Бог знає наші дари

Я жив у Нью-Джерсі, за 80 км від Нью-Йорка, коли у 12-річному віці став дияконом. Я мріяв стати великим бейсболістом. Мій батько погодився повезти мене на гру, яка проводилася на легендарному Yankee Stadium у Бронксі. Я й досі бачу, як замахується битою Джо ДіМаггіо і вдаряє по м’ячу та здійснює хоум-ран до центру поля, а мій батько сидить поруч зі мною. То був єдиний раз, коли ми разом ходили на бейсбольну гру.

Але інший день, проведений з батьком, назавжди змінив моє життя. Він привіз мене з Нью-Джерсі в дім висвяченого патріарха у Солт-Лейк-Сіті. Я ніколи раніше не бачив того чоловіка. Мій батько залишив мене біля вхідних дверей. Патріарх провів мене до стільця, поклав руки на мою голову і промовив благословення, як дар від Бога, в якому були слова про велике бажання мого серця.

Він сказав, що я був одним з тих, про кого сказано: “Благословенні миротворці”. [ Матвій 5:9]. Я був настільки здивований, що людина, яку я ніколи не бачив, може знати моє серце, що відкрив очі, аби побачити кімнату, в якій відбувалося таке диво. Те благословення про мої можливості вплинуло на моє життя, мій шлюб і служіння у священстві.

Завдяки тому досвіду і всьому, що було потім, я можу свідчити: “Бо не всім даються всі дари; бо є багато дарів, і кожній людині дається дар Духом Бога” (УЗ 46:11).

Завдяки тому, що Господь відкрив мені дар, я зміг зрозуміти можливості й підготуватися до них, аби перетворити їх на благословення для тих, кого я люблю і кому служу.

Бог знає наші дари. Я закликаю вас і себе молитися, аби знати дари, якими ми наділені, аби знати, як їх розвивати і розпізнавати можливості для служіння людям, які надає нам Бог. Однак понад усе я молюся, щоб ви відчули натхнення допомагати іншим відкривати для служіння їхні особливі дари від Бога.

Ви можете записати свої думки у щоденник або обговорити їх з іншими.