Я вирішила послухатися

Багато років тому у мене з’явилося відчуття, яке не давало мені спокою, що я маю створити сімейну кулінарну книгу і включити до неї рецепти від моїх родичів. Я відкинула цю ідею. Я часто казала собі: “У мене немає часу робити якісь безглузді кулінарні книги. Я маю шестеро непосидючих дітей! Написання кулінарних книг—це справа мам, які самі печуть хліб і булочки з корицею. У мене немає для цього часу”.

Непереборне відчуття не залишало мене роками, поки одного дня я все ж таки не вирішила серйозно до нього поставитися. Однак я не була впевнена, хто в моїй сім’ї взагалі захоче взяти у цьому участь. Я була єдиним членом Церкви у своїй сім’ї. Мої батьки померли, братів і сестер у мене не було, а більшість моїх родичів жили далеко. Однак я вирішила дослухатися до спонукань Духа.

Я зв’язалася з ріднею, пояснила, що укладаю сімейну кулінарну книгу і запрошую їх надсилати рецепти. Упродовж наступного року я отримала певну кількість рецептів. Дехто з родичів навіть надіслав сімейні історії та фотографії. Це спонукало мене поговорити з найстаршими родичами серед рідні та зібрати нашу сімейну історію, яку я вирішила також включити у книгу.

Укладаючи книгу, я зрозуміла, що навіть не знайома з багатьма родичами, які надіслали рецепти. Тому я вирішили включити ще й родинне дерево. Я попросила всіх надіслати інформацію, зробила підписи на сімейному дереві й також вклала його до рукопису.

Коли я востаннє переглядала укладену книгу, то звернулася до сторінки з сімейним деревом і Дух просто приголомшив мене. По щоках покотилися сльози, і я гостро відчула, чому повинна була зробити цю “безглузду” кулінарну книгу. Я дуже мало приділяла уваги рецептам. Я збирала імена і дати поколінь моїх родичів. За всіх цих людей тепер можна було виконати храмову роботу. Крім того, я зберегла чудові історії для майбутніх поколінь.

Сьогодні я постійно спілкуюся з кількома двоюрідними братами і сестрами, і в мене чудові стосунки з родичами. Коли я дивлюся на свою кулінарну книгу, то часто згадую уривок з Писань: “Отже, не втомлюйтеся у доброчинності, бо ви закладаєте основи великої роботи. І з малого виходить те, що є великим” (УЗ 64:33). Я все ще дивуюся, коли зупиняюся і думаю про всі радісні й чудові речі, які сталися завдяки тому, що я відгукнулася на спонукання і уклала просту кулінарну книгу.