Пророк відповів на мою молитву

У кінці другого курсу в своєму університеті я вирішив вивчати графічний дизайн. Мене не прийняли, але я міг повторити спробу наступного року. Мені не хотілося закінчувати університет на рік пізніше.

Найбільш спорідненою до моєї профільної дисципліни була фотографія. Тож я молився про те, чи можу змінити профільну дисципліну, і отримав хороші відчуття. Я так хотів швидше здобути ступінь!

На початку осіннього семестру у мене були заняття, присвячені фільмам та соціальній історії фотографії. Мені дуже подобалися обидві теми. Однак коли я проглянув програму занять, присвячених кінофільмам, то помітив, що студентам треба переглянути багато кінофільмів з позначкою R (тобто в них є багато недоречних сцен). На заняттях з фотографії викладачка сказала, що ми будемо вивчати фотографії, де зображено насилля, руйнування і секс. Вона сказала, що саме це відображають фотографії в наш час.

У мене впало серце, коли я почав думати, що ж робити. Я знав, що євангелія проти всього цього, однак ці заняття є обов’язковими. Мені пригадався вірш з Писань про те, щоб бути у світі, але не від світу (див. Іван 15:19). Чи міг я бути на цих заняттях, але не долучатися до них?

Я молився, аби знати, що робити і щоб мати віру робити те, що правильно. Я також порадився з дружиною, батьками і братом. Під час розмови з братом, він мені нагадав наступні вірші: “Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?” (Матвій 16:26).

Я знав, що освіта є важливою, але може я вивчав не те? Як мені на час припинити навчання, якщо світло в кінці тунелю вже так близько?

Якось пізно вночі, коли я не спав, доглядаючи наше хворе немовля, мені спало на думку пошукати слова Президента Томаса С. Монсона в Інтернеті. Невдовзі я дивився виступ Президента Монсона, який він виголосив на жовтневій конференції 2011 року. Я уважно слухав, як він розповідав про погіршення моральних норм у суспільстві, кажучи, що неналежна, аморальна поведінка стала прийнятною для багатьох.

Потім він сказав саме те, що мені потрібно було почути: “Ми повинні бути пильними у світі, який відійшов так далеко від духовного. Надзвичайно важливо, щоб ми відкидали усе, що не відповідає нашим нормам, і не відмовлялися в цьому процесі від того, чого ми прагнемо найбільше—вічного життя у Божому царстві”¹.

Ці слова глибоко запали в мою душу. По обличчю покотилися сльози, і я знав, що сучасний пророк відповів на мою молитву.

Хоча я відклав закінчення університету, я знав, що Господь благословить мою сім’ю і мене, якщо ми будемо йти за пророком, відкинемо погляди світу, будемо виконувати заповіді та дотримуватися євангельських норм.