Прискорення сімейно-історичної і храмової роботи

Храми є священними для найближчого спілкування Господа з тими, хто отримує найвищі і найсвященніші обряди святого священства. Саме в храмах те, що є земним, поєднується з тим, що є небесним. … Велика Божа сімʼя буде обʼєднана завдяки спасительним обрядам євангелії. Призначення храмів---виконання в них вікарної роботи за померлих і обрядів для живих⁶.

Євангелія, яка проголошується світові святими останніх днів,---це євангелія Ісуса Христа, як вона відновлена на землі у цьому розподілі, і вона призначена для викуплення всього людства. Сам Господь відкрив, що є необхідним для спасіння й піднесення Його дітей. Серед цього необхідного є храми, які зводяться для виконання обрядів, що не можуть бути виконані в жодному іншому місці.

Коли це пояснюють людям з усього світу, які приходять і дивляться на наші храми, то вони найчастіше запитують, які обряди виконуються у храмах.

Безсумнівно, по цей бік завіси нам необхідно виконати дуже багато роботи. … Будівництво храмів має величезне значення для нас самих і для людства, і наша відповідальність стає зрозумілою. Ми повинні виконувати храмову обрядову роботу священства, яка необхідна для нашого власного піднесення; потім ми повинні виконувати таку ж необхідну роботу для тих, у кого не було можливості прийняти євангелію за час їхнього життя. Виконання роботи за інших здійснюється в два етапи: на першому досліджується сімейна історія, щоб встановити наших предків; а на другому виконуються храмові обряди, щоб дати нашим предкам ті ж можливості, що надаються живим.

Однак дуже багато членів Церкви мають лише обмежений доступ до храмів. Вони стараються зробити все, що в їхніх силах. Вони наполегливо досліджують сімейну історію і виконали за багатьох храмову роботу. З іншого боку, є багато членів Церкви, які залучилися до храмової роботи, але не досліджують історію ліній власної сімʼї. І хоч вони виконують божественне служіння, допомагаючи іншим, усе ж вони втрачають благословення, не розшукуючи своїх померлих родичів, на необхідність чого божественно вказано пророками останніх днів.

Мені пригадується один аналогічний випадок, що стався кілька років тому. Закінчуючи збори посту й свідчень, єпископ зауважив: “Сьогодні ми духовно зміцнювалися, слухаючи свідчення одне одного. Це тому, що ми постилися відповідно до Господнього закону. Проте ніколи не забуваймо, що закон цей складається з двох частин: ми постимося, утримуючись від їжі й питва, і ми віддаємо заощаджені завдяки цьому кошти до єпископської комори для тих, кому повезло в житті менше”. Потім він додав: “Я сподіваюсь, що ніхто з нас не залишиться сьогодні тільки з половиною благословення”.

Мені відомо, що ті, хто залучається до досліджень сімейної історії, а потім виконує храмову обрядову роботу для тих, чиї імена вони знайшли, відчувають додаткову радість від отримання обох половин цього благословення.

Більш того, померлі з нетерпінням чекають, коли святі останніх днів знайдуть їхні імена, а потім підуть у храми, щоб виконати для них храмові обряди, аби вони могли бути звільнені з їхньої вʼязниці у духовному світі. Усім нам необхідно знаходити радість в цій прекрасній праці любові¹⁰.

Призначення сімейно-історичної роботи---зробити благословення храму доступними для всіх людей: і для живих, і для померлих. Коли ми відвідуємо храм і виконуємо роботу за померлих, у нас зʼявляється глибоке відчуття рідства з Богом і краще розуміння Його плану для спасіння людського роду. Ми вчимося любити ближніх, як самих себе. Справді не існує роботи, рівної тій, що виконується в храмі¹¹.

Коли ми виконуємо роботу в храмі за тих, хто залишив цей світ, слід памʼятати натхненну пораду Президента Джозефа Ф. Сміта, який сказав: “Завдяки нашим зусиллям заради них їхні ланцюги неволі впадуть з них і темрява навколо них розсіється, щоб світло засяяло над ними, щоб у духовному світі вони почули, що їхні діти в цьому світі виконали за них роботу, щоб вони разом з вами раділи виконанню цих обов’язків” [Учення Президентів Церкви: Джозеф Ф. Сміт, 1999, с. 244]¹².

Ця священна [сімейно-історична і храмова] робота постійно перебуває в серці й розумі Першого Президентства і Кворуму дванадцятьох. Я говорю від імені всіх Братів, коли дякую людям, які зробили цінний внесок у виконання спасительних обрядів для тих, хто вже за завісою. … Ми вдячні армії волонтерів, які рухають вперед цю важливу роботу по всьому світу. Дякую вам за все, що ви так добре робите.

Пророк Джозеф Сміт стверджував: “Найвеличнішим обовʼязком, покладеним на нас Богом у цьому світі, є знаходити своїх померлих” [Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт (2007), с. 481]. Він також стверджував: … “Святі, які нічого не роблять заради своїх померлих родичів, цим ставлять під загрозу своє власне спасіння” [Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт, с. 477].

Маючи таке ж розуміння цього важливого одкровення, Президент Бригам Янг сказав: “Ми маємо для виконання роботу, яка настільки ж важлива у своїй сфері, як робота Спасителя була важливою у своїй сфері. Наші батьки не можуть стати досконалими без нас; ми ж не можемо стати досконалими без них. Вони зробили свою роботу і тепер сплять. Нині ми покликані виконати роботу, яка є нашою; робота ця---найвеличніша з усіх робіт, які людина будь-коли виконувала на землі” (Discourses of Brigham Young, sel. John A. Widtsoe, Salt Lake City: Deseret Book Co., 1941, p. 406).

Кожний пророк, який вів цю Церкву від днів Джозефа Сміта донині, неодноразово повторював цю саму грандіозну істину. Скеровувана цими істинами, Церква від початку цього розподілу залучена до роботи спасіння і піднесення, яка виконується заради всіх синів і дочок Бога, незалежно від того, коли вони жили на землі.

Ми, хто живе в ці дні, є тими, кому Бог призначив ще до народження бути в цьому розподілі Його представниками на землі. Ми---з дому Ізраїлевого. У наші руки дано священні повноваження бути спасителями на горі Сіон в останні дні [див. Овдій 1:21].

Стосовно храмової і сімейно-історичної роботи у мене є одне незмінне послання: ця робота повинна прискоритися. Робота, яка зараз чекає на своє виконання,---приголомшлива і людському розуму її не охопити. За останній [1993] рік було виконано приблизно пʼять з половиною мільйонів храмових ендаументів за померлих людей, але протягом того року померло приблизно пʼятдесят мільйонів людей. Це може давати підставу вважати роботу, що чекає на нас, марною, однак ми не можемо думати про її марність. Господь справді підтримуватиме нас, якщо ми будемо якнайстаранніше дотримуватися цієї заповіді---досліджувати сімейну історію та виконувати храмову роботу. Велику роботу храмів і все, що підтримує її, необхідно розширювати. Робити це просто необхідно! …

Мої улюблені брати і сестри, давайте будемо доблесними у прискоренні нашої сімейно-історичної і храмової роботи. Господь сказав: “Нехай роботу стосовно храму Мого та всі інші роботи, які Я призначив вам, буде продовжено і не припинено; і нехай ваша старанність, і ваша наполегливість, і терпіння, і ваші дії подвояться, і ви ні в якому разі не втратите своєї винагороди, каже Господь Саваот” (УЗ 127:4).

Я закликаю вас, щоб ви у своїх стараннях памʼятали ці слова пророка Джозефа Сміта: “Браття, хіба не підемо ми далі у такій величній справі? Рушаймо вперед, а не назад. Сміливіше, браття; і вперед, вперед до перемоги! Нехай звеселяються ваші серця і радіють надзвичайно. Нехай земля зрине у співі. Нехай мертві виголошують гімни вічної хвали Царю Еммануїлу, Який призначив ще до заснування світу те, що дає нам змогу викупляти їх із в’язниці; бо в’язні вийдуть вільними” (УЗ 128:22).

Я люблю цю роботу. Я знаю, що Господь підготує все, що вимагатиметься, щоб виконати її, якщо ми віддано виконуємо свою частину. Нехай Господь благословить кожного з нас, коли ми робимо свій внесок в цю велику роботу, яку ми повинні виконати в наші дні¹³.

• Поміркуйте над вступним реченням у підрозділі 1. Як виконання обрядів у храмі допомогло вам наблизитися до Бога? Яка інформація в цьому підрозділі могла б допомогти вам пояснити призначення храмів людині, яка не розуміє цього?

• Як ви відчули “обидві половини благословення” за дослідження сімейної історії та храмову роботу? (Див. підрозділ 2). Як ви можете залучити дітей та інших членів сімʼї до цієї важливої роботи?

• Проглядаючи учення Президента Хантера у підрозділі 3, поміркуйте, якою важливою для Господа є сімейно-історична і храмова робота. Як сімейно-історична і храмова робота прискорюється сьогодні? Як ми можемо збільшити свою участь в цій роботі?

Ісая 42:6–7; Малахія 4:5–6; 1 Петра 3:18–20; 4:6; УЗ 2; 110:12–15; 124:28–30; 128:15–18; 138:57–59

Щоб застосувати слова пророка до себе, поміркуйте над тим, як його вчення стосуються вас (див. Навчати---немає покликання величнішого [2000], с. 165). Під час вивчення можете запитати себе, як ті вчення можуть допомогти вам, коли у вашому житті виникають тривоги, запитання й труднощі.