2011
Чи ви хочете, щоб вас благословили?
Червень 2011


Чи ви хочете, щоб вас благословили?

Лія Мак-Кланахан, шт. Юта, США

Якось уранці я піднімалася крутим схилом у південній частині студмістечка Університету Бригама Янга, коли почула позаду звук падіння. Я повернулася і побачила юнака, який лежав на тротуарі долілиць, а неподалік були уламки його велосипеду. Я завмерла від несподіванки і стояла так, поки він не спробував трохи поворухнути головою. Тоді я підбігла до нього разом з чотирма іншими людьми, які також ішли схилом.

Студент, який першим підбіг до велосипедиста, обережно перевернув його й побачив, що велосипедист сильно розбив губи, ніс, підборіддя і брови. Інший студент зателефонував і по мобільному телефону викликав допомогу. Молода мати, яка стояла поруч, запропонувала шматок тканини, і перший студент зупинив кров, яка текла з губи велосипедиста. Разом зі ще однією жінкою ми стояли і з нетерпінням чекали, коли приїдуть парамедики.

Раптом постраждалий широко відкрив очі і збентежено подивився на обличчя людей навколо нього.

“Де я?—запитав він.—“Що сталося?”

Студент, який тримав тканину біля його губ, відповів: “Ви у південній частині студмістечка. Ви впали з велосипеда”.

Велосипедист застогнав. “Боляче,—сказав він.—Допоможіть”.

Студент відповів, що допомога вже наближається і запитав у юнака, як його звати.

“Девід,—сказав він схлипуючи.—Де я?”,—знову запитав він.

Зрілий чоловік у костюмі, ймовірно викладач, підійшов і запитав Девіда, чи хотів би він отримати благословення. Той з вдячністю кивнув.

Професор нерішуче зупинився. “Але у мене немає олії”,—сказав він, озираючись. Всі, хто стояли поруч, похитали головами. Поранений застогнав і слабким жестом вказав на свою кишеню. Студент, який стояв поруч, заліз у кишеню і витягнув звідти велике кільце для ключів з маленьким флаконом освяченої олії на ньому.

“У нього є!”—вигукнув студент.

Велосипедист заспокоївся, як тільки викладач і хлопець-студент поклали свої руки йому на голову і дали благословення. Відчуття спокою наповнило також і мене, коли викладач пообіцяв юнакові, що той одужає, буде мати спокій і завдяки цьому випадку наблизиться до Спасителя.

Невдовзі приїхали парамедики і забрали велосипедиста. Коли я йшла на заняття, то подумала, що він мав із собою освячену олію, аби застосувати священство на благо інших, які опинилися в нужді. Однак того дня благословили саме його. Я ішла з відчуттям глибокої любові до вірних чоловіків, які живуть з готовністю благословляти інших, а також до Господа, Який також благословляє їх.