Ви мормон?

Я була далеко від дому, на одній міжнародній конференції, яку відвідувала по роботі. На ній було кілька сотень людей, але я була єдина зі свого штату і регіону.

Одного вечора для всіх учасників було влаштовано вечерю. При вході в зал, де проводилася вечеря, кожен отримував чотири квитки, якими можна було скористатися в барі й замовити безкоштовні алкогольні напої. Мені спало на думку, як було б легко людині, яка знаходиться так далеко від дому, спокуситися цією нагодою, вважаючи, що ніхто ніколи не дізнається. Та думка лише на мить затрималася в голові, і я повернула квитки тому, хто їх роздавав.

Під час вечері я сиділа з сімома незнайомими людьми. Я запивала страви водою, ми розмовляли, сміялися і обмінювалися інформацією, корисною для нашої роботі.

Наступного ранку під час сніданку я привіталася з паном, який сидів за моїм столом. Я з радістю помітила на його табличці з іменем, що він був з мого рідного міста—міста, в якому я вже не жила 35 років. Після закінчення школи я поїхала з дому до коледжу, вийшла заміж і переїхала в іншу місцевість.

Коли ми говорили про різні місця і події, про які обоє знали, він запитав, чи хтось із моєї сім’ї все ще живе там. Я відповіла, що ні, але що в мене там багато друзів, і ми продовжували спілкуватися. Він запитав їхні імена, і я назвала кілька.

Після перших імен він зупинив мене і сказав: “Зачекайте, ви мормонка? Усі люди, яких ви назвали, це мормони”.

Коли я сказала, що також є святою останніх днів, він почав говорити, якими чудовими громадянами були ті друзі і як вони служили громаді й показували всім гарний приклад. Кілька хвилин він захоплено говорив про Церкву і моїх друзів, розповідаючи, як вони завжди відстоювали добро у цій громаді.

Коли ми прощалися, я не могла не подумати про те, що сталося б, якби я вирішила скористатися тими квитками для алкогольних напоїв. Мене вчили вибирати правду саме ті люди, про яких ми розмовляли. Мені було б так незручно і соромно зізнатися, що я член Церкви, якби я скористалася тими квитками.

Я така вдячна за приклад тих гідних, активних, готових служити друзів, хоча від міста моєї юності мене відділяли 35 років і 3200 км.