Розділ 22

Нести євангелію світу

“Ми раді займатися у партнерстві з нашим Небесним Батьком великою справою спасіння і піднесення Його дітей”.

З життя Езри Тефта Бенсона

Для Президента Бенсона місіонерська робота була сімейною традицією. “У сім’ї мого батька було одинадцять дітей,—розповідав він.— І всі ми одинадцятеро відслужили на місії. Моя дружина також відслужила на місії і була рада, що її овдовіла мати служила з нею протягом останніх шести місяців [її місії]. Коли мій батько поїхав на місію, він писав нам листи з місії на Середньому Заході, які я, найстарший його син, пам’ятаю. Через них в наш дім приходив дух місіонерської роботи, який ніколи не зникав з нього, за що я смиренно дякую”¹.

Президент Бенсон служив на місії повного дня в Британській місії з 1921 по 1923 рік, і “дух місіонерської роботи” так і залишився з ним після тих двох з половиною років. Наприклад, перебуваючи на посту міністра сільського господарства Сполучених Штатів з 1953 по 1961 роки, він спілкувався з багатьма людьми інших віросповідань. Під час генеральної конференції у квітні 1961 року він сказав святим: “У мене є імена приблизно 9000 людей, з якими я мав особистий контакт на офіційному рівні. Я сподівався, що дам їм картку-рекомендацію для навчання. Я хотів би, щоб кожний з них почув про євангелію. Я хочу, щоб всі діти нашого Батька могли отримати благословення, які приходять, якщо прийняти євангелію Ісуса Христа й жити за нею”².

Ентузіазм Президента Бенсона, з яким він ставився до місіонерської роботи, не залишав його і в пізніші роки життя, і він прагнув, щоб усі члени Церкви пройнялися таким же ентузіазмом. Він звертався безпосередньо до молодих людей, радячи їм готуватися до служіння на місії повного дня. “Готуйтеся зараз,—казав він.— Готуйтеся фізично, розумово, соціально і духовно”. Він переконував батьків, щоб ті направляли своїх синів у цій підготовці. Він також радив молодим сестрам та літнім членам Церкви з серйозністю розглянути можливість служити на місії повного дня. І він закликав всіх членів Церкви ділитися євангелією зі своїми ближніми.

Президент Томас С. Монсон розповів про випадок, коли любов Президента Бенсона до місіонерської роботи надихнула одного майбутнього місіонера: “Якось у п’ятницю він із сестрою Бенсон за своїм звичаєм прийшли на сесію у храм Джордан Рівер. Там до Президента Бенсона підійшов молодий чоловік, який радісно й щиро привітався з ним і повідомив, що був покликаний служити на місії повного дня. Президент Бенсон взяв новопокликаного місіонера за руку і з усмішкою на вустах заявив: “Візьми мене з собою! Візьми мене з собою!” Цей місіонер свідчив, що, у певному сенсі, він взяв Президента Бенсона з собою на свою місію, оскільки це вітання вказало на незмінну любов Президента Бенсона до місіонерської роботи, його відданість їй та бажання завжди бути залученим до служіння Господу”⁴.

Саме любов до всіх дітей Небесного Батька визначала відданість Президента Бенсона справі поширення євангелії: “Дітям нашого Батька необхідна євангелія. … Я знаю, що Господь любить їх, і як смиренний Його слуга, я маю у своєму серці любов до багатьох мільйонів людей у цьому світі”. Розмірковуючи над силою Спасителевої любові, він свідчив: “Наші благословення збільшуються, якщо ми ділимося Його любов’ю зі своїми ближніми”⁶.

Оскільки Президент Бенсон все своє життя брав участь у місіонерській роботі і закликав своїх побратимів-святих теж робити це, то він міг стверджувати: “Я відчув радість, яку дає місіонерська робота. У всьому світі немає жодної роботи, яка може принести людині більшу радість і більше щастя”⁷.

“Ми добровільно віддаємо свій час і свої кошти, якими [Господь] може благословити нас, на встановлення Його царства”.

Учення Езри Тефта Бенсона

Світ зголоднів за істинною релігією, а ми її маємо.

Після славетного явлення Бога Батька і Його Сина, Ісуса Христа, Джозефу Сміту, так виходить, що першою великою відповідальністю, покладеною на відновлену Церкву, було нести євангелію у світ—усім дітям нашого Батька.

Це справді була вражаюча драма надзвичайної важливості—драма, яка супроводжувалася жертвуванням, радістю, труднощами, сміливістю і, перш за все, любов’ю до ближніх. Ніде по лицю всієї землі ви не знайдете людської драми, рівній їй. Так, коштувало крові і сліз виконувати й далі цю роботу любові. І чому ми виконували її? А тому, що Бог Небесний так наказав; тому, що Він любить Своїх дітей, і це Його воля, щоб мільйони людей на землі отримали можливість почути чудові спасительні принципи євангелії Ісуса Христа і за своєю власною волею прийняли їх і жили за ними⁸.

Я переконаний, що світу потрібна євангелії Ісуса Христа, як ніщо інше, і що люди світу хочуть того, що дасть їм євангелія, але не усвідомлюють цього. Їм потрібен якір, який надає євангелія, який дає відповіді, щоб вирішити проблеми, які в них виникають; а це приносить їм відчуття безпеки і почуття внутрішнього миру. Євангелія—єдина відповідь для вирішення проблем світу, мої брати і сестри⁹.

Тільки євангелія спасе світ від лиха самознищення. Тільки євангелія об’єднає людей всіх рас і національностей у мирі. Тільки євангелія принесе радість, щастя і спасіння людській сім’ї¹⁰.

Світ зголоднів за істинною релігією, а ми її маємо¹¹.

Ми хочемо поділитися зі світом цим чудовим посланням про те, що через Бога Батька і Його Сина, Ісуса Христа, царство Боже було відновлено. Це найпрекрасніше послання з часів воскресіння Ісуса Христа¹².

Ми зі смиренням, вдячністю приймаємо цю величезну відповідальність, покладену на Церкву. Ми раді займатися у партнерстві з нашим Небесним Батьком великою справою спасіння і піднесення Його дітей. Ми охоче віддаємо свій час і свої кошти, якими Він може благословити нас, на встановлення Його царства на землі. Це, ми знаємо, є для нас першим обов’язком і чудовою нагодою. Цей дух був характерний для місіонерської роботи Церкви Ісуса Христа у всі віки. Ця робота була знаменною ознакою введення розподілу повноти часів—нашого часу. Де б не знаходилися віддані святі останніх днів, цей дух безкорисливого служіння заради найкращої справи відчувається по всій землі¹³.

У нас є чудова місія. Ми повинні бути підготовленими—і молоді, і літні. Ми повинні бути як ті дріжджі серед народів і залишатися вірними принципам праведності¹⁴.

Ми всі можемо бути місіонерами, якими б не були наші обставини чи становище в житті.

Як члени Господньої Церкви, ми повинні серйозно ставитися до місіонерської роботи. Якщо ви працюєте з усіх своїх сил, якщо ви любите цю роботу, то допомагатимете у спасінні душ дітей людських¹⁵.

Необхідно не тільки ділитися євангелією, що вважається обов’язком священства, але й усім нам слід чекати на таку можливість з великою радістю і сподіванням. Справжня мета того, що ми ділимося євангелією,—привести душі до Христа, навчати і охристити дітей нашого Небесного Батька, щоб нам з ними мати радість (див. УЗ 18:15) в царстві нашого Батька¹⁶.

Ми всі беремо на себе цю велику відповідальність. Ми не можемо уникнути її. Нехай жодний чоловік, жодна жінка не вважає, що те, де ми живемо, або наше соціальне становище, або наша професія, або наш статус звільняє нас від цієї відповідальності¹⁷.

Молоді чоловіки і молоді жінки

Ми сподіваємося, що кожний молодий чоловік планує бути посланцем для Господа¹⁸.

Як ви зміцнюєте в юнаках прекрасне бажання служити? Ви не зволікаєте … з тим, щоб допомогти їм прийняти рішення служити на місії. Коли їм дев’ять, десять чи одинадцять, ви допомагаєте їм прийняти рішення їхати на місію. Саме дім є найкращим місцем для підготовки молодих чоловіків. І кожний молодий чоловік повинен бути підготовлений у себе вдома, щоб служити.

Рання підготовка складається з того, щоб навчити хлопчика молитися, з читання йому історій з Книги Мормона та інших Писань, з проведення домашніх сімейних вечорів і доручення йому провести на ньому частину уроку, з навчання його принципам моральної чистоти, з відкриття рахунка для його майбутньої місії, з навчання його, як працювати, і з надання йому нагоди служити іншим¹⁹.

Ми хочемо, щоб молоді люди, починаючи своє служіння на місії, могли з великим бажанням старанно трудитися, мати віру, народжену їхньою особистою праведністю і чистим життям, щоб вони могли виконати велику і результативну місію²⁰.

Господь хоче, щоб кожний молодий чоловік відслужив місію повного дня. … Молодий чоловік нічого важливішого за це зробити не може. Навчання може почекати. Стипендії можуть бути відкладені на пізніший час. Досягнення професійних цілей можна на певний час відкласти. Так, навіть храмовий шлюб має почекати, поки молодий чоловік відслужить почесну місію повного дня для Господа.

… Молоді жінки … також можуть отримати нагоду служити на місії повного дня. Я вдячний моїй вічній супутниці, що вона відслужила місію на Гавайях до того, як ми одружилися в Солт-Лейкському храмі, і я задоволений, що троє моїх онук відслужили на місії повного дня. Деякі з наших найкращих місіонерів—молоді сестри²¹.

Літні місіонери

Нам потрібна більша кількість літніх місіонерів для місіонерського служіння²².

На місії може служити багато літніх подружніх пар. У служінні вони побачать, що місія благословляє їхніх дітей, їхніх онуків і їхніх правнуків так, як благословити не може ніщо. Цим вони подадуть прекрасний приклад своїм нащадкам²³.

Багато подружніх пар можуть підтвердити, що час їхнього місіонерського служіння разом був одним з найщасливіших періодів, оскільки вони цілковито були присвячені єдиній меті—місіонерській роботі²⁴.

Члени Церкви-місіонери

Ми повинні наголошувати на посиленні місіонерської роботи, що виконується у співпраці членів Церкви і місіонерів. Досвідом доведено, що це—найпродуктивніша місіонерська робота. Місіонерська робота, що виконується у співпраці членів Церкви і місіонерів є одним з найважливіших ключів до індивідуального зростання наших членів Церкви. Я переконаний, що місіонерська робота, яка виконується у співпраці членів Церкви і місіонерів, буде сприяти зростанню духовності в кожному приході, де вона проводиться²⁵.

“Господь очікує від нас, щоб ми були місіонерами”.

Як давно ви запрошували сусіда на причасні збори чи конференцію колу або прийти на ваш домашній сімейний вечір? Як давно ви мали справжню розмову про євангелію? Це—надзвичайний досвід²⁶.

Господь буде підтримувати членів Церкви у виконанні їхнього місіонерського обов’язку, якщо вони матимуть віру, хоча б спробувати²⁷.

Настав час подивитися далі, зрозуміти велич цієї важливої роботи. Господь чекає від нас цього. Недостатньо просто бути членом Церкви, ходити на причасні збори, платити свою десятину, підтримувати програму благополуччя. Усе це добре—але цього недостатньо. Господь очікує від нас, щоб ми були місіонерами, жили за євангелією—так, цілковито, і щоб ми допомагали у побудові Його царства²⁸.

Книга Мормона—це прекрасне знамено, яке ми маємо використовувати у місіонерській роботі.

Книга Мормона—для членів і нечленів Церкви. Разом зі Святим Духом Книга Мормона є найпотужнішим знаряддям, яке Бог дав нам, щоб навернути світ. Якщо ми маємо зібрати урожай душ, то повинні використовувати інструмент, призначений Богом для цього завдання,—Книгу Мормона.

А читання Книги Мормона—це те, що, серед іншого, найбільше переконає нас поїхати на місію. Нам потрібно більше місіонерів. Але нам також потрібно, щоб на місію з приходів, філій і сімей вирушали краще підготовлені місіонери, які знають і люблять Книгу Мормона. Нам потрібні місіонери, які мають палке свідчення про її божественність і які через Духа можуть спонукати зацікавлених євангелією прочитати її сторінки та замислитися над ними, знаючи з цілковитою впевненістю, що Господь дасть їм дізнатися про її істинність силою Святого Духа. Нам потрібні місіонери такі ж чудові, як і наше послання²⁹.

Книга Мормона—це чудове знамено, яке ми маємо використовувати у місіонерській роботі. Вона вказує на те, що Джозеф Сміт був пророком. Вона містить слова Христа, і її велика місія—привести людей до Христа. Усе інше—другорядне. Золоте запитання Книги Мормона—“Ви хочете більше дізнатися про Христа?” Книга Мормона є безцінною у пошуку золотого слухача. Вона не містить в собі того, що є “приємним для світу”, а тому ті, хто від світу, й не цікавляться нею. Вона—прекрасне решето. (Див. 1 Нефій 6:5).

Є різниця між наверненим, який будує на камені Христа завдяки Книзі Мормона і продовжує триматися за жезл із заліза, і наверненим, який цього не робить³⁰.

Ми не повинні забувати, що Господь Сам дав Книгу Мормона як Свого основного свідка. Книга Мормона продовжує залишатися нашим наймогутнішим місіонерським знаряддям. Давайте використовувати її³¹.

Щоб бути успішними у місіонерській роботі, ми повинні мати Духа з нами, стати смиренними, любити людей і старанно працювати.

Іноді місіонери запитують: “Як мені стати успішним місіонером? Як людина стає ефективною в місіонерській роботі?” Ось чотири перевірені ключі до успішної місіонерської роботи як для місіонерів, так і для членів Церкви.

По-перше, прагніть, щоб Дух був з вами.

Аби бути успішними, нам необхідно мати з нами Духа Господнього. Ми були навчені, що Дух не житиме у не святих храмах. Отже, один з наших основних пріоритетів—зробити все, аби наше особисте життя було в порядку. Господь проголосив: “Будьте чистими, ви, які несете посудини Господа”. (Учення і Завіти 38:42).

Спаситель дав нам Свій закон стосовно навчання Його євангелії: “Дух буде дано вам молитвою віри; і якщо ви не отримаєте Духа, ви не будете навчати”. (Учення і Завіти 42:14)³².

Є одне послання, яке я повторював і повторював своїм братам з Дванадцятьох,—про те, що в цій роботі важливим є Дух. Справа саме в Духові. Я не знаю, як часто про це казав, але я ніколи не стомлюся казати це—вся справа саме в Духові³³.

По-друге, ставайте смиренними.

Господь сказав, що ніхто не може допомагати в цій роботі, якщо не буде смиренним і сповненим любові. (Див. Учення і Завіти 12:8). Але смирення не те саме, що слабкість. Воно не те саме, що боязкість; воно не те саме, що страх. [Ми] можемо бути смиренними і в той же час безстрашними. [Ми] можемо бути смиренними і в той же час сміливими. Смиренність—це визнання нашої залежності від вищої сили, постійна потреба в Господній підтримці у виконанні Його роботи³⁴.

Ми не можемо виконувати цю роботи самотужки. Це Його робота. Це Його євангелія. Нам необхідно мати від Нього допомогу. Благайте про неї, живіть заради неї, виливайте свою душу Господу, щоб отримати її³⁵.

По-третє, любіть людей.

Ми повинні розвивати в собі любов до людей. Наше серце повинно линути до них у чистій євангельській любові, у бажанні надихнути їх, зміцнити їх, вказати їм на вище, краще життя і зрештою—на піднесення в целестіальному Божому царстві. Ми надаємо особливого значення хорошим рисам людей, з якими спілкуємося, і любимо їх, бо вони—діти Бога, яких любить Господь. …

Ми ніколи не будемо ефективними в своїй роботі, доки не навчимося мати співчуття до всіх дітей нашого Батька—доки не навчимося любити їх. Люди відчувають, коли до них ставляться з любов’ю. Багато з них заслуговують на це. Коли ми співчуваємо їм, вони, у свою чергу, будуть відповідати нам своїм гарним ставленням. Ми будемо заводити собі друзів³⁶.

У нас … є велике зобов’язання любити своїх ближніх. Це друга з двох великих заповідей. Багато хто з наших ближніх ще не є членами Церкви. Ми повинні бути гарними сусідами. Ми повинні любити всіх дітей нашого Батька і спілкуватися з ними.

Як я молюся про те, щоб ми були сповнені любов’ю Бога до оточуючих!³⁷

По-четверте, старанно працюйте.

Якщо ми хочемо мати Духа з нами, ми повинні працювати. Не існує більшої радості чи задоволення, ніж знати після важкого робочого дня, що ми зробили все, що треба.

Один з найбільших секретів місіонерської роботи—праця. Якщо місіонер працює, він матиме Духа; якщо він має Духа, він буде навчати Духом; якщо він навчає Духом, він буде зворушувати серця людей і буде щасливий. … Праця, праця, праця—і ніщо інше не може замінити її, особливо в місіонерській роботі³⁸.

Я знаю, що Бог живий. Це—Його робота. Він знову говорив з небес, передаючи послання всьому світу; не лише жменьці святих останніх днів, але й усім нашим братам і сестрам як в Церкві, так і поза нею. Нехай же Бог дасть нам сили, щоб нести це послання світу, жити за євангелією, підтримувати церковні норми, щоб нам мати право на обіцяні благословення³⁹.