Служіння і вічне життя

Спаситель є нашим взірцем безкорисливого служіння. Своє досконале життя Він присвятив служінню Небесному Батькові та всім дітям Його Батька. Спільна мета Батька і Сина—дати всім нам дар безсмертя і благословення вічного життя (див. Мойсей 1:39).

Щоб стати гідними вічного життя, ми повинні змінитися через Спокуту Ісуса Христа—народитися знову і очиститися від гріха. Втім маленькі діти до восьми років не мають гріха і їх викуплено через Спокуту (див. Мосія 3:16, 21; Мороній 8:10–12).

Для всіх нас, хто досягає віку підзвітності, існує чудовий план, який дозволяє нам очиститися від гріха і підготуватися до вічного життя. Ця підготовка починається з хрищення повноваженням священства і прийняття Святого Духа. Після цього ми маємо завжди пам’ятати Спасителя і дотримуватися заповідей, які Він дав нам.

Цар Веніямин з Книги Мормона розповів своєму народові про радість, яка приходить, коли відчуваєш прощення гріхів через Спокуту Ісуса Христа. Потім він навчав їх, що щоб зберегти відпущення своїх гріхів, вони мають навчати своїх дітей служити одне одному і повинні бути якомога великодушнішими, щоб задовольняти мирські й духовні потреби тих, хто оточує їх. (Див. Мосія 4:11–16).

Він також навчав: “І слухайте, я кажу вам це, щоб ви навчилися мудрості; щоб ви дізналися, що коли ви служите вашим ближнім, то ви тільки служите вашому Богові” (Мосія 2:17).

Ісус ходив, навчаючи Його євангелії і добро чинячи (див. Дії 10:38). Він зцілював хворих. Він повертав до життя померлих. Своєю силою Він нагодував тисячі людей, коли ті були голодні й не мали їжі (див. Матвій 14:14–21; Іван 6:2–13). Після Свого Воскресіння Він дав їжу кільком Своїм апостолам, коли ті прийшли на берег Галілейського моря (див. Іван 21:12–13). В Америці Він зцілював хворих і благословив дітей одне за одним (див. 3 Нефій 17:7–9, 21).

Апостол Яків навчав нас, як бажання служити іншим з’являється від нашої вдячності за те, що зробив для нас Господь:

“А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла,—і він буде блаженний у діянні своїм! …

Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу” (Якова 1:25, 27).

Одним із підтверджень того, що вас було очищено, є більше бажання служити іншим заради Спасителя. Домашнє й візитне вчителювання починають ставати радістю, а не тягарем. Ви побачите, що частіше служитимете в якості волонтера у своїй школі або допомагатимете піклуватися про бідних у вашій громаді. Хоч у вас може бути й мало грошей, щоб давати їх тим, у кого їх ще менше, ви бажатимете мати їх більше, щоб бути у змозі більше давати (див. Мосія 4:24). Ви палко бажатимете служити вашим дітям і показувати їм, як служити іншим.

Коли ви мінятиметеся, то відчуватимете бажання більше служити, не думаючи про визнання. Я знаю учнів Спасителя, які дарували великі кошти і служили, прагнучи, щоб жодна людина, крім Бога та їхніх дітей, не знали про це. Бог визнав їхнє служіння, благословивши їх у цьому житті, і Він благословить їх у прийдешньому вічному житті (див. Матвій 6:1–4; 3 Нефій 13:1–4).

Дотримуючись заповіді служити іншим (див. Матвій 22:39), ви відчули, що це позначилося на вашій гордині. Спаситель виправив Своїх апостолів, коли вони сперечалися щодо того, хто буде найбільшим з них. Він сказав:

“І не звіться наставниками,—бо один вам Наставник,—Христос.

Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!” (Матвій 23:10–11).

Спаситель навчає нас, як ми можемо служити іншим. Він служив досконало, і ми маємо навчитися служити, як Він—рядок за рядком (див. УЗ 93:12–13). Ми можемо стати подібними до Нього через своє служіння. Ми молитимемося з усією енергією нашого серця, щоб любити своїх ворогів так, як Він любить їх (див. Матвій 5:43–44; Мороній 7:48). Тоді ми нарешті зможемо стати гідними вічного життя з Ним і з нашим Небесним Батьком.

Я обіцяю, що ми можемо навчитися служити краще, якщо наслідуватимемо вчення й приклад Спасителя.