Прагніть Духа в усьому, що ви робите

Один вірний спосіб, який дасть нам визначити, чи знаходимося ми на вузькому і прямому шляху, це те, що в нашому житті перебуватиме Дух Господа.

Присутність з нами Святого Духа приносить певні плоди.

Апостол Павло сказав, що “плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність [і] здержливість”. (Гал. 5:22–23).

Найважливіше в нашому житті—Дух. Я завжди відчував це. Ми повинні залишатися відкритими й чутливими до підказок Святого Духа в усіх аспектах свого життя. … Ці підказки найчастіше приходять, коли ми не перебуваємо під тиском призначених зустрічей і коли ми не поглинуті турботами повсякденного життя⁸.

Духовність—бути в гармонії з Духом Господа—ось що всім нам найбільше потрібно. Нам слід старатися, щоб постійно перебувати у присутності Святого Духа усі дні нашого життя. Якщо ми маємо Духа, то любитимемо служити, ми любитимемо Господа і ми любитимемо тих, з ким служимо, і тих, кому служимо.

Через кілька років після своєї мученицької смерті Джозеф Сміт явився Президенту Бригаму Янгу. Послухайте його послання:

“Скажи людям, щоб вони були смиренними і вірними та незмінно зберігали Дух Господа, і Він вестиме їх правильно. Будьте уважними і не ігноруйте тихий лагідний голос; він навчатиме вас, що робити і куди йти; він даватиме благословення царства. Скажи братам, щоб вони тримали свої серця відкритими і сприйнятливими, щоб коли Святий Дух приходить до них, їхні серця були готові прийняти Його” …

Ця робота останніх днів є духовною. Вона вимагає духовності, щоб осягнути її, щоб любити її і щоб розпізнати її. Тому прагніть Духа в усьому, що ви робите. Нехай Він постійно буде з вами. Це—наше завдання⁹.

Ми живемо у дуже злочестивому світі. Навколо нас пропагандують, що зло—це добро, а добро—це зло. На нас діє величезна кількість хибних учень. Майже все з того, що є добрим, хорошим, чистим, надихаючим і зміцнюючим, перебуває під нападками, як ніколи до цього.

Одна з причин нашого перебування на цій землі—розрізняти між істинним і хибним. Ця здатність розрізняти приходить завдяки Святому Духу, не просто завдяки нашим розумовим здібностям.

Якщо ми палко і щиро прагнемо істини, здійснюється ось це чудове обіцяння: “Бог дасть вам знання через Свого Святого Духа, так, через невимовний дар Святого Духа” (Учення і Завіти 121:26)¹⁰.

Моліться Небесному Батькові, щоб Він в усі часи благословляв вас Його Духом. Ми часто називаємо Духа Святим Духом. … Святий Дух допомагає вам вибирати істину. Святий Дух захищатиме вас від зла. Він шепоче вам тихим лагідним голосом, щоб ви робили правильно. Коли ви робите добро, ви й відчуваєте добро, і це Дух Святий говорить з вами. Святий Дух—чудовий напарник. Він завжди готовий допомогти вам¹¹.

Розмірковуйте про те, чого ви не розумієте. Як Господь наказав Оліверу Каудері: “Ти повинен з’ясувати це повністю своїм розумом; потім … спитати Мене, чи це правильно, і якщо це правильно, Я зроблю так, щоб твої груди запалали зсередини; отже, ти відчуєш, що це правильно”. (УЗ 9:8, курсив додано).

Ви звертали увагу на ту останню фразу? “Ти відчуєш, що це правильно”.

Ми чуємо слова Господа переважно через почуття. Якщо ми смиренні й чутливі, Господь буде говорити з нами через відчуття. Ось чому духовні підказки іноді викликають у нас велику радість, а часом—сльози. Багато разів мої емоції ставали ніжними, а почуття—тонкими, коли їх торкався Дух.

Святий Дух робить наші почуття ніжнішими. Ми відчуваємо більше милосердя й співчуття одне до одного. У своїх стосунках ми спокійніші. У нас з’являється більша здатність любити одне одного. Людям хочеться бути біля нас, бо сам вигляд нашого обличчя сяє від впливу Духа. Наш характер набуває більше божественних рис. І як наслідок, ми стаємо значно чутливіші до підказок Святого Духа, а отже здатні ясніше розуміти те, що є духовним¹².

Як ми отримуємо Духа? “Молитвою віри”,—каже Господь [УЗ 42:14]. Отже, ми повинні молитися зі щирим і справжнім наміром. Ми повинні молитися про зміцнення віри і молитися, щоб Дух супроводжував наше навчання. Ми повинні просити Господа про прощення.

Наші молитви повинні промовлятися в тому ж дусі і з тією ж палкістю, що й молитви Еноша в Книзі Мормона. Більшості з вас знайома ця надихаюча історія, тому я не буду її переповідати. Я лише хочу звернути вашу увагу на ось ці слова. Енош свідчив: “І я розповім вам про боротьбу, яку я мав перед Богом, перед тим як я одержав відпущення моїх гріхів”. Він пояснив, що боровся з Богом. Зверніть увагу на палкість його моління:

“Моя душа жадала”.

“Я став навколішки перед моїм Творцем”.

“Я заволав до Нього в палкій молитві і благанні за свою власну душу”.

“Весь день я волав до Нього”.

Потім Енош свідчив: “І дійшов до мене голос, кажучи: Енош, твої гріхи прощені тобі, і ти будеш благословен. … Отже моя провина була змита”. Коли він запитав у Господа, як це сталося, Господь відповів йому: “Через твою віру в Христа … твоя віра спасла тебе”. (Енош 1:2, 4–8; курсив додано).

Енош був духовно зцілений. Завдяки своєму могутньому благанню до Бога він відчув те, що вірні у будь-якому розподілі можуть відчути, відчувають і повинні відчувати, якщо вони дивляться на Бога і сповнені Його Духом¹³.

Якщо ви хочете отримати Духа для служіння у своєму чині і покликанні, … спробуйте певний період поститися. Я маю на увазі не просто пропустити один прийом їжі, а потім при наступному прийомі з’їсти вдвоє більше. Я говорю про справжній піст і моління впродовж того періоду. Це дасть вам відчути справжній дух вашого чину і вашого покликання та дозволить Духу діяти через вас більше, ніж будь-що з мені відомого¹⁴.

Старанно досліджуйте Писання під час свого особистого навчання кожного дня. Щоденне вивчення Писань запрошує Духа¹⁵.

Виберіть час для роздумів. Роздумування над уривком з Писань—Якова 1:5— повели юнака у гай, щоб поспілкуватися з його Небесним Батьком. І це відкрило небеса в цьому розподілі.

Роздумування на уривком з Писань з книги Івана у Новому Завіті дало можливість отримати важливе одкровення про три ступені слави [див. Іван 5:29; УЗ 76].

Роздумування над іншим уривком з Писання, з послання Петра, відкрило небеса для Президента Джозефа Ф. Сміта і він побачив духовний світ. Одкровення, відоме як Видіння про викуплення мертвих, тепер є частиною книги Учення і Завіти [див. 1 Петра 3:18–20; 4:6; УЗ 138].

Замисліться над важливістю відповідальності, яку Господь поклав на нас. Господь порадив: “Нехай урочистості вічності будуть на вашому розумі” (УЗ 43:34). Це неможливо, коли ваш розум зайнятий турботами світу.

Моліться і вивчайте Писання. Писання мають вивчатися вдома з батьками і матерями, які керують цим і подають приклад. Писання повинні розумітися силою Святого Духа, бо Господь дав Своїм вірним і слухняним таке обіцяння: “Ти [зможеш] знати таємниці і мирні речі” (УЗ 42:61).

У наведених далі словах Президента Спенсера В. Кімбола сказано, як ми можемо більше розвивати духовність у своєму житті:

“Я відчуваю, що коли стаю недбалим у своїх стосунках з Божеством і коли здається, що божественне вухо не чує і божественний голос не промовляє, я далеко, дуже далеко. Якщо ж я заглиблююсь у Писання, відстань зменшується і духовність повертається. Я відчуваю, що більше люблю тих, кого маю любити всім серцем і розумом, і силою, і якщо я люблю їх більше, мені легше дотримуватися їхньої поради”. …

Те, що ця порада істинна, я знаю з власного досвіду.

Чим більше ми знайомимося з Писаннями, тим ближчими стають для нас думка та воля Господа і тим ближчими ми стаємо між собою як чоловік, дружина і діти. Ви побачите, що завдяки читанню Писань істини вічності будуть у вашому розумі¹⁶.

Зображення

A Brazilian woman reading the scriptures. She is sitting on a bus.

Супротивник не хоче, щоб в нашому домі відбувалося вивчення Писань, і тому він, якщо може, буде створювати для цього перешкоди. Але ми повинні бути наполегливими¹⁷.

Ми не можемо пізнати Бога і Ісуса Христа, якщо не дізнаємося про Них і після цього не будемо виконувати Їхню волю. Вивчення Писань веде до додаткового відкритого знання, яке, якщо ми слухаємося, зрештою приведе нас до подальших істин. Якщо цього дотримуватися, то ми отримаємо подальші світло і радість, що з часом приведе нас у Божу присутність, де ми з Ним будемо мати їх повноту¹⁸.

Ми були навчені, що Дух не буде перебувати у нечистих храмах [див. Геламан 4:24]. Отже, один з наших найважливіших пріоритетів—переконатися, що наше власне життя упорядковане¹⁹.

Дозвольте мені дещо сказати про послушність. Ви тепер вчитеся виконувати всі заповіді Господа. Якщо ви робите це, то Його Дух перебуватиме з вами. Ви будете мати хороші почуття стосовно себе. Ви не можете робити не те, що слід, і відчувати, що це правильно. Це неможливо!²⁰

За послушність [Слову мудрості] дано таке обіцяння стосовно мирського: вони “отримають здоров’я в череві та життєву силу в кістках; …[вони] бігатимуть—і не втомлюватимуться, і йтимуть—і не слабшатимуть” (УЗ 89:18, 20).

Проте я завжди відчував на собі, що більші благословення за послух Слову мудрості та іншим заповідям є духовними.

Послухайте, яким є духовне обіцяння: “Всі святі, які не забувають дотримуватися цих слів і виконувати їх, ходячи в послушності заповідям, … знайдуть мудрість і великі скарби знання, саме сховані скарби”. (УЗ 89:18, 19; курсив додано).

Дехто вважав, що виконання цього обіцяння залежало лише від дотримання положень Слова мудрості. Але зверніть увагу, ми повинні ходити в послуху усім заповідям. І тоді ми отримаємо особливі обіцяння стосовно духовного. А це означає, що ми повинні бути слухняними закону десятини, дотримуватися святості Суботнього дня, залишатися морально чистими й цнотливими та слухатися всіх інших заповідей.

Якщо ми виконуємо все це, то є обіцяння: вони “знайдуть мудрість і великі скарби знання, саме сховані скарби” (УЗ 89:19).

Який батько, яка мати не хоче отримати натхнення від Господа, виховуючи своїх дітей? Я свідчу, що ці благословення можуть бути вашими. Звичайно ж, батьки не хотіли б через непослух заважати своїм дітям отримувати Господні благословення. Усі батьки і матері в Ізраїлі повинні стати гідними, щоб отримати це благословення.

Жити за заповідями—ось що є умовою, аби бути гідними увійти в дім Господа. Мудрість і “великі скарби знання”, які даються, стосуються нашого щастя в цьому житті і радості упродовж вічності. …

Я не вірю, що якийсь член Церкви може мати дієве, могутнє свідчення про євангелію, не виконуючи заповіді. Мати свідчення означає мати постійне натхнення, аби знати, що ця робота є істинною, а не чимось, що дається нам тільки раз. Святий Дух перебуває з тими, хто шанує, поважає Божі закони і слухається їх. Саме Цей Дух дає натхнення людині. Я смиренно свідчу про реальність цього обіцяння²¹.

• Президент Бенсон сказав, що підказки від Святого Духа “найчастіше приходять, коли ми не перебуваємо під тиском призначених зустрічей і коли ми не поглинуті турботами повсякденного життя” (підрозділ 1). Як нам залишатися чутливими до Духа, навіть коли ми перебуваємо під таким тиском?

• Президент Бенсон навчав: “Якщо ми смиренні й сприйнятливі, Господь буде говорити з нами через відчуття” (підрозділ 2). Що ви дізналися про розпізнавання таких підказок?

• У підрозділі 3 Президент Бенсон закликає нас наслідувати приклад Еноша, описаний у Книзі Мормона. Про які уроки стосовно прагнення Духа ви дізналися від Еноша?

• Чим для вас відрізняється читання Писань від “роздумування над уривком з Писань”? (Див. підрозділ 4). Як ви вважаєте, чому старанне щоденне вивчення Писань допомагає нам бути відкритими для підказок Духа?

• Президент Бенсон сказав: “Святий Дух перебуває з тими, хто шанує, поважає Божі закони і слухається їх” (підрозділ 5). Чому, на вашу думку, наша здатність отримувати натхнення визначається нашими стараннями у виконанні заповідей?

1 Нефій 10:17–19; 2 Нефій 4:15–16; Мосія 2:36–37; УЗ 8:2–3; 45:56–57; 76:5–10; 121:45–46

“Під час вивчення звертайте особливу увагу на думки, які з’являються у вашому розумі, і почуття, які виникають у вашому серці” (Проповідуйте Мою євангелію [2005], с. 18). Записуйте про враження, які отримуєте, навіть якщо вони здаються й не пов’язаними зі словами, які ви читаєте. Саме вони можуть бути тим, що Господь хоче вам відкрити.