2014
Господня норма моралі
Березень 2014


Господня норма моралі

Зі звернення на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга—Айдахо, 22 січня 2013 року. Повний текст виступу англійською мовою можна знайти на сайті web.byui.edu/devotionalsandspeeches.

Зображення
Старійшина Тед Р. Каллістер

Наш вибір дотримуватися Божих норм або порушувати їх значною мірою визначатиме наше щастя в житті.

Колись мій батько, адвокат, брав участь у судовому розгляді. Щоб захистити свою позицію, він навів, як приклад, одну справу, що розглядалася у Верховному суді штату Каліфорнія багато років тому. Його опонент узяв за приклад кілька рішень нижчих судів, що приймалися не так давно.

Суддя сказав моєму батькові: “Пане Каллістер, чи не можете ви навести приклад справи, що розглядалася останнім часом?”

Мій батько поглянув на суддю і сказав: “Ваша честь, наважуся Вам нагадати, що коли Верховний суд виносить своє рішення з якоїсь справи, то робить це лише раз”. Суддя схвально кивнув головою. Йому нагадали, що рішення Верховного суду покривають усі рішення нижчих судів, якими б численними чи нещодавніми вони не були.

Те саме стосується і Бога, нашого Батька,—Йому треба висловитися лише раз з питання моралі, і це одне проголошення є вищим за всі висновки нижчих судів—чи то вони виголошені психологами, консультантами, політиками, друзями, батьками або новомодними сучасними моралістами.

Важко осягнути розумом, що Бог наділив Своїх дітей найціннішою і найсвященнішою для Нього силою—силою створювати життя. Оскільки Бог дав цю силу, то Він і лише Він має право визначати, як нею слід користуватися.

Всупереч поширеній думці, у встановлених Богом нормах немає нічого негативного чи обмежуючого. Натомість вони дуже позитивні, надихаючі й відкривають велику свободу. Вони допомагають розвивати стосунки на основі довіри, посилюють самоповагу, заохочують мати чисте сумління і запрошують Духа Господа благословляти життя як окремих людей, так і подружніх пар. Вони є тими нормами, без яких немає щастя у шлюбі й стабільності в громадах.

Якою ж тоді є Господня норма щодо застосування священної сили породження—Його норма моралі? Насправді Господня норма моралі не є довгим переліком того, що треба робити чи не робити. Швидше це принцип, який можна сформулювати наступним чином: сила породження має застосовуватися у шлюбних стосунках з двох причин: (1) поєднати і зміцнити зв’язок між подружжям і (2) приводити у світ душі. Таке застосування цих сил приносить благословення і схвалено Господом.

З іншого боку, сила породження не повинна застосовуватися поза шлюбом. Відповідно до цього Господь засуджує будь-які свідомі думки або навмисні вчинки, що стимулюють або призводять до застосування сили породження поза шлюбними стосунками.

Зараз я процитую деякі норми моралі, встановлені Господом, щоб звести до мінімуму будь-яке непорозуміння або двозначність.

Блуд або перелюб

Господь забороняє блуд або перелюб, яким би не було ставлення світу до такого виду поведінки. Ці дії є прямим застосуванням сил породження з особою протилежної статі, з якою ми не є в законному шлюбі. Якщо жодна із сторін не є у шлюбі—це блуд; якщо обоє партнерів або один з них є у шлюбі—це перелюб.

Апостол Павло сказав: “Бо це воля Божа, … щоб ви береглись від розпусти” (1 Солунянам 4:3; курсив додано). Він також сказав: “Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого царства. Не обманюйте себе: … ні перелюбники, ні блудодійники … Царства Божого не вспадкують” (1 Коринтянам 6:9–10; курсив додано).

Іноді люди не усвідомлюють серйозності цієї провини або у деяких випадках будь-яким чином виправдовують її. Складається враження, що Коріантон не розумів, наскільки серйозним був його гріх з повією Ізабель. Алма, його батько, пояснив: “Хіба ти не знаєш, сину мій, що це мерзота в очах Господа?” (Алма 39:5). Йосип також казав про цей великий гріх, коли його спокушала дружина Потіфара: “Як же я вчиню таке велике зло і згрішу перед Богом?” (Буття 39:9).

Недопустиме доторкування до тіла

Недопустиме доторкування до тіла збуджує сили породження. Відповідно до цього, доторкування до інтимних або священних частин тіла іншої людини до шлюбу, незалежно від того, одягнена вона чи ні, суперечить Божій моральній нормі.1

Мастурбація

Господь засуджує мастурбацію. Мастурбація—це акт стимулювання людиною сил породження у своєму власному тілі. Президент Бойд К. Пекер, президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав:

“Не впадайте в провину, втручаючись у цю священну силу дітонародження або граючись нею. …

… Це неприємно ні Господу, ні вам. Це не дасть вам відчуття гідності й чистоти”.2

Одностатеві стосунки

Деякі люди хочуть змусити нас думати, що несхвальне ставлення Церкви до фізичних стосунків між людьми однієї статі—це тимчасова політика, а не вічна доктрина. Таке переконання суперечить Писанням, словам сучасних пророків і плану спасіння. Всі вони навчають про необхідність вічного шлюбу між чоловіком і жінкою, що є умовою їхнього піднесення. Одностатеві стосунки не відповідають встановленій Богом вічній моделі, згідно з якою чоловік і дружина мають дітей не лише у земному житті, але матимуть потомство у своєму піднесеному стані.

Ми визнаємо, що кожна людина є сином або дочкою Бога і заслуговує на відповідне ставлення. Ми всі боремося з недосконалостями. Деякі з них не є наслідком нашого вибору. Але ми також віримо в нескінченну Спокуту, яка має здатність у цьому житті або в прийдешньому житті обдарувати нас будь-якою силою, необхідною для того, щоб перетворити наші слабкості та недосконалості в силу. Господь нам пообіцяв: “Якщо вони упокорюються переді Мною і мають віру в Мене, то Я вчиню так, щоб слабке стало сильним для них” (Eтер 12:27).

Люди, які мають схильність до осіб своєї статі, повинні (1) утримуватися від аморальних стосунків і (2) робити все, що в їхніх силах, аби користуватися силою очищення і вдосконалення, що міститься в Спокуті. Однак у цей проміжок часу люди, які мають потяг до осіб своєї статі, але не поступаються йому, гідні того, щоб мати покликання у Церкві та отримати храмову рекомендацію.3

Щупальця супротивника

А зараз розповім про сигнали небезпеки, які передують деяким зі згаданих вище гріхів. У певному розумінні Сатана подібний до восьминога, який намагається нас впіймати. Якщо ви вислизнули з одного щупальця, він буде намагатися впіймати вас іншим і ще іншим—поки не знайде способу схопити вас. Далі перераховано щупальця супротивника, користуючись якими він хоче змусити нас порушити Божу норму моралі.

Порнографія

Бог хоче, щоб Його діти не дивилися фільми або телешоу, не заходили на веб-сайти й не переглядали журнали, де є будь-яка форма порнографії. Порнографія—це будь-яке зображення або текст, що дають живлення нашим плотським бажанням. Вона є огидною для Духа Господа.

Немає людини, яка б дивилася порнографію і уникла її наслідків, вважаючи, що є така річ, як невинний перегляд. Порнографія є отруйною, небезпечною, невмолимою гадюкою, яка жалить відразу, як тільки ви на неї глянете, та буде продовжувати впускати порції отрути під час кожного наступного перегляду.

Якщо ви вже піддалися цій хворобі, то треба зробити все, що у ваших силах, аби подолати її. Це може вимагати сповіді, щирих молитов, посту, занурення в Писання, заміни бездіяльності конструктивним проведенням часу, накладення суворих обмежень на користування Інтернетом, звернення за порадою до професіоналів та іншого, але самотужки вам її не подолати. У певний момент сила волі стане вирішальною складовою—не існує таблетки або методу для лікування всіх залежностей.

Нескромний одяг

Наш одяг впливає не лише на наші думки і вчинки, але й на думки і вчинки інших. Тому апостол Павло радив жінкам прикрашати себе “скромн[им] убранн[ям]” (1 Tимофію 2:9).

Одяг жінки має сильний вплив на розум і почуття чоловіків. Якщо воно надто відкрите, або надто коротке, або надто облягає, то може викликати неналежні думки навіть у голові того юнака, який намагається бути чистим.4

Чоловіки і жінки можуть виглядати привабливо і модно, і в той же час бути скромно одягненими. Скромність у виборі одягу насамперед вимагається від жінок. Це сприятиме зміцненню в них почуття самоповаги та моральної чистоти в чоловіках. І, зрештою, у більшості випадків одяг жінки визначатиме, якого чоловіка вона собі знайде.

Нечисті думки

Є така приказка: “Можна дивитися, як пташки літають, але не дозволяйте їм вити гнізда на своїй голові”. Немає нічого поганого в тому, щоб помічати гарненьких дівчат чи красивих юнаків, коли вони проходять поруч—це нормально. Але якщо ті думки викликають хтивість, то гніздо вже звито.

Ми не можемо уникати всіх недоречних реклам на біллбордах чи нескромно одягнутих людей, але ми можемо проганяти недоречні думки, як тільки вони з’являються. Гріх не в тому, щоб мимоволі побачити щось недоречне; гріх у тому, що ви плекатимете думку, як тільки вона з’явиться. В Писаннях сказано: “Бо як у душі своїй він обраховує, такий є” (Приповісті 23:7).

Одним словом, наші думки стають зерном наших вчинків. Ми маємо в собі силу контролювати своє життя і свої думки. Хороші й погані думки не можуть співіснувати у нашому розумі так само, як світло і темрява не можуть існувати в один і той же час в одному й тому ж місці. У певний момент нам доведеться вирішувати, хто буде нашим запрошеним гостем.

Якщо ми дійсно хочемо, то можемо відігнати будь-яку погану думку й відразу ж замінити її надихаючою піснею, чи поезією, або уривком з Писань. Так само, як темрява зникає в присутності світла, так і зло зникає в присутності добра.

Усамітнені місця і друзі, що спокушають

Якими б сильними ми не були, у певний час і в певних місцях наш опір зменшується. Найкращі чоловіки і жінки за найгірших обставин не витримували. Так сталося з царем Давидом, коли у вечірній час він дивився на Вірсавію спочатку, як здавалося, на безпечній відстані (див 2 Самуїлова 11:2–4). Ніхто з нас не повинен думати, що ми достатньо сильні або несприйнятливі, щоб не піддатися. Усамітнені місця, пізній вечір, друзі, які не дотримуються норм моралі, мають надзвичайно сильне магнітне поле, щоб затягнути нас в обійми Сатани.

Самовиправдання

Існує два поширених самовиправдання аморальності. Перше: “Я її кохав”. Сатана є великим підробником. Він намагається хтивість видати за кохання. Є простий тест, щоб визначити різницю. Кохання мотивується самоконтролем, послухом Божим законам моралі, повагою до інших і безкорисливістю. З іншого боку, хтивість мотивується непослухом, вдоволенням особистих бажань і браком дисципліни.

Друге самовиправдання є таким: “Ніхто не дізнається”. Господь розвіював той міф у безлічі випадків. Він проголосив: “Бунтівних буде пронизано великим смутком; бо про їхні беззаконня буде сказано на дахах, a їхні таємні діяння буде розкрито” (УЗ 1:3; курсив додано).

Немає місця, що було б настільки темним, або куточка, який би був настільки відлюдним, щоб ніхто про це не дізнався. Бог знатиме, і ви знатимете, якщо порушите Його моральний закон.

Покаяння

Якщо ми припустилися моральної помилки у своєму житті, то можемо покаятися завдяки Спокуті Ісуса Христа. Першим і найважливішим кроком до морально чистого життя у майбутньому є покаяння в минулих провинах, заміна фундаменту з піску на фундамент з каменю. Часто це починається зі сповіді.

Однак покаяння є не лише питанням часу або відмовою від гріха чи зізнанням. Перш за все покаяння є чесною зміною серця, щирим рішенням жити морально чистим життям—не тому, що ми повинні це зробити, а тому, що ми хочемо цього.

Бог чітко сказав, що ми не можемо порушувати Його норми і не страждати від наслідків, але оскільки Він є безмірно люблячим і співчутливим, Він дає нам цю славетну надію.

“Бо Я, Господь, не можу дивитися на гріх з найменшою мірою допущення;

Проте того, хто кається, й виконує заповіді Господа буде прощено” (УЗ 1:31–32; курсив додано).

Усім чесним душам, які змінили своє серце й облишили свої гріхи, Він пообіцяв: “Коли ваші гріхи будуть як кармазин,—стануть білі, мов сніг” (Iсая 1:18).

Однак завжди краще залишатися чистим, аніж грішити і каятися після цього. Чому так? Тому що певні негативні наслідки гріха можуть залишатися навіть після покаяння, наприклад: хвороба, або народжені поза шлюбом діти, або підірвана репутація. Наша мета в житті не просто залишатися чистими, але і бути досконалими. Шлях до досконалості проходить швидше, коли ми є чистими, а якщо ні, він блокується.

Алма навчав: “Злочестивість ніколи не була щастям” (Aлма 41:10). Ми не можемо порушувати Божі закони моралі й бути щасливими, оскільки Бог, Який створив нас, помістив у наші душі моральний компас, який називається совість. Кожного разу, коли ми порушуємо Божу норму моралі, совість починає діяти—вона нас гризе, викликає почуття провини і мучить докорами. Вона діє як божественний свідок, свідчачи про істинність цієї норми.

Ми можемо намагатися ігнорувати і пригнічувати це почуття, але не можемо його уникнути. Божу норму моралі не можна відкидати, спрощувати чи йти на компроміс, щоб обійти її. Цієї норми можна або дотримуватися, або не дотримуватися. Зрештою ми або з ними боремося, або їх приймаємо. Наш вибір великою мірою визначає наше щастя у житті.

Благословення, які приносить життя за моральними нормами

Благословення, які приносить чисте життя, є неймовірними. Таке життя сповнює впевненістю в собі й самоповагою. Ви матимете чисте сумління. Таке життя дасть можливість знайти подружжя, яке буде таким же чистим, а вияв сили породження у шлюбних стосунках принесе ще більше радості й задоволення, оскільки ми зберегли її на час, ухвалений Самим Господом.

Оскільки Господь безмежно любить нас і хоче, щоб ми були щасливими, Він оголосив Свій намір для Своїх дітей у ці останні дні: “Бо я підніму для Себе чистий народ, який буде служити Мені в праведності” (УЗ 100:16).

Нехай кожен з нас буде належати до цього чистого покоління і прийме Господні норми моралі.

Посилання

  1. Див. Річард Г. Скотт, “Сила праведності”, Ліягона,січ. 1999, с. 81.

  2. Бойд К. Пекер, Виключно для молодих чоловіків (1976), сс. 4, 5.

  3. Див. Довідник 2: Керування Церквою (2010), 21.4.6.

  4. Див. Даллін Х. Оукс, “Порнографія”, Ліягона, трав. 2005, с. 90.