того, що у нас є діти, які погано вчилися,—сказала місцева вчителька.—Після впровадження цієї програми діти почали опановувати знання набагато швидше. Раніше у нас були діти, які часто хворіли; зараз вони більше не хворіють. Раніше вони спали на уроці, а тепер на уроках більше не сплять. Вони виглядали дуже втомленими, але після впровадження цієї програми вони виглядають значно здоровішими і енергійнішими”.

Усі ініціативи церковної програми благополуччя базуються на перевірених часом принципах самозабезпечення. У поєднанні з багаторічним досвідом і знаннями співробітників Інституту Бенсона вони продовжують благословляти життя десятків тисяч людей по всьому світу.