2012
Візитне вчителювання—священне доручення
Червень 2012


Послання візитного вчителювання

Візитне вчителювання—священне доручення

З молитвою вивчіть поданий матеріал і, якщо це доречно, обговоріть його з сестрами, яких ви відвідуєте. Звертайтеся до запитань, які допоможуть вам зміцнити ваших сестер і перетворити Товариство допомоги на активну частину свого власного життя.

Зображення
Печатка Товариства допомоги

Віра, сім’я, допомога

Ми, візитні вчительки, виконуємо важливу духовну місію. “Єпископ якого висвячено бути пастирем приходу, не може одночасно дбати про всіх Господніх овець. Він покладається на допомогу сповнених натхнення візитних учителів”1. Дуже важливо шукати й отримувати одкровення стосовно того, кого слід призначити піклуватися про кожну з сестер.

Натхнення приходить тоді, коли члени президентства Товариства допомоги з молитвою обговорюють потреби окремих людей і сімей. Потім, зі схвалення єпископа, президентство Товариства допомоги дає доручення таким чином, що це допомагає сестрам зрозуміти, яким важливим духовним обов’язком є візитне вчителювання2.

Візитні вчительки знайомляться з кожною сестрою і щиро люблять її, допомагають їй зміцнюватися у вірі і, за потребою, служать їй. Вони прагнуть особистого натхнення, аби знати, як відповісти на духовні й матеріальні потреби кожної сестри, яку вони призначені відвідувати3.

“Візитне вчителювання стає Господньою роботою, коли ми зосереджуємо свою увагу на людях, а не на звітності. В дійсності, візитне вчителювання ніколи не закінчується. Це більше стиль життя, аніж завдання”4.

З Писань

Maтвій 22:36–40; Іван 13:34–35; Aлма 37:6–7

З нашої історії

Елайза Р. Сноу, другий генеральний президент Товариства допомоги, навчала: “Я вважаю покликання вчителя високим і священним обов’язком”. Вона радила візитним учителькам “бути сповнен[ими] Духом Божим, мудрістю, смиренням, любов’ю” перш ніж вони підуть у домівку, щоб спромогтися зрозуміти і задовольнити духовні потреби так само, як і земні. Вона казала: “[Ви можете] звернутися зі словами миру і втіхи. А якщо ви побачите сестру, якій не вистачає душевного тепла, пригорніть її до серця, як ви пригорнули б до своїх грудей дитину, і зігрійте [її]”5.

Коли ми з вірою йдемо вперед, так само як і перші сестри Товариства допомоги, то будемо мати поруч Святого Духа, відчувати натхнення і знати, як допомагати сестрам, яких відвідуємо. “[Давайте] шука[ти] мудрість, а не силу, і [ми] матим[емо] всю цю силу, щоб виявляти мудрість”6.

Посилання

  1. Див. Джулі Б. Бек, “Товариство допомоги—це священна робота”, Ліягона, лист. 2009, с. 114.

  2. Див. Довідник 2: Керування Церквою (2010), підрозділ 9.5; пункт 9.5.2.

  3. Див. Довідник 2, пункт 9.5.1.

  4. Джулі Б. Бек, Ліягона, лист. 2009, с. 114.

  5. Eлайза Р. Сноу, у Дочки в Моєму царстві: історія і спадок Товариства допомоги (2011), с. 118.

  6. Eлайза Р. Сноу, у Дочки в Моєму царстві, с. 50.