Кращий приклад

Провідники нашого Товариства молодих жінок вирішили, що похід з ночівлею є саме тим заходом, який підготує нас до табору. Вони вибрали берег ріки Сан-Педро в південній Аризоні, США, щоб розбити тренувальний табір.

Після того як ми з дівчатами розгорнули спальні мішки, нам захотілося походити по берегу і зайти у воду. Наші провідники вважали, що спочатку потрібно провести коротку розмову про заходи безпеки й надання першої допомоги. Тож усі ми сіли в затінку біля річки, щоб послухати настанови.

Важко зосередитися, коли перед очима ріка, що виблискує на сонці. Вітерець грався у кронах тополь, коли з нами розмовляла сестра Браун (імена змінено). Ми всі раніше вже чули цей урок, і я просто не могла зрозуміти, навіщо він нам знову. Ми все знали про те, що треба затиснути рану, щоб зупинити кровотечу, а вона нам знову про це розповідає.

Перш ніж відпустити нас, провідники багато разів повторили, щоб ми не заходили в річку без взуття. “Ви не знаєте, що там може бути, вам слід захистити свої ноги”.

Коли я підійшла до річки, інші дівчата вже бовталися у воді. Вода була каламутна від мулу. Глибина була не більше, ніж по коліно, від берега до берега, тож я не могла повірити, що там могла критися якась небезпека.

Я вирішила роззутися. Я взяла з собою лише одну пару взуття, і мені здавалося нерозумним намочити його, а потім увесь день ходити в мокрому. Мої дві найкращі подруги, Марта і Елізабет, в один голос нагадали, про що казали провідники. Однак я все ж зняла взуття і пояснила причину. Марта також роззулася. Елізабет трохи завагалася. Я увійшла у воду й сказала з сарказмом: “Ну й залишайся в туфлях, якщо тобі так подобається”.

Вона сіла, зняла взуття й побігла у воду. Зробивши кроків з п’ять Елізабет зупинилася, зблідла і тихо сказала: “О, ні”, витягнувши ногу з води. Я побачила, як з розрізу ллється кров. Вона наступила на розбиту пляшку.

Від вигляду крові у мене в голові запаморочилося. Хоча я щойно прослухала урок про надання першої допомоги, однак не знала, що робити, тож побігла по допомогу. Двоє інших допомогли Елізабет вийти з води.

Я знайшла сестру Браун і розповіла, що сталося. Вона подумала, що я жартую. Однак, побачивши, що Елізабет сидить, а за нею тягнеться слід крові, яка просто ллється з ноги, сестра Браун побігла до неї, голосно кажучи: “Затисніть рану!”

Урок, який ми прослухали 10 хвилин тому, почав спливати в пам’яті. Дівчата, які стояли навколо Елізабет і дивилися, як тече кров, підняли їй ногу і затиснули рану.

Елізабет відвезли до лікарні, де їй сказали, що вона мало не перерізала собі ступню навпіл. На поріз наклали багато швів, а загоювання тривало довгий час. Коли я побачила Елізабет знову, вона ходила на милицях.

Я ніколи не думала, що можу переконати або переконаю свою найкращу подругу зробити те, що так сильно зашкодить їй. Я ніколи раніше не була поганим прикладом для інших.

Зараз я намагаюся бути кращим прикладом для своїх друзів, і я з більшою готовністю слухаюся своїх провідників. Вони знають, що кажуть.