Учення Президентів
Розділ 21: Принципи матеріального і духовного благополуччя


Розділ 21

Принципи матеріального і духовного благополуччя

“Усе, що стосується економічного, соціального і духовного благополуччя людського роду, турбувало і завжди буде турбувати Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів”.

З життя Езри Тефта Бенсона

У 1936 році, коли люди всього світу боролися з економічними труднощами Великої депресії, Перше Президентство представило нову програму благополуччя. Ця програма, названа Церковним планом безпеки, була запроваджена не лише для того, щоб надати людям необхідне, але й “допомогти людям допомогти самим собі”1. Запроваджуючи цю програму, Перше Президентство та інші церковні провідники навчали основним принципам, які стосувалися старанної праці, необхідності покладатися на власні сили, а також служіння. Вони закликали членів Церкви платити десятину і пожертвування, виробляти й зберігати продукти харчування, уникати зайвих боргів та мати грошові заощадження для майбутніх потреб.

У той час Президент Езра Тефт Бенсон служив радником у президентстві колу в Бойсі, Айдахо. Також він був фахівцем в галузі економіки, маркетингу, а також фахівцем фермерського менеджменту в штаті Айдахо. Він отримав завдання від свого президента колу відвідати збори, на яких мав бути представлений Церковний план безпеки. Пізніше він згадував: “Усе, що я чув того дня, я щиро сприймав усім своїм серцем. Я повернувся в кіл Бойсі і сказав моїм братам, що ця анонсована програма економічно, соціально і духовно є виваженою, і висловив впевненість в тому, що люди в Церкві сприймуть її всім серцем не тільки як щось виважене, але і як необхідне”2.

Через два місяці після того, як Президент Бенсон представив цю програму у своєму колі, “розпочалася робота над багатьма проектами: в одному приході засадили багатогектарне поле, в іншому на більш як шести гектарах посіяли солодкий буряк, а Товариство допомоги іншого приходу консервувало продукти харчування і шило ковдри та одяг. [В одному приході] навіть побудували невеликий консервний завод”3.

Зображення
Ezra Taft Benson in Geneva, Switzerland. Caption: "Checking welfare supplies with Pres. Max Zimmer in Geneva Warehouse" Collection Summary: Black-and-white views taken during Benson's February-December 1946 mission to postwar Europe to meet with Latter-day Saints, direct distribution of welfare supplies, and arrange for resumption of missionary work.

Старійшина Езра Тефт Бенсон, праворуч, з президентом Максом Циммером, діючим президентом Швейцарської місії, перевіряють прибулу матеріальну допомогу в Женеві, Швейцарія, 1946 р.

Президент Бенсон побачив величезний вплив програми благополуччя через 10 років. Як член Кворуму Дванадцятьох Апостолів, він мав доручення головувати над Церквою в Європі після Другої світової війни. У тих зруйнованих війною країнах він керував зусиллями Церкви у забезпеченні людей необхідним, щоб допомогти їм знову відчути свою самодостатність. Він розповів про свій досвід, коли перший церковний вантаж з гуманітарною допомогою прибув у Берлін, Німеччина:

“Я взяв з собою тодішнього президента місії, президента Річарда Ренглека. Ми пішли до старого пошкодженого складу, де під озброєною охороною знаходилася безцінна гуманітарна допомога. У дальньому кутку цього складу ми побачили складені майже до стелі коробки.

“Усі ці коробки з їжею?— спитав Річард.— Ви хочете сказати мені, що всі ці коробки наповнені їжею?”

“Так, брате мій,—відповів я,—їжею, одягом та постільною білизною—і, мені здається, там є щось і для медичної допомоги”.

Ми з Річардом поставили вниз одну з коробок. Відкрили її. Вона була заповнена найзвичайнішим зі звичайних продуктів харчування—сухими бобами. Побачивши вміст коробки, цей чудовий чоловік засунув руку в сухі боби і почав пересипати їх між пальцями рук, потім схилився й заплакав, як дитина, від вдячності.

Ми відкрили ще одну коробку, наповнену подрібненою пшеницею—не більше і не менше: як Бог її дав і як призначив їй бути. Він поклав щипку її до свого рота. Якусь мить він дивився на мене крізь сльози в очах—та й мої очі теж були мокрими,—і сказав, повільно хитаючи своєю головою: “Брате Бенсон, важко повірити, що люди, які ніколи не бачили нас, так багато для нас зробили”.

“Це Господня система! Добровільні внески, зробити які спонукала братерська любов, і добровільні пожертвування, і допомога іншим, щоб вони допомогли самі собі. Це гарантує збереження гідності і самоповаги”4.

Учення Езри Тефта Бенсона

1

Господь прагне й готовий благословити Свій народ матеріально і духовно.

Я розумію, мої брати і сестри, слова Господа, сказані Ним стосовно мирських справ:

“… Все для Мене духовне, і ні в який час не давав Я вам закон, який був би фізичним …” [УЗ 29:34].

Ціль, безумовно, є духовною. Однак ми живемо у матеріальному, фізичному, тимчасовому світі. …

… Людина за природою є двоїстою істотою, фізичною і духовною, і в ранніх одкровеннях цьому народу Господь багато разів користався нагодою, щоб дати настанови і повеління стосовно питань, що стосуються матеріального. Він направляв святих і провідників Церкви у купівлі землі та іншого майна; у зведенні храмів; навіть у встановленні друкувального верстата, і у побудові крамниці та дому для проживання для “натомленого подорожнього” [див. УЗ 124:22–23]. У дуже важливому одкровенні, відомому як Слово мудрості, Він не тільки вказав, що для людини є добрим, а що не є добрим, але й окреслив план, як вигодовувати худобу, який через більш як сто років поступово почав підтримуватися завдяки науковим дослідженням людини [див. УЗ 89]. Що б там не було, але людське благополуччя завжди було і завжди залишатиметься турботою Церкви. Нашому народу завжди давалися поради стосовно матеріального. …

Важливо, щоб ми й надалі не відхилялися від цього, мої брати і сестри. Завжди пам’ятаймо, що все матеріальне є лише засобом для досягнення більшого, а це більше є духовним, хоча Господь прагне і готовий благословляти свій народ матеріально. Про це Він вказував у багатьох одкровеннях. Він зазначав знову й знову, що нам слід молитися про наші поля, про наші стада, про наших домашніх, наші доми і просити Господніх благословень в наших земних справах. І Він пообіцяв, що Він буде там і готовий та бажає благословляти нас. …

… Господь не буде робити за нас те, що ми можемо й повинні робити самі. Але Його мета—турбуватися про Своїх святих. Усе, що стосується економічного, соціального і духовного благополуччя людського роду, турбувало і завжди буде турбувати Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів5.

Який би аспект програми благополуччя ми не реалізовували, перед нами повинна бути основна мета, задля досягнення якої ця програма й запроваджується. Сказано, що її метою є “встановити, наскільки це можливо, систему, за якою було б покінчено з прокляттям ледарства; негативними наслідками благодійних подачок, які б були усунені, натомість незалежність, працьовитість, ощадливість та самоповага знову б зайняли своє місце серед наших людей. Мета Церкви—допомогти людям допомагати собі. Праця має бути знов зведена на престол як керівний принцип в житті членів нашої Церкви”6.

Сила церковної програми благополуччя полягає в тому, що кожна сім’я виконує натхненні настанови церковних провідників забезпечувати себе завдяки відповідній підготовці. Бог призначив своїм святим підготуватися так, щоб “Церква [як сказав Господь] могла стояти незалежною над усіма іншими створіннями, нижчими целестіального світу”. (УЗ 78:14)7.

Біблійна притча про п’ять мудрих і п’ять нерозумних дів [див. Матвій 25:1–13] є нагадуванням про те, що людина може зволікати надто довго, перш ніж спробувати привести свій духовний і фізичний дім у порядок. А ми підготовлені?8

2

Завдяки енергійній, цілеспрямованій, відданій роботі ми забезпечуємо своє життя необхідним і розвиваємо в собі хороші якості.

Одним з перших принципів, відкритих батьку Адаму, коли він був вигнаний із Еденського саду, був такий: “У поті свого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю” (Буття 3:19). Усе матеріальне, що ми отримуємо в житті, приходить завдяки праці й Божому провидінню. Тільки праця створює все, що потрібно для життя9.

Бог повелів людині жити потом лиця свого, а не чийогось10.

Нашою є євангельська робота—цілеспрямована, безкорислива і виконувана в дусі справжньої Христової любові. Лише завдяки їй ми можемо більшою мірою розвинути в собі благочестивість. Лише завдяки їй ми можемо стати гідним знаряддям в руках Господа, щоб благословити інших через ту силу, яка може вести до зміни на краще життя чоловіків і жінок.

Нам слід бути смиренно вдячними за це складне завдання, за цей спадок, за цю можливість служити, а також за її щедрі винагороди. Якими щасливими є ті, хто може дотримуватися Господнього плану, щоб розвивати цю силу і використовувати її для благословення інших. Це те, що робив Христос. Це те, що ми маємо привілей робити11.

Ті, хто отримує допомогу за програмою благополуччя, повинні працювати у міру своїх можливостей, щоб мати заслужене право на товари або допомогу з фонду пожертвувань від посту. Якщо вони не шукають підходящої роботи, якщо їх не заохочують працювати, то соціальні подачки, які деморалізують Церкву, будуть збільшуватися і мета, заради якої була запроваджена програма благополуччя, втратить своє значення. Це закон небес, який ми не засвоїли повною мірою тут, на землі, а він полягає в тому, що ми не можемо допомогти людям, постійно роблячи за них те, що вони можуть і повинні робити самі12.

Нам слід просити Господніх благословень на все, що ми робимо, і нам слід ніколи не робити того, на що ми не можемо просити Його благословень. Нам не слід очікувати, що Господь робитиме за нас те, що ми можемо самі зробити для себе. Я вважаю, що треба вірити й працювати і що Господь буде більш повно благословляти ту людину, яка працює і молиться про цю роботу, а не ту, яка тільки молиться13.

Енергійна, цілеспрямована робота дає людині міцне здоров’я, гідні похвали досягнення, чисту совість і освіжаючий сон. Праця завжди була благом для людини. Давайте по-справжньому поважати і за працю голови, і за працю серця, і за працю рук. Давайте завжди насолоджуватися задоволенням, що йде від чесної праці. … Ви ніколи не потрапите на небеса, якщо лише мрієте про це або прагнете цього. За це ви повинні заплатити ціну—роботою, жертвою і праведним життям14.

3

Коли ми вирощуємо якусь продукцію і зберігаємо її, то ми негайно отримуємо користь від цього і готуємося задовольняти свої майбутні потреби.

Ви коли-небудь задумувались хоч на мить над тим, що станеться з вашою громадою або країною, якщо транспорт буде паралізовано або якщо почнеться війна чи криза? Як ви і ваші ближні будуть діставати продукти харчування? Як довго продуктовий магазин на розі вулиці—або супермаркет—зможе задовольняти потреби громади?

Невдовзі після Другої світової війни я був покликаний Першим Президентством поїхати в Європу відновити наші місії та розгорнути програму розподілення продуктів харчування й одягу для святих. Я й досі добре пам’ятаю, як люди щоранку сідали в потяг, тримаючи в руках самі різноманітні старовинні дрібнички, щоб їхати у передмістя і виміняти їх там на їжу. У вечірній час залізнична станція наповнювалася людьми, які тримали в руках овочі і фрукти, а також вищанням свиней та кудкудаканням курей. Ви ніколи не чули й не бачили такого сум’яття. Ці люди звичайно були готові поміняти практично все на те, що підтримує життя,—на їжу.

Майже забутий засіб для економічної незалежності—це домашнє виготовлення продуктів харчування. Ми надто вже звикли ходити в магазини і купувати там те, що нам потрібно. Саме виготовляючи деякі з потрібних нам продуктів харчування, ми значною мірою зменшуємо вплив інфляції на наші гроші. А ще важливішим є те, що ми вчимося, як виготовляти собі продукти харчування і залучати всіх членів сім’ї до корисного проекту. …

Зображення
A family working in a garden.

Усі члени сім’ї можуть брати участь у виготовленні продуктів харчування.

… Дозвольте мені запропонувати вам зробити те, що вже зробили інші. Зберіться разом і дістаньте дозвіл на використання якоїсь вільної ділянки для городу або візьміть в оренду ділянку землі й засадіть її. Деякі кворуми старійшин вже так зробили силами всього кворуму, і всі, хто брав у цьому участь, отримали користь, зібравши врожай овочів і фруктів та благословень від співпраці і залучення сім’ї до цієї роботи. Багато сімей перекопали свої газони і зробили з них городи.

Ми закликаємо вас більше покладатися на себе, щоб, як проголосив Господь, “не зважаючи на лихо, яке зійде на вас, Церква могла стояти незалежною над усіма іншими створіннями, нижчими целестіального світу” (УЗ 78:14). Господь хоче, щоб ми були незалежними і покладалися на себе, бо настануть лихі дні. Він попереджав і застерігав нас, що це може статися. …

Порада виготовляти продукти харчування—це лише одна частина неодноразового нагадування про необхідність мати запас продуктів … там, де за законом це дозволяється робити. Церква не сказала вам, які саме продукти ви повинні мати в запасі. Це рішення члени Церкви приймають самостійно. …

… Одкровення стосовно того, що необхідно виготовляти і зберігати продукти харчування, може сьогодні бути таким же важливим для нашого матеріального благополуччя, як для людей у дні Ноя зайти в ковчег. …

Плануйте створити свій запас продуктів так само, як ви плануєте складати заощадження. Потрошку відкладайте на запас з кожної покупки. Консервуйте фрукти й овочі з вашого городу і саду. Дізнавайтеся, як зберігати продукти шляхом висушування і, можливо, заморожування. Включить витрати на запаси у статтю вашого бюджету. Зберігайте насіння і майте достатньо знарядь праці для виконання робіт. Якщо ви збираєте гроші і плануєте придбати ще одну машину або ще один телевізор, або ще щось, що просто додасть вам більше комфорту чи задоволення, то вам, можливо, слід змінити свої пріоритети. Ми радимо вам зробити це з молитвою і зробити це зараз. …

Надто часто ми втішалися у своєму затишному самозаспокоєнні і вважали, що спустошення війни, економічні катастрофи, голод та землетруси сюди не прийдуть. Ті, хто вважає так, або не знайомі з одкровеннями Господа, або не вірять в них. Ті, хто самовдоволено думає, що ці нещастя не прийдуть до нас, що вони так чи інакше обійдуть нас стороною через праведність святих, обманюються, і вони будуть проклинати той день, коли піддалися тій ілюзії.

Господь попереджав і застерігав нас про день великого лиха і дав нам пораду через Своїх слуг, як підготуватися до цих важких часів. Чи прислухалися ми до Його поради? …

Мої брати і сестри, сумлінно виконуйте цю пораду і ви будете благословенні—так, ви будете найблагословеннішим народом на всій землі. Ви—хороші люди. Я знаю це. Але всім нам потрібно бути кращими, ніж ми є. Давайте зробимо все, щоб ми могли прогодувати не лише себе завдяки домашньому виготовленню та збереженню продуктів харчування, але й інших.

Нехай Бог благословить нас бути підготовленими до днів, що чекають на нас попереду і які можуть бути найтяжчими15.

4

Мир і задоволення приходять в наші серця, коли ми заощаджуємо частину свого заробітку й уникаємо непотрібного боргу.

Я хотів би шанобливо закликати вас жити за основоположними принципами праці, ощадливості і самозабезпечення та навчати цьому своїх дітей власним прикладом. … Живіть за своїми заробітками. Регулярно відкладайте частину тих заробітків як ощадження. Уникайте непотрібного боргу. Будьте мудрими, не намагаючись багато придбати надто швидко. Учіться добре розпоряджатися тим, що вже маєте, а потім думайте, що ще треба купити16.

На жаль, у розумі декого вгніздилися сподівання, що коли ми переживаємо важкі часи, коли ми нерозважливо і непомірно витрачаємо свої ресурси і живемо не за статками, то маємо очікувати, що Церква чи уряд допоможуть нам задовольняти наші потреби. Дехто з наших членів Церкви забув, що головним принципом церковної програми благополуччя є те, що “несправжній святий останніх днів буде, хоч здоров’я й дозволяє, перекладати на інших свій тягар забезпечувати себе”. …

Як ніколи раніше нам потрібно вивчати і застосовувати принципи економічного самозабезпечення. Ми не знаємо, коли криза, викликана хворобою чи безробіттям, може позначитися на наших власних обставинах. Але ми знаємо, що Господь вказав, що у майбутньому будуть лиха глобального характеру, і Він попереджав і застерігав нас, щоб ми були готові. Тому-то Брати неодноразово наголошували на програмі “назад до основ” в рамках програми матеріального і духовного благополуччя17.

Господь бажає, щоб Його святі були вільними і незалежними у важкі дні, що чекають попереду. Однак жодна людина не є насправді вільною, якщо вона у фінансовому рабстві18.

У книзі Царів ми читаємо про жінку, яка з плачем прийшла до пророка Єлисея. Її чоловік помер, а в неї був борг, який вона не могла сплатити. Позичальник збирався забрати її двох синів, щоб продати їх в рабство.

Єлисей зробив чудо, і вона отримала багато оливи. Потім він сказав їй: “Іди, продай ту оливу, та й заплати своєму позичальникові. А ти та сини твої будете жити на зостале”. (Див. 2 Царств 4:1–7).

“Сплати свій борг—і живи”. Якими істинними завжди були ці слова! Яку мудру пораду вони передають нам сьогодні! …

Багато людей не вірять, що серйозний спад економіки буде ще колись знову. Відчуваючи себе у безпеці своїх сподівань на те, що й далі вони матимуть роботу та свою заробітну плату й виплати, вони віддають в заставу свій майбутній дохід, не думаючи про те, що вони робитимуть, якщо втратять роботу або з якоїсь іншої причини не матимуть доходів. Але найкращі авторитети неодноразово казали, що ми ще недостатньо розумні, щоб контролювати свою економіку без округлення у бік зменшення. Рано чи пізно ці тяжкі часи настануть.

Інша причина збільшення боргу є ще навіть глибшою і викликає більше занепокоєння. І причина ця—зростаючий матеріалізм, який суперечить відданості духовним цінностям. Багато сімей, щоб “вразити інших”, зв’язують себе тим, що купують більший і дорожчий дім, ніж їм потрібно, в дорогому районі. … З підвищенням стандартів життя та спокуса зростає з кожною новою технічною новинкою, яка з’являється на ринку. Підступні, ретельно сплановані методи сучасної реклами зосереджені на найслабших місцях опору споживачів. На жаль, як результат, дедалі більше посилюється почуття, що матеріальні речі необхідно мати прямо зараз—не чекаючи, без заощаджень, без жертвування.

Ще гірше те, що велика частина сімей, в яких є особисті борги, не мають ліквідних активів [заощаджень], нічого того, на що можна було б спертися. Які великі труднощі в них виникнуть, якщо їхній дохід раптом зникне або суттєво знизиться! Ми всі знаємо сім’ї, які мають зобов’язання виплатити більше, ніж вони можуть. За кожним таким випадком криються безмежні муки серця19.

Зображення
A couple sitting at a table as they look at financial papers and tax forms.

Життя не за власними статками може викликати “безмежні муки серця”.

Але це не означає, що я кажу, ніби всі борги погані. Звичайно ж, ні. Борг, необхідний для бізнесу, є одним з елементів, що сприяє зростанню. Нормальний іпотечний кредит—це реальна допомога сім’ї, яка повинна взяти позику для придбання дому20.

Кінець кінцем, легше жити за своїми статками і відмовлятися від позичання з резервних фондів, за винятком тих випадків, коли це є необхідним,—але ніколи не задля розкошів. Це несправедливо по відношенню до себе або наших громад бути настільки недалекоглядними у своїх витратах, щоб одного дня, коли у нас не буде доходу, довелося звернутися по фінансову допомогу в агенції з надання допомоги чи Церкву.

Я серйозно раджу вам: не зв’язуйте себе надмірними боргами. Заощаджуйте зараз, а купуйте пізніше, і ви будете просуватися вперед набагато швидше. Ви отримаєте високий відсоток та іншого роду виплати, а заощаджені гроші дадуть вам можливість придбати щось пізніше зі значною знижкою.

… Не піддавайтеся спокусі влазити в борги, аби придбати нерухомість, роскішнішу й більшу, ніж вам справді потрібно.

Наскільки буде кращим для вас, особливо для вас, молоді сім’ї, для початку просто купити невеличкий дім, за який ви можете сплатити у порівняно короткий час. …

Не залишайте себе чи свою сім’ю без захисту від фінансових бур. Відмовтеся від розкошів, принаймні на час, щоб зробити заощадження. Як мудро було б забезпечити майбутню освіту для ваших дітей і осінь вашого життя. …

Брати і сестри, мир і задоволення прийдуть в наше серце, якщо ми живемо за своїми статками. Бог дарував нам мудрість і віру, щоб прислухатися до натхненної поради священства не потрапляти в борг, жити за своїми статками, а якщо вже маємо борг, то його треба сплатити, коротко кажучи: “сплати і живи”21.

Рекомендації для вивчення і навчання

Запитання

  • У підрозділі 1 Президент Бенсон назвав основні принципи церковної програми благополуччя. Як саме ці принципи сприяють нашому матеріальному благополуччю? Як саме вони сприяють нашому духовному благополуччю?

  • Чим корисна “енергійна, цілеспрямована робота”? (Приклади див. у підрозділі 2). Що вам приносить радість в роботі? Як ми можемо допомогти дітям і молоді навчитися любити роботу?

  • Які благословення прийдуть за виконання поради Президента Бенсона, вміщеної у підрозділі 3? Подумайте, що ви будете робити, враховуючи ваші теперішні обставини, щоб дотримуватися цієї поради.

  • Чому, на вашу думку, мудре витрачання грошей приносить “мир і задоволення”? І навпаки, що ми можемо відчувати, коли не “живемо за [своїми] статками”? (Див. підрозділ 4).

Відповідні уривки з Писань

Кн. Якова 2:17–19; Алма 34:19–29; УЗ 19:35; 42:42; 75:28–29; 104:78; Мойсей 5:1

Допомога вчителю

“Щоб допомогти учням підготуватися й відповісти на запитання, можна сказати їм перед тим як щось читати чи показувати, що ви попросите відповісти вам. … Наприклад, ви можете сказати: “Послухайте, коли я буду читати цей уривок, щоб ви могли розказати, що вас найбільше зацікавило в ньому” (Навчати—немає покликання величнішого [2000], с. 69).

Посилання

  1. Heber J. Grant, in Conference Report, Oct. 1936, 3.

  2. “Church Welfare—Economically Socially Spiritually Sound”, in Welfare Agricultural Meeting, Oct. 7, 1972, 5.

  3. Sheri Dew, Ezra Taft Benson: A Biography (1987), 119.

  4. “Ministering to Needs through the Lord’s Storehouse System”, Ensign, May 1977, 84.

  5. In Conference Report, Oct. 1945, 160, 163, 164.

  6. “Ministering to Needs through the Lord’s Storehouse System”, 83; quoting Heber J. Grant, in Conference Report, Oct. 1936, 3.

  7. “Prepare Ye”, Ensign, Jan. 1974, 81.

  8. In Conference Report, Apr. 1967, 61.

  9. “Prepare for the Days of Tribulation”, Ensign, Nov. 1980, 32.

  10. The Teachings of Ezra Taft Benson, 481.

  11. The Teachings of Ezra Taft Benson, 484.

  12. “Ministering to Needs through the Lord’s Storehouse System”, 83.

  13. The Teachings of Ezra Taft Benson, 485.

  14. The Teachings of Ezra Taft Benson, 481.

  15. “Prepare for the Days of Tribulation”, 32–33, 34.

  16. “The Ten Commandments: America at the Crossroads”, New Era, July 1978, 39.

  17. “Prepare for the Days of Tribulation”, 32; quoting the Welfare Plan Handbook (1952), 2, as quoted by Marion G. Romney, in “Church Welfare—Some Fundamentals”, Ensign, Jan. 1974, 91.

  18. “Prepare Ye”, 69.

  19. “Pay Thy Debt, and Live”, Ensign, June 1987, 3–4.

  20. In Conference Report, Apr. 1957, 54.

  21. “Pay Thy Debt, and Live”, 4, 5.