Я відчувала Духа
“Ісус же сказав: “Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене,—бо Царство Небесне належить таким” (Матвій 19:14).
Я пам’ятаю дві прості події, які сталися, коли я була дівчинкою. Кожна з них показує, як Дух по-особливому торкається сердець людей будь-якого віку.
Перша сталася, коли захворів мій брат. Мій батько покликав одного чоловіка з нашого приходу, щоб він прийшов до нас додому і допоміг йому дати благословення священства. Коли наша сім’я зібралася, чекаючи, коли будуть давати благословення, цей чоловік запропонував, щоб діти вийшли, бо ми могли заважати, коли буде даватися благословення. Мій батько м’яко відповів, що важливо, аби кожна дитина була присутня під час благословення, бо потрібна наша чиста віра. Навіть в тому юному віці я відчула не тільки присутність Духа, але й велику любов мого батька до всіх його дітей. Любов мого батька допомогла мені повірити в любов Небесного Батька до мене й зрозуміти її.
Пройшло кілька років, наша сім’я брала участь у причасних зборах. Моя мама була обдарованою музиканткою. Однак вона дала моїм сестрам і мені можливість заспівати замість неї. Я чітко пам’ятаю ту пісню, яку вона надихнула нас проспівати:
“Коли я читаю про давній той час,
Про те, як служінням святим
Ісус, як овечок, дітей Своїх спас.
О, якби міг я бути із Ним!”
(“Коли я читаю про давній той час”, Збірник дитячих пісень, с. 35)
Коли я співала цю пісню зі своїми сестрами, то відчувала в душі теплоту й радість. Моє ніжне свідчення зміцнилося, бо Святий Дух допоміг мені відчувати, що Небесний Батько і Ісус Христос люблять мене.
Я дуже вдячна за благословення мати Святого Духа і любов моїх батьків та мого Небесного Батька.