Ягня благоговіння

Коли мені було близько семи років, мій президент Початкового товариства хотіла допомогти дітям бути більш благоговійними у нашому Початковому товаристві. Вона зробила велику дошку для оголошень у вигляді ягняти. Коли якась дитина була благоговійною, вона поміщала наклейку у вигляді ягняти на дошку оголошень біля його чи її прізвища. Я дуже хотів отримати таке ягня-наклейку. Тому одного дня я тихо сидів на зборах Початкового товариства, склавши руки і пильно дивлячись на президента Початкового товариства, аби вона помітила моє благоговіння. Переді мною сидів хлопчик вищого зросту, тому я посунувся на лавці, щоб вона бачила мене краще.

Потім, коли я так благоговійно сидів, піаністка почала грати приємну, тиху пісню Початкового товариства. Коли я слухав, мене охопило відчуття спокою і по моїх щоках потекли сльози. Я не знав, чому я відчував таке щастя і спокій.

Після зборів Початкового товариства я сказав своїй мамі про те, що я відчував, і вона розповіла мені, що то був Дух. Того дня я дізнався про те, які відчуття дає Дух. Коли мені треба прийняти важливі рішення і мені потрібен супровід Духа, я згадую, який спокій я відчував у той день, і можу розрізнити голос Духа, коли Той до мене промовляє.