Лише в цифровому форматі: Дорослій молоді
Як мені пробачити, якщо це так важко?
Іноді так важко пробачити людину. Але Господь робить важке можливим.
Ми часто чуємо євангельське вчення, що без прощення мир, щастя, зцілення і покаяння стають недосяжними. Я зрозуміла, наскільки правдивим є це вчення, бо прощати мені дуже важко. Я не можу прощати без зусиль.
Все своє життя, коли мені хтось завдавав болю чи образ, я думала: “Так, звичайно ж, я пробачила цю людину”, однак почуття гніву, смутку чи болю поверталося, як тільки я згадувала, як мене скривдили.
Можливо, ви відчували щось подібне.
То як же ми навчаємося “прощати всіх людей” (Учення і Завіти 64:10), що, за словами Спасителя, від нас і вимагається? Чесно кажучи, я не знаю цього до кінця. Це те, що Господь досі допомагає мені осягнути, але в процесі я дещо вже засвоїла.
Христос перетерпів увесь біль
По-перше, я зрозуміла, що сила Ісуса Христа і благословення Його Спокути надзвичайно важливі, надзвичайно потужні й надзвичайно всеосяжні. Його сила є дійсно безмежною.
Ми знаємо, що завдяки Спокуті Він відстраждав за наші гріхи, щоб ми могли покаятися. Ми також знаємо, що Він узяв на Себе наші болі й недуги, “щоб Його нутро сповнилося милості, будучи у плоті, щоб Він міг знати, будучи у плоті, як допомогти Своєму народові в його недугах” (див. Aлма 7:11–14). Це означає, що Христос може співчувати мені й розуміти весь біль, який я відчуваю—від розбитого коліна до розбитого серця.
І хоча Він знає мої гріхи і мої слабкості, Він охоче пробачає мені, коли я нароблю шкоди. Він добровільно приніс Себе в жертву за мене.
Минуло багато часу, перш ніж я дійшла такого висновку: якщо я вірю в те, що Його Спокута стосується мене особисто, якщо я вірю, що мене може бути прощено, тоді мені слід вірити, що всі люди, які мене скривдили, і люди, яких я люблю, також можуть бути прощені. Бо Його жертва була принесена за всіх.
Прощення—це процес
Старійшина Річард Г. Скотт (1928–2015), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав про зцілення, яке приходить завдяки прощенню: “Коли ви зможете простити образу, вас полишить біль і душевні страждання”. І він запевняє нас, що якщо ми можемо прощати, ми можемо “пізна[ти] глибший спокій” у своєму житті1.
Втім прощати може бути важко. У моєму житті були випадки, коли сама думка про те, щоб когось пробачити, здавалася неможливою. У таких ситуаціях мене втішали слова старійшини Скотта: “Яким би неможливим це не здавалося вам зараз, з часом те зцілення, яке ви можете отримати від Спасителя, дозволить вам дійсно простити [вашого кривдника]. … Якщо думка про прощення збільшує ваш біль, відкладіть цей крок, допоки ви глибше не відчуєте цілющу силу Спасителя у своєму власному житті”2.
Я так і зробила. Я дозволила собі зробити крок назад, зосередитися на своїх стосунках з Господом і згодом покластися на отримані від Нього любов і зцілення, аби знову почати процес прощення, до якого я не була готова раніше. Я знаю з особистого досвіду, що Господь розуміє наше серце й розум і завжди перебуває з нами упродовж того часу, який нам необхідний для зцілення.
Прощення допомагає нам зцілитися
Моє свідчення про цілющу силу прощення постійно зростає. Я навчилася вірити в запевнення старійшини Скотта, що “прощення зцілює жахливі, глибокі рани”3, дозволяючи Господу наповнити нас любов’ю і допомогти нам позбутися ненависті, незалежно від того, що ми зробили або що з нами сталося.
Я переконана, що Небесний Батько розуміє, що іноді нам потрібен час, аби підготуватися й зробити щось важке. І я впевнена, що коли ми готові, Він готовий допомогти нам у такій складній справі, як прощення.