Вдруге я послухав

У ніч перед поїздкою я вже майже засинав, коли в голові з’явилася думка, що слід купити новий óбід і шину для нашого 15-річного міні-вена, в якому не було запасного колеса. Наступного дня я мав багато справ і забув про ту думку. Ми посадили в машину дітей, завантажили речі і вирушили у 4-годинну подорож до мого батька.

По дорозі одна шина в машині вибухнула. Нам довелося відбуксирувати автомобіль до найближчого містечка і замінити шину. Це коштувало втричі дорожче, ніж я потратив би на óбід і шину вдома, й ми втратили 90 хвилин на очікування. Я навчився цінувати підказки Духа і вирішив уважніше до них прислухатися в майбутньому.

Через чотири роки, коли в нас з’явилося ще двоє дітей, ми знову запланували відвідати мого батька, який тепер жив на відстані 13-годинної подорожі. У той час у нас була інша машина, якій було 14 років. Десь за тиждень до від’їзду я відчув, що потрібно замінити запасне колесо. Пам’ятаючи про попередній досвід, я дослухався до спонукання. Ще через кілька днів я відчув, що необхідно купити ремені з кріпленнями для одного механізму, який ми до того просто прив’язували вірьовками. Мені потрібно було два, але я купив набір з чотирьох. Два запасні ремені я поклав у коробку з набором інструментів для надання екстренної допомоги.

Вже повертаючись від батька, ми зупинилися, щоб пообідати. Коли я витягав якісь речі з контейнера на даху машини, моя трирічна дочка просто доторкнулася до розсувних дверей. Вони впали на землю! Ми були вдячні, що двері не впали на неї. До дому залишалося більше 800 км, то був вечір п’ятниці. Я з великим зусиллям вставив двері на місце, аби їхати далі, але вони не трималися в пазах, тож під час їзди ми чули шум траси. Я знову зупинився і скористався запасними ременями з кріпленнями, щоб закріпити двері.

Минуло ще кілька годин, і машину почало сильно трясти. Двері вібрували й сильно стукали, однак ремені тримали їх. Я зупинився й побачив, що одна шина розшарувалася. Я швидко поставив запасну шину, яку купив кілька тижнів тому, і ми знову поїхали.

Я вдячний за спонукання Святого Духа, завдяки Якому ми були в безпеці під час подорожей. Я знаю, що Небесний Батько пильнує нас, якщо ми слухаємо “тихий лагідний голос” (1 Царів 19:12; див. також 1 Нефій 17:45; УЗ 85:6), дослухаємося до спонукань і просимо про допомогу, коли її потребуємо.