Достатньо грошей

Я зустрів місіонерів, коли мені було 17 років. У той час я жив разом зі своїм старшим братом. Наша мама померла за рік до того, і життя було важким. Коли місіонери мене навчали, я зрозумів, що Церква є саме тим, чого я шукав. Але вплив друзів заважав мені ходити до церкви в неділю.

Одного разу я пішов на церковний захід у будній день. Коли я побачив молодь, яка сміялася й розважалася, то відчув велику радість. Місіонери разом з молодими людьми скористалися тією нагодою, щоб провести зі мною євангельський урок. У мене були такі хороші почуття, що я вирішив охриститися.

Але навіть після того, як я приєднався до Церкви, мені довелося долати труднощі. Я був єдиним членом Церкви у тій частині міста й жив далеко від приходу. Мої друзі, які не належали до Церкви, більше не хотіли мати зі мною нічого спільного. Коли виникало відчуття самотності, я молився й відчував любов Господа.

Щомісяця я отримував невелику суму з рахунку, який залишила моя мати. Було важко прожити на такі мізерні гроші. Але я прийняв рішення бути слухняним. Я сплачував десятину і також мав платити за проїзд до семінарії та на церковні збори в неділю. Не знаю, яким чином, але в кінці місяця я бачив, що мені вистачало грошей на все це.

Я знаю, що то було благословення за сплату десятини. Послух цій заповіді допоміг мені здобути сильніше свідчення, відслужити на місії та бачити благословення, тож я міг зміцнювати нових членів Церкви, які поставали перед труднощами.