Сила священства доступна всім

Священство—це вічна сила і повноваження від Бога, за допомогою яких Він благословляє, викупляє і підносить Своїх дітей. Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, таким чином пояснював священство: “Священство є засобом, за допомогою якого Господь діє через чоловіків задля спасіння душ. … Очікується, що носій священства буде використовувати цю священну владу згідно з Божим святим задумом, волею та цілями. Священство немає нічого спільного з корисливістю. Священство завжди використовується для служіння, благословення і зміцнення інших людей”².

Коли я вивчала, розмірковувала і прагнула зрозуміти священство, для мене було корисним подумати, яким би був світ без нього. Старійшина Роберт Д. Хейлз, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, розвинув цю думку, сказавши: “Чи уявляєте ви, яким темним і порожнім було б земне життя, якби не було священства? Якби сили священства не було на землі, супротивник мав би повну свободу без усяких перешкод бродити й панувати повсюди. Не було б дару Святого Духа, щоб скеровувати і просвітлювати нас; ні пророків, щоб промовляти від імені Господа; не було б храмів, у яких ми могли б укладати священні, вічні завіти; не було б повноваження благословляти або христити, зцілювати або втішати. … Не було б ні світла, ні надії—лише темрява”³.

Думка про відсутність сили священства змушує замислитися. Я, наприклад, маю величезну радість від того, що цю священну силу було відновлено на землі через пророка Божого в цьому останньому і славетному розподілі повноти часів!

Однак старійшина Оукс застерігає нас, що слід бути обережними, коли говоримо про священство: “Хоча дехто іноді називає носіїв священства “священство”, ми ніколи не повинні забувати, що священство не перебуває у власності й не втілюється тими, хто його має. Його надають як священну довіру для використання на благо чоловіків, жінок і дітей”⁴.

Ми знаємо, що “божественний план щастя надає можливість продовження сімейних стосунків після смерті. Священні обряди і завіти, які можна отримати у святих храмах, дають можливість людям повернутися в присутність Бога, а сім’ям—об’єднатися навічно”⁵. Як навчав Рассел М. Нельсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Повноваження священства було відновлено, щоб сім’ї могли бути запечатані навічно”⁶.

“Для виконання обрядів євангелії необхідна влада священства. … Кожний обряд відкриває двері до рясних духовних благословень”⁷. Ісус передав священні ключі царства Петрові з такою відповідальністю: “Що на землі ти зв’яжеш, те зв’язане буде на небі, а що на землі ти розв’яжеш, те розв’язане буде на небі!” (Maтвій 16:19).

Просте пояснення ключів священства міститься в травневому номері журналу New Era за 2012 рік:

“Маючи ключі, ви можете зробити багато всього, чого не могли б зробити без них. Серед іншого—входити в будівлі, водити машини та відчиняти валізи. Основне значення ключів—це повноваження і доступ.

Те ж саме стосується і ключів священства. Вони відкривають доступ до благословень і обрядів священства. … Ключі священства—-це право головувати над Церквою і направляти її. … Ключі, як правило, застосовуються до географічної території, такої як приход, кіл або місія. Вони також включають повноваження виконувати певні обряди й проводити певну роботу (наприклад: хрищення, причастя, місіонерську роботу і храмову роботу)”⁸.

“Ісус Христос тримає всі ключі священства, що стосуються Його Церкви. Він дарував кожному Своєму апостолові всі ключі, які стосуються царства Бога на землі. Найстарший з живих апостолів—Президент Церкви—є єдиною людиною на землі, яка уповноважена використовувати всі ключі священства (див. УЗ 107:91–92). … [Потім він] передає ключі священства іншим провідникам священства, аби вони могли головувати в межах своєї відповідальності. … Президенти допоміжних організацій і їхні радники ключів не отримують. Вони отримують делеговане повноваження діяти у своїх покликаннях”⁹.

Однак існує різниця між повноваженням священства і силою священства. Повноваження священства надаються шляхом висвячення, але сила священства доступна всім. Оскільки сила священства це те, що ми всі бажаємо мати у своїх сім’ях і домівках, що ж нам необхідно робити, аби запросити цю силу в своє життя? Особиста праведність є абсолютно необхідною, аби мати силу священства.

По-перше, прагніть бути гідними дару Святого Духа. Оскільки вчення про священство краще можна зрозуміти через одкровення, дуже важливо мати допомогу Святого Духа, щоб учення було відкрито і пролилося в наші душі.

По-друге, ходіть до святого храму. Ми знаємо, що храми “є найсвятішими з усіх місць поклоніння”¹⁰ і створюють найкращі умови для того, щоб дізнаватися про священство через дух одкровення.

По-третє, читайте Писання. Коли ми досліджуємо, розмірковуємо і вивчаємо Писання, то запрошуємо Святого Духа, який відкриває нам важливі істини про священство. Я рекомендую вам наступні уривки, які ми можете уважно і з молитвою розглянути: Учення і Завіти, розділи 13, 20, 84, 107 і 121 та Aлма 13. Потім я пропоную вам вивчити напам’ять клятву і завіт священства, які ви можете знайти в Ученні і Завітах 84:33–44. Якщо ви це зробите, я обіцяю вам, що Святий Дух розширить ваше розуміння священства і надихатиме та підбадьорюватиме вас надзвичайним чином.

Я також запрошую вас поміркувати над Ученнями і Завіти 121:34–46 та поставити собі такі запитання:

• Чи моє серце зосереджене на речах цього світу?

• Чи я жадаю почестей від чоловіків і жінок?

• Чи намагаюся я приховувати свої гріхи?

• Чи я гордовитий(а)?

• Чи хочу я контролювати, панувати або примушувати до чогось своїх дітей, подружжя або інших людей?

• Чи щиро я прагну застосовувати праведні принципи, такі як: переконання, лагідність, довготерпіння, доброта, м’якість, любов нелицемірна (тобто не удавана, щира або сердечна любов)?

• Чи чеснота прикрашає мої думки безупинно?

• Чи прагну я того, щоб Святий Дух був моїм постійним супутником?

Слова переконання, лагідність, довготерпіння, доброта, м’якість і любов нелицемірна набрали для мене нового, дуже особистісного значення, коли я пригадувала благословення, яке попросила мого батька надати мені багато років тому.

Коли я ще не була у шлюбі, мені треба було прийняти важке рішення. Як я вже не раз робила це раніше, я підійшла до батька і попросила батьківське благословення. Сподіваючись, що він відразу ж відгукнеться на моє прохання, я була здивована його реакцією. Він сказав: “Мені потрібен час, щоб підготуватися до надання цього благословення. Ти можеш зачекати пару днів?”

Цікаво те, що зараз, через 40 років, я забула, що він сказав у тому благословенні, але я ніколи не забуду глибокого благоговіння, яке мав мій батько до святого священства, готуючи себе духовно, щоб промовити батьківське благословення над моєю головою. Він розумів принципи, викладені в Ученні і Завітах 121, і був рішуче налаштований жити за ними, аби бути гідним мати силу священства, щоб благословляти свою сім’ю.

Я маю привілей майже щодня працювати з натхненними пророками, провидцями і одкровителями. Якщо ми дійсно хочемо зрозуміти вчення про священство, у нас є надійне, дане Богом, сучасне джерело: пророки, провидці і одкровителі. Я свідчу, що вони є Божими чоловіками, які мають силу священства завдяки особистій праведності.

На нещодавній конференції старійшина Рассел М. Баллард, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “У великому плані нашого Небесного Батька, який укріплено священством, чоловіки мають унікальну відповідальність служити у священстві, але самі вони не є священством. Чоловіки й жінки мають різні, але однаково важливі ролі. Саме так, як жінка не може зачати дитину без чоловіка, так і чоловік без жінки не може повною мірою користуватися владою священства, щоб створити вічну сім’ю. Іншими словами, у вічності і сила створювати життя, і сила священства будуть належати і чоловіку, і дружині”¹¹.

Я зараз усвідомлюю, що моральний вплив жінки є даром, що доповнює силу священства. Промовляючи до жінок у Церкві, Президент Говард В. Хантер (1907–1995), радив: “Ми просимо вас служити своїм могутнім впливом на добро, зміцнюючи наші сім’ї, нашу Церкву та наші громади”¹². На нещодавній генеральній конференції старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав жінкам: “Немає значення заміжні ви чи ні, народжували ви дітей чи ні, літні ви, молоді, чи середнього віку, ваша моральна сила є життєво важливою”¹³.

Подібним чином старійшина Баллард зазначав: “Немає у світі нічого, що було б настільки особистим, надихаючим або здатним змінити життя, як вплив праведної жінки”¹⁴.

Ми розглянули лише кілька питань, пов’язаних зі святим священством Божим, але безсумнівно є ще й інші.

На закінчення я хочу розповісти про випадок, який допоміг мені справлятися із питаннями, на які немає відповіді. Кілька років тому нас з чоловіком запросили на збори, де було багато досвідчених провідників Церкви. Незадовго до того було покликано нову людину на керівну посаду, і в кінці зборів було поставлено дуже важке запитання, яке могло викликати суперечку. Усвідомлюючи складність запитання, ми з чоловіком відразу ж щиро помолилися Небесному Батькові за цього нового провідника. Коли він вийшов на трибуну, щоб відповісти на запитання, я побачила, як змінилося його обличчя, коли він велично став, розправив плечі й заговорив з владою від Господа.

Його відповідь була приблизно такою: “Брате, я не знаю відповіді на ваше запитання. Але я скажу вам те, що дійсно знаю. Я знаю, що Бог—наш Вічний Батько. Я знаю, що Ісус Христос—Спаситель і Викупитель світу. Я знаю, що Джозеф Сміт бачив Бога Батька і Його Улюбленого Сина Ісуса Христа і він був знаряддям, за допомогою якого силу священства було відновлено на землі. Я знаю, що Книга Мормона—істинна і містить повноту євангелії Ісуса Христа. Я знаю, що зараз у нас є сучасний пророк, який промовляє від імені Господа, аби благословляти наше життя. Так, я не знаю відповіді на ваше запитання, але про сказане вище я знаю. Решту всього я приймаю на віру. Я намагаюся жити відповідно до цього простого висловлювання про віру, яке багато років тому засвоїв від Марджорі Хінклі, дружини Президента Гордона Б. Хінклі, яка сказала: “Спочату я слухаюся, а потім розумію”.

Священство Бога є священною довірою, наданою заради благословення чоловіків, жінок і дітей, щоб ми могли повернутися сім’ями і жити вічно разом у Божій присутності. Праведність—це необхідна умова для кожного з нас, щоб запросити силу священства у своє життя. Нехай це вчення зрошує наші душі й наближає нас до Нього, Чиєю є ця Церква, сила священства і повноваження.