Розділ 16

Шлюб---вічне партнерство

“Найчудовіше в житті партнерство---у шлюбі, це те партнерство, яке має тривале й вічне значення”

З життя Говарда В. Хантера

Коли Говарду В. Хантеру було 20 років, він зустрів на церковних танцях в Лос-Анджелесі, шт. Каліфорнія, Клер Джефф, вона прийшла туди на побачення з одним з його друзів. Після танців невеличка група молоді пішла на берег океану побродити прибоєм. Говард загубив свою краватку, і Клер запропонувала походити з ним по берегу, щоб допомогти знайти її. Пізніше Говард розповідав: “Наступного разу на вечірку я пішов з Клер, а [мій друг] пішов з кимось іншим”¹.

Наступного року їхні стосунки переросли вже в більш серйозні, і одного весняного вечора, приблизно через три роки після їхньої першої зустрічі, Говард повіз Клер на прекрасне місце, з якого можна було згори дивитися на океан. “Ми [дивилися], як тихоокеанські хвилі накочуються й розбиваються об каміння у світлі повного місяця”,---написав він. Того вечора Говард запропонував Клер вийти за нього заміж, і вона погодилась. “Ми говорили про наші плани,---сказав він,---[і] того вечора ми прийняли багато рішень і кілька дуже суворих правил стосовно нашого життя”².

Говард і Клер були одружені в Солт-Лейкському храмі 10 червня 1931 р. Упродовж наступних 52 років, коли вони виховували своїх синів, служили в Церкві та проходили через свої випробування з вірою, їхня любов тільки міцнішала.

Те, що вони були щасливою парою, для їхньої сімʼї було очевидним. Роберт Хантер, їхній найстарший внук, сказав: “Коли я думаю про дідуся Хантера, то перш за все думаю про його приклад люблячого чоловіка. … Ви справді могли б відчувати узи любові, що існували між ними двома”³.

Любов Президента Хантера до своєї дружини особливо була помітна під час його догляду за нею в останні десять років її життя, коли вона страждала від серйозних проблем зі здоровʼям. Коли 9 жовтня 1983 р. Клер пішла з життя, це стало для Президента Хантера “страшним ударом”⁴. Він написав, що коли він повернувся додому в день її смерті, “дім здавався холодним, і коли я ходив по ньому, все мені нагадувало про неї”⁵.

Президент Хантер прожив приблизно сім років сам, а потім, у квітні 1990 р., одружився з Ініс Стентон. Шлюбну церемонію для них в Солт-Лейкському храмі виконав Президент Гордон Б. Хінклі. Ініс була джерелом великого втішення й сили для Президента Хантера, коли він служив президентом Кворуму дванадцятьох і Президентом Церкви. Вона багато разів супроводжувала його в поїздках, під час яких він зустрічався зі святими по всьому світу.

Старійшина Джеймс Е. Фауст, з Кворуму дванадцятьох, розповів про те, яким благословенням була Ініс для Президента Хантера: “Після смерті [Клер] він прожив кілька років самотньо, поки не одружився з Ініс. Разом вони пережили так багато щасливих моментів, які залишили по собі чудові спогади”. Потім, звертаючись до сестри Хантер, він сказав: “Ми вдячні вам, Ініс, без міри за те, що ви були йому супутником, любили його й віддано турбувалися про нього. Ви запалили іскру в його очах і принесли йому радість у вінцеві роки його життя й служіння”⁶.

“У храмі для нас виконується найвищий з обрядів, який можуть отримати чоловіки і жінки,---запечатування чоловіків і дружин разом на вічність”.

Учення Говарда В. Хантера

Шлюб між чоловіком і жінкою встановлено Богом і призначено, щоб він був вічним.

Господь визначив для нас, що таке шлюб. Він сказав: “Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї,---і стануть обоє вони одним тілом” (Матвій 19:5)⁷.

Найчудовіше в житті партнерство---у шлюбі, це те партнерство, яке має тривале й вічне значення⁸.

Маючи знання про план спасіння як про основу, чоловік, що має священство дивиться на шлюб як на священний привілей та зобовʼязання. Не добре ні для чоловіка, ні для жінки бути самотніми. Без жінки чоловік недовершений. Міра їхнього сотворіння не може бути виповнена ними одне без одного (див. 1 Кор. 11:11; Мойсей 3:18). Шлюб між чоловіком і жінкою встановлено Богом (див. УЗ 49:15–17). Тільки через новий і вічний завіт шлюбу вони можуть отримати повноту вічних благословень (див. УЗ 131:1–4; 132:15–19)⁹.

Шлюб часто називають партнерством з Богом. Це не просто образний вислів. Якщо це партнерство залишається міцним і активним, то чоловік і жінка будуть любити одне одного так, як вони люблять Бога, і в їхній дім прийдуть добродушність і прихильність, які принесуть вічний успіх¹⁰.

Перший шлюб був здійснений Господом. Це був вічний шлюб, тому що коли відбулася та церемонія, часу як такого не існувало. Церемонія була виконана для пари, яка на той час не була підвладна смерті; отже, за таких обставин ці стосунки ніколи не могли закінчитися. Після падіння наші перші батьки були вигнані із Саду. Вони тоді вже були підвладні смерті, але їм було обіцяне воскресіння. Ніколи не було сказано, що їхньому вічному шлюбу має настати кінець¹¹.

У храмі для нас виконується найвищий з обрядів, який можуть отримати чоловіки і жінки,---запечатування чоловіків і дружин разом на вічність. Ми сподіваємося, що наші молоді люди не будуть погоджуватися ні на що менше, ніж храмовий шлюб¹².

Як і хрищення, храмовий шлюб є заповіддю Господа. Як хрищення є необхідним для прийняття в Церкву, так і храмовий шлюб є необхідним для нашого піднесення у присутності Бога. Він невіддільний від нашої долі. Без нього ми не можемо досягнути наших найвіддаленіших цілей. Не задовольняйтеся нічим меншим.

Ви ж не приймете спосіб хрищення, який існує у світі, чи не так? Бог має Свій спосіб хрищення—зануренням у воду, що виконується тим, хто має на це повноваження. То чому ж ви тоді приймаєте вид шлюбу, що існує у світі? Бог має також і Свій вид шлюбу---це храмовий шлюб¹³.

Я молюся, щоб Господь благословляв усіх нас, аби ми могли усвідомити, для чого існуємо і що повинні зробити, щоб знайти дорогу до піднесення та вічного життя. Складовою вічного плану є шлюб, який ми свято шануємо. Якщо ми готові діяти відповідно до цього, то обряди стають назавжди довічними. Як це чудово---мати це розуміння і мати відкритими для нас ці істини¹⁴.

Вирішуючи, з ким брати шлюб, будьте терпеливими, майте віру й залишайтеся гідними отримання божественної допомоги.

На мою думку, найважливішим рішенням, яке ви повинні прийняти, …---це рішення, що формує ваше життя для вічності, і рішення це стосується вашого шлюбу. Я впевнений, ви погодитеся зі мною, що це набагато важливіше за все інше, що ви робите в житті, бо ваша робота й ваша професія чи будь-що, чим ви збираєтесь займатися, не є й близько такими ж важливими, як вічні цінності. … [Рішення стосовно шлюбу] буде позначатися на вас упродовж усієї вічності; воно також буде позначатися на вас і поки ви будете жити тут, на землі¹⁵.

Не … поспішайте розвивати стосунки без належної завбачливості й натхнення. З молитвою прагніть в цьому питанні Господнього скерування. Залишайтеся гідними, щоб отримати божественну допомогу¹⁶.

Багатьох з вас … турбують питання залицяння, шлюбу та створення сімʼї. Напевно що ви не знайдете імені людини, яка буде вам майбутньою парою, у видінні Нефія чи в книзі Одкровення; напевно що вам не назве його ангел або навіть ваш єпископ. Це те, що ви повинні зробити самі для себе. Майте віру та будьте слухняними, і благословення прийдуть. Старайтеся бути терпеливими. Не дайте тому, чого ви не маєте, засліпити вас, щоб ви не побачили те, що вже маєте. Якщо ви надто непокоїтеся з приводу шлюбу, то це може завадити самій його можливості. До одруження живіть повномірним та правильним життям і передчасно не тривожтеся про те, як вам буде житися одруженими¹⁷.

В очікуванні обіцяних благословень не слід топтатися на місці, бо не рухатися вперед---це в якійсь мірі деградація. Охоче долучайтеся до хороших справ, в т.ч. займайтеся і власним розвитком¹⁸.

“В очікуванні обіцяних благословень … охоче долучайтеся до хороших справ, в т.ч. займайтеся і власним розвитком”.

У жодному благословенні не буде відмовлено гідним людям, які не одружені.

Це Церква Ісуса Христа, а не церква одружених чи неодружених або будь-яких інших груп чи людей. Євангелія, яку ми проповідуємо,---це євангелія Ісуса Христа, вона містить в собі всі спасительні обряди й завіти, необхідні для спасіння й піднесення кожного, хто хоче прийняти Христа й виконувати заповіді, які дав Він і наш Небесний Батько¹⁹.

У жодному благословенні, включно з вічним шлюбом і вічною сімʼєю, не буде відмовлено будь-якій гідній людині. І хоч у когось на досягнення цього благословення може піти трохи більше часу---може навіть не вистачити й цього земного життя,---та все ж в ньому відмовлено не буде. …

А тепер дозвольте мені кількома словами дати вам пораду й виразити свою любов.

Вам, неодружені чоловіки: Не відкладайте шлюб через те, що у вас ще не найкраща карʼєра і не найкраще фінансове становище. … Памʼятайте: ви як носій священства маєте зобовʼязання відігравати провідну роль у пошуці вічної супутниці.

Вам, незаміжні жінки: В обіцяннях Божих пророків завжди говорилося, що Господь памʼятає про вас; якщо ви вірні, усі благословення будуть вашими. Бути без шлюбу й сімʼї в цьому житті є лише тимчасовим станом, а вічність---це довгий час. Президент Бенсон нагадав нам, що “час рахується тільки для людини. Бог не випускає з думки вашу вічну перспективу”. (Ensign, Nov. 1988, p. 97.) Заповніть життя тим, що є змістовним і вартим уваги.

Вам, хто пережив розлучення: Не дайте розчаруванню або відчуттю провалу негативно позначитися на вашому ставленні до шлюбу чи життя. Не втрачайте віри в шлюб або не дозволяйте гіркоті розʼїдати вашу душу й знищувати вас чи тих, кого ви любите або любили²⁰.

Аби шлюб був успішними, необхідно докладати всіх зусиль, щоб жити за євангельськими принципами.

[Шлюб] …---це засвоєна поведінка. Успіх визначається нашими свідомими, а не інстинктивними зусиллями. Рушійна сила виникає з доброти, справжнього захоплення й турботи про щастя і благополуччя одне одного.

До шлюбу ми дивилися на життя зі своєї власної точки зору, але після того, як переступили цей поріг, ми почали дивитися на нього також і з точки зору того, з ким одружилися. Необхідно йти на жертви та пристосовуватися, і це є виявом підбадьорювання й любові.

Часто кажуть: щасливий і успішний шлюб не стільки залежить від того, щоб ви уклали його з правильною людиною, як від того, щоб ви самі були правильною людиною. Статистичні дані, які вказують на високий рівень розлучень, можуть свідчити про немудрий вибір партнерів. Якби вони одружилися з іншими людьми, цієї особливої проблеми можна було б уникнути, але, безсумнівно, на її місці могла б виникнути інша. Мудрий вибір партнера відіграє величезну роль в успішності шлюбу, та все ж свідоме старання, щоб повномірно виконувати свою частину, є найважливішим елементом у досягненні цього успіху²¹.

Хоч це й правда, що гідні подружні пари отримають піднесення у целестіальному царстві, усе ж кожний чоловік і кожна жінка, запечатані у вічних узах, повинні індивідуально бути гідними того благословення.

Вічний шлюб буде укладатися між гідним чоловіком та гідною жінкою, які обоє були індивідуально охрищені водою і Духом; які індивідуально прийшли у храм, щоб отримати ендаумент особисто для себе; які індивідуально заявили про свою відданість Богу та своєму партнеру у шлюбному завіті; і які індивідуально дотримуються своїх завітів, роблячи все, чого Бог чекав від них²².

Життя за євангельськими принципами робить шлюб щасливим. … Якщо двоє людей зможуть жити за євангельськими принципами, то шлюб може бути приємним і він може бути щасливим²³.

Чоловіки та дружини мають трудитися разом над тим, щоб зміцнювати шлюбні узи.

Милосердно і з терпінням ставтеся до недоліків інших

Більшість партнерів мають недоліки. … Річард Л. Еванс якось сказав: “Можливо, усі ми можемо ладити з досконалими людьми, але наше завдання---ладити з людьми недосконалими” [Richard Evans’ Quote Book (1971), 165]. У шлюбі ми розуміємо, що не маємо справу з досконалими людьми; ми прагнемо досконалості і прямуємо таким курсом, щоб, як сподіваємося, знайти досконалість, але ми повинні мати розуміння; старатися якнайкраще і робити життя прекрасним. …

… У Біблії нам сказано: “Любов довготерпить, любов милосердствує” (див. 1 Коринтянам 13:4). Це та любов, якою не легковажать, яка не обмежується задоволенням й відкидається, як одноразовий пластик, а та любов, з якою зустрічають пліч-о-пліч усі незначні життєві труднощі, зливаючись душами,---і така любов є найвищим виявом людського щастя²⁴.

Єдині серцем

Справді, найщасливіший той шлюб, в якому твоя рана---це моя рана, твій біль---це мій біль, моя перемога---твоя, а мої тривоги---твої. Бути єдиними серцем, душею, тілом, як видається, зараз набагато важче, ніж будь-коли раніше, у світі, де питання, здається, стоїть так: “Що я буду з цього мати?” Надто вже для багатьох партнери по шлюбу стали просто такою собі прикрасою на рукаві, а не частиною серця²⁵.

Якщо чоловік і дружина будуть “любити одне одного так, як вони люблять Бога, … в їхній дім прийдуть добродушність і прихильність, які принесуть вічний успіх”.

Вірність у думці, слові й ділі

Чоловік, який має священство, виявляє абсолютну моральну відданість своїй дружині і не дає їй жодної підстави сумніватися в його вірності. Чоловік має любити свою дружину всім своїм серцем й припадати до неї і більше ні до кого (див. УЗ 42:22–26). Президент Спенсер В. Кімбол пояснював:

“Слова і більше ні до кого означають всіх і все. Тоді для чоловіка найважливішим в житті стає його дружина, а для дружини---її чоловік, і ніщо: ні соціальне життя, ні професійне життя, ні політичне життя, ні будь-який інтерес чи людина, чи річ ніколи не ставатимуть вище за супутника у шлюбі” (The Miracle of Forgiveness, Salt Lake City: Bookcraft, 1969, p. 250).

Господь заборонив і Його Церква засуджує будь-які і всі інтимні стосунки поза шлюбом. Невірність з боку чоловіка розбиває серце його дружини, і він втрачає її довіру й довіру своїх дітей (див. Кн. Якова 2:35).

Будьте вірними своїм шлюбним завітам у думці, слові й ділі. Порнографія, флірт і нездорові фантазії поступово псують характер людини й розбивають фундамент щасливого шлюбу. Ними знищуються єдність і довіра в шлюбі. Той, хто не контролює свої думки і тим самим чинить перелюб у своєму серці, якщо не покається, не матиме Духа, а відкине віру й стане боятися (див. УЗ 42:23; 63:16)²⁶.

Ніжність і повага в інтимних стосунках

Тримайтеся вище владної чи недостойної поведінки в ніжних, інтимних стосунках, що існують між чоловіком і дружиною. Оскільки шлюб встановлено Богом, інтимні стосунки між чоловіком і дружиною в очах Бога є законними і гідними поваги. Він наказав, щоб вони були одним тілом й розмножувалися та наповнювали землю (див. Мойсей 2:28; 3:24). Ви маєте любити свою дружину, як Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї (див. Еф. 5:25–31).

Ніжність та повага---і в жодному разі не егоїзм---повинні бути керівними принципами в інтимних стосунках, що існують між чоловіком і дружиною. Кожний партнер повинен бути уважним та чутливим до потреб і бажань іншого. Будь-яка владна, непристойна чи неконтрольована поведінка в інтимних стосунках, що існують між чоловіком і дружиною, засуджується Господом.

Кожний чоловік, який жорстоко поводиться зі своєю дружиною або фізично чи морально принижує її, винний у тяжкому гріху і потребує щирого й серйозного покаяння. Розбіжності можна подолати любовʼю й добротою в дусі взаємного примирення. Чоловік має завжди розмовляти зі своєю дружиною з любовʼю й добротою, ставлячись до неї з найбільшою повагою. Шлюб---як та тендітна квітка, … і його необхідно постійно живити виявами любові й прихильності²⁷.

Уважно вислуховуйте

Багато проблем можна було б швидко вирішити, а з багатьох складних ситуацій вийти, якби ми могли зрозуміти, що бувають часи, коли нам потрібно вислухати. У школі ми засвоювали урок, коли слухали, і не засвоювали його, коли були неуважними. У шлюбі буде повне нерозуміння, якщо ми не хочемо слухати. … Звичайно, нам потрібно говорити, але ми повинні почути й іншу точку зору, щоб достатньо збільшити своє розуміння для прийняття розумного рішення. Вислуховування часто може багато чого змінити²⁸.

Безкорисливість

Ніяка дружба не встоїть, якщо ґрунтується на пісках егоїзму. Ніякий шлюб не встоїть, якщо в нього немає іншого ґрунту, крім фізичного потягу, і якщо він не має фундаменту з глибшої любові та вірності²⁹.

Ми сподіваємося, що ви, хто перебуває у шлюбі, будете памʼятати почуття любові, які привели вас до вівтаря в домі Господа. Ми засмучуємося серцем, дізнаючись про багатьох, чия любов охолола або хто через егоїзм чи гріх забуває про шлюбні завіти, які вони уклали в храмі, або легковажно ставиться до них. Ми благаємо чоловіків та їхніх дружин мати любов і повагу одне до одного. Дійсно, ми маємо найбільшу надію на те, щоб кожна сімʼя була благословенна матірʼю і батьком, які виявляють любов одне до одного, які шанобливі одне до одного і які разом трудяться, щоб зміцнювати шлюбні узи³⁰.