2013
Моральна чистота: основа життя послідовників Христа
2013 р., лютий


Моральна чистотаоснова життя послідовників Христа

З виступу на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга, що відбувся 6 грудня 2011 року. Повний текст англійською мовою можна знайти на сайті http://speeches.byu.edu.

Зображення
Старійшина Тед Р. Каллістер

Моральна чистота—це сміливість чинити правильно попри наслідки і незручності.

Класична п’єса Роберта Болта Людина на всі часи—це історія про сера Томаса Мора. Він був видатним ученим, юристом, послом і, зрештою, лордом-канцлером Англії. Він був людиною абсолютної моральної чистоти. П’єса починається такими словами сера Річарда Річа: “Кожна людина має свою ціну! … Вона вимірюється також у грошах. … Або в задоволеннях. Титулах, жінках, цементі та цеглі. Завжди є щось”1.

Це і є темою п’єси. Це також тема життя. Чи є чоловік або жінка у цьому світі, яких не можна купити, чия моральна чистота не має ціни?

За сюжетом п’єси король Генріх VIII хоче розлучитися з королевою Катериною і одружитися з Анною Болейн. Але є одна перепона: розлучення заборонено католицькою церквою. Отже, король Генріх VIII, який не збирається відмовлятися від своїх бажань, вимагає, щоб підлеглі присягнули, що будуть підтримувати короля в його розлученні. Однак з’являється нова проблема.

Сер Томас Мор, якого люблять і шанують прості люди, відмовляється це робити—його совість не дозволяє йому дати присягу. Він не хоче підкорятися, незважаючи на особисте прохання короля. Тоді починаються випробування. Друзі умовляють і тиснуть на нього, але сер Томас не поступається. Його позбавляють багатства, становища в суспільстві і сім’ї. Та він не ставить свій підпис. У кінці його несправедливо засуджують на смерть, однак він і тоді не піддається.

Його позбавили грошей, політичної сили, друзів і сім’ї—а потім і життя—та не змогли відібрати його моральну чистоту. Вона не продається ні за які гроші.

В кульмінаційний момент п’єси сер Томас Мор несправедливо звинувачується у зраді. Сер Річард Річ дає неправдиве свідчення, необхідне для винесення вироку. Коли сер Річард виходить із судової зали, сер Томас Мор запитує його: “Цей ланцюг вказує, що ти займаєш якусь посаду. Яку саме?”

Прокурор Томас Кромвель відповідає: “Сера Річарда було призначено головним прокурором Уельсу”.

Після цих слів Мор дивиться в обличчя Річа з великим презирством і різко відповідає: “Уельсу? Навіщо, Річарде? Людині не буде жодної користі, якщо вона проміняє свою душу за весь світ. … А ти робиш це лише за Уельс!”2

Безсумнівно, що у прийдешньому житті буде багато людей, які, озираючись назад, будуть знову і знову повторювати, обливаючись сльозами: “Навіщо я проміняв свою душу за Уельс або земні чуттєві задоволення, славу або ступінь чи схвалення друзів? Навіщо я продав свою моральну чистоту за гроші?”

Принципи моральної чистоти

Я б хотів поговорити про сім принципів моральної чистоти, які, як я сподіваюсь, надихнуть нас перетворити цю рису, притаманну послідовникам Христа, на основну рису характеру в нашому особистому житті.

1. Моральна чистота—це фундамент нашого характеру й усіх інших чеснот. У 1853 році святі почали будувати Солт-Лейкський храм. Два довгі важкі роки святі копали котлован і закладали фундамент—він сягав 2,4 метри вглиб і був зроблений з піщаника. Одного дня виконавець робіт прийшов до Бригама Янга з приголомшуючою новиною: у блоках з піщаника з’явилися тріщини. Перед Бригамом Янгом постала дилема: (1) зробити все найкраще, щоб залагодити тріщини і побудувати храм багато меншої ваги і величі, ніж було заплановано раніше, або (2) звести нанівець два роки роботи і замінити піщаник гранітним фундаментом, що зможе тримати величний храм, який Бог показав їм у видінні. На щастя, Президент Янг обрав другий варіант3.

Моральна чистота—це фундамент, на якому розбудовується характер і життя послідовників Христа. Якщо у тому фундаменті є тріщини, тоді він не витримає ваги інших Христових чеснот, що мають основуватися на ньому. Як ми можемо бути смиренними, якщо нам не вистачає моральної чистоти, аби визнати свої слабкості? Як ми можемо розвинути милосердя до інших, якщо ми не є абсолютно чесними у своїх стосунках з ними? Як ми можемо покаятися і бути чистими, якщо ми лише частково кажемо правду нашому єпископу? В основі кожної чесноти лежить моральна чистота.

С. С. Льюїс, який присвячував свої твори християнській тематиці, якось зазначив, що якщо ми припустилися помилки в математичному рівнянні, ми не можемо розв’язувати його далі: “Коли я почав розв’язувати задачу неправильно, то чим швидше я це зрозумію і почну робити заново, тим швидше я досягну результату”4.

Так само ми не зможемо в майбутньому розвивати в собі інші Христові чесноти, якщо спочатку не зробимо моральну чистоту основою свого життя. Іноді це вимагатиме від нас болісного процесу руйнування існуючого фундаменту, збудованого на обмані, й заміни його, камінь за каменем, на фундамент моральної чистоти. Однак це можна зробити.

2. Моральна чистота—це не лише дотримання закону, але й виконання того, що є моральним або відповідає Христовим нормам. Можливо, що є законним чинити перелюб, мати дошлюбні статеві стосунки, пліткувати, однак жодне з цього не є моральним і не відповідає Христовим нормам. Моральна чистота—це не лише дотримання норм закону. Це також дотримання вищих моральних норм. Це, як сказав президент Сполучених Штатів Авраам Лінкольн, означає: жити відповідно до “кращих схильностей людської природи”5.

Кожен юнак має моральний обов’язок захищати і зберігати чеснотність дівчини, з якою іде на побачення, і кожна дівчина має такий самий моральний обов’язок перед своїм хлопцем. Це є випробуванням його або її моральної чистоти. Чоловік або жінка, які прагнуть бути морально чистими, розвиватимуть рішучість і дисципліну, що стануть сильнішими за могутню пристрасть чи фізичне почуття. Саме така моральна чистота перед Богом, собою та іншими підтримує їх і дає силу навіть тоді, коли Сатана застосовує проти них свій арсенал моральних спокус. Саме цьому поколінню Господь сказав: “Я підніму для Себе чистий народ” (УЗ 100:16). Господь розраховує на те, що ми будемо таким поколінням.

Кілька років тому нам з партнером по бізнесу необхідно було звільнити одного працівника. Після певного обговорення ми домовилися, що виплатимо певну компенсацію за його послуги. Я вважав, що ця домовленість була більше, ніж справедливою, однак після цих перемов у стосунках виникла певна напруженість. Того вечора я відчув якесь пригнічення. Я намагався відкинути це почуття, запевняючи себе, що все було по справедливості, однак те відчуття не відступало. Потім прийшла така думка: “Недостатньо бути справедливим. Ти повинен також намагатися бути таким, як Христос”. Вірність найвищим моральним нормам є ознакою морально чистої людини.

3. Моральна чистота спонукає до рішень, що мають вічне значення. Одна молода жінка з нашого приходу складала іспит в місцевій середній школі. Підвівши очі, вона побачила, що одна з її подруг списує. Їхні погляди зустрілися. Подруга була збентежена, але, знизавши плечима, беззвучно промовила: “Мені потрібна хороша оцінка”. Якимось чином ця юна леді втратила бачення вічності—наше призначення не в тому, щоб отримати оцінку, але здобути божественність. Яка буде користь від вступу до найпрестижнішого університету, якщо внаслідок цього ми втрачаємо наше піднесення. Кожного разу, коли хтось обманює, він продає своє первородство за сочевичне варево (див. Буття 25:29–34). При такій недалекоглядності він обирає долар сьогодні замість безмежного багатства у майбутньому житті.

Один засмучений батько якось сказав мені, що його дочка-підліток хотіла “жити, як їй заманеться”, а потім за три місяці до шлюбу, покаятися, аби отримати храмову рекомендацію. Я не знаю жодного президента колу, який би за таких обставин дав храмову рекомендацію. Але якби навіть і дав, то це було б прокляттям, а не благословенням. Моральна чистота не досягається за мить. Це не просто тимчасова зміна поведінки. Це—постійна зміна людської натури.

Цар Веніямин казав нам, як ми можемо змінювати свою природу тілесної людини на духовну людину: “Бо тілесна людина є ворогом для Бога, і була від падіння Адама, і буде на віки вічні, доки вона не піддасться натхненню Духа Святого, і не скине з себе оболонку тілесної людини, і не стане святою через спокуту Христа Господа, і не стане як дитина, смиренною, лагідною, покірною, терпеливою, сповненою любові, бажаючою підкорятися усьому, що Господь вважає за належне заподіяти їй, саме як дитина підкоряється своєму батькові” (Moсія 3:19; курсив додано).

Зміні нашої природи, а не лише поведінки, сприяє усвідомлення вічної перспективи: знання про те, що ми є дітьми Бога, що в кожному з нас є іскра божественності і що завдяки Спокуті ми можемо стати, як Він,—досконалим взірцем чистоти.

4. Моральна чистота—це коли ми кажемо всю правду і нічого крім правди. Я впевнений, що Господь може поблажливо ставитися до наших слабкостей і помилок за умови, що ми виявляємо бажання каятися і докладаємо до цього зусилля. Саме в цьому і є суть Спокути. Але я не вірю, що Він з легкістю примириться з облудним серцем і брехливим язиком.

Кілька років тому я відвідував одну місію. Деяким місіонерам було важко виявляти слухняність. Того вечора ми з президентом місії проводили співбесіди з кількома місіонерами. Наступного ранку президент місії почав зональну конференцію чудовим виступом про моральну чистоту. Я відчув, що маю продовжити ту тему. Ми зазначили, що за кілька хвилин проведемо додаткові співбесіди. Ми попросили місіонерів не грати у гру, в якій людина каже правду лише тоді, коли їй ставлять запитання, що безпосередньо стосується певної справи.

Дух сильно відчувався, і чотири місіонери, з якими проводилися співбесіди напередодні ввечері, підійшли особисто і сказали: “Нам є що розповісти”. Один з них сказав: “Я хочу бути чесною людиною”. Той день змінив його основу з піску на гранітний фундамент моральної чистоти.

5. Моральна чистота не визнає ні відмовок, ні виправдань. Є щось благородне в чоловікові або жінці, які визнають свої слабкості й беруть на себе вину без усяких виправдань чи відмовок. Джозеф Сміт багато разів писав в Ученні і Завітах про свої слабкості, і всі це читали. Це каже нам про те, що він не був досконалим, але це також свідчить про те, що йому було нічого приховувати—він був морально чистою людиною. Як це впливає на нашу довіру до нього, коли ми чуємо його розповіді про Перше видіння чи відвідування Моронія? Це свідчить про те, що ми можемо йому довіряти, що ми можемо вірити кожному його слову, бо він дійсно є людиною моральної чистоти.

6. Моральна чистота—це дотримання своїх завітів і зобов’язань навіть тоді, коли це незручно. Моральна чистота—це сміливість робити правильно незалежно від наслідків чи незручностей. Президент Н. Елдон Теннер (1898–1982), колишній перший радник у Першому Президентстві, розповідав про такий випадок:

“До мене не так давно прийшов один молодий чоловік і сказав: “Я уклав угоду з однією людиною і мушу щороку робити певні виплати. Я в боргах і не можу робити ці виплати, бо якщо так, то втрачу свій будинок. Що мені робити?”

Я подивився на нього і сказав: “Дотримуватися угоди”.

“Навіть якщо це коштуватиме мені дому?”

Я відповів: “Я не кажу про ваш дім. Я кажу про вашу угоду. І я думаю, що ваша дружина радше матиме чоловіка, який тримає слово, виконує зобов’язання, обіцяння чи завіти і при цьому йому доведеться наймати дім, ніж мати дім і чоловіка, який не дотримується своїх завітів і обіцянь”6.

Йому треба було зробити важкий вибір: між домом і моральною чистотою. Морально чисті чоловік або жінка не піддаються і не поступаються лише тому, що виконати щось важко, дорого чи незручно. У цьому відношенні Господь має досконале відчуття моральної чистоти. Він сказав: “Хто Я є, … щоб пообіцяти і не виконати?” (УЗ 58:31).

Одним з показових тестів на моральну чистоту є такий: чи ми дотримуємося взятих на себе зобов’язань і обіцянь, чи наші слова розходяться з ділами.

7. На моральну чистоту не впливає присутність інших людей. Вона керується внутрішніми важелями, а не зовнішніми. Старійшина Меріон Д. Хенкс (1921–2011), сімдесятник, розповідав про чоловіка і його малого сина, який “зупинився біля віддаленого кукурудзяного поля на безлюдній сільській дорозі” і за огорожею побачив смачну кукурудзу. Батько, подивившись вперед, озирнувшись назад, потім праворуч і ліворуч, “почав перелазити через огорожу”, щоб зірвати кілька качанів кукурудзи. Син подивився на нього і з докором сказав: “Тату, ти забув подивитися вгору”7.

У п’єсі Шекспіра Гамлет Полоній каже своєму синові Лаерту:

А над усе—будь чесний сам з собою,

І з цього випливе, як ніч із дня,

Що ти ні з ким душею не покривиш8.

Яка чудова порада! У нас є вибір. Ми можемо скористатися моментом і керувати своїм життям або просто піддатися обставинам і тиску однолітків.

Чи дивилися б ви порнографію в присутності своєї матері, людини, з якою ходите на побачення, чи єпископа? Якщо це неправильно в присутності інших, то так само неправильно і в їхній відсутності. Морально чиста людина, яка є чесною перед собою і перед Богом, вибиратиме правду незалежно від того, чи буде на неї хтось дивитися, оскільки керується внутрішніми важелями, а не зовнішніми спонуками.

Нехай моральна чистота наших душ має знак, на якому великими жирними літерами написано “НЕ ПРОДАЄТЬСЯ НІ ЗА ЯКУ ЦІНУ”, щоб про нас можна було сказати, як було сказано про Гайрума Сміта: “Благословенним є мій слуга Гайрум Сміт; бо Я, Господь, люблю його за цілісність його серця” (УЗ 124:15).

Тож давайте всі ми станемо чоловіками і жінками моральної чистоти—не тому, що ми зобов’язані, а тому, що ми хочемо. Господь оголосив про нагороду для тих, хто так чинитиме: “Істинно Я кажу вам, усіх тих серед них, хто знають, що їхні серця чесні, … і хто бажає дотримуватися своїх завітів через жертву …—їх прийнято Мною” (УЗ 97:8; курсив додано).

Нехай усіх нас буде прийнято Богом завдяки тому, що ми намагаємося стати чоловіками і жінками моральної чистоти.

Посилання

  1. Robert Bolt, A Man for All Seasons: A Play of Sir Thomas More (1960), с. 2.

  2. Bolt, A Man for All Seasons, с. 95.

  3. Див. Richard Neitzel Holzapfel, “Every Window, Every Spire ‘Speaks of the Things of God,’” Ensign, Mar. 1993, 9.

  4. C. S. Lewis, Mere Christianity (1960), 22.

  5. Авраам Лінкольн, перший виступ після інавгурації, 4 бер., 1861.

  6. Н. Елдон Теннер, у Conference Report, Oct. 1966, 99.

  7. Меріон Д. Хенкс, у Conference Report, Oct. 1968, 116.

  8. Вільям Шекспір, Гамлет, ed. W. J. Craig (1914), 1 дія, 3 сцена, рядки 85–87.

Фотоілюстрації Роберта Кейсі