“За Мною йдіть”
Що таке Сіон?
7–20 червня
У різних місцях книги Учення і Завіти слово Сіон вживається, щоб позначати фізичне місце збирання святих (наприклад, місто Сіон) або як назва Господнього народу—“чисті серцем” (Учення і Завіти 97:21). Знаючи більше про різницю між цими визначеннями, ми можемо поглибити своє розуміння того, де знаходиться Сіон і хто його мешканці.
Місто Сіон
Через пророка Джозефа Сміта Господь попросив святих останніх днів у 1831 році збиратися і будувати Сіон у Індепенденсі, шт. Міссурі (див. Учення і Завіти 62:2–4; 63:24–48). Ось як описували це місце в той час:
То була місцевість, у якій було лише “два чи три магазини, п’ятнадцять–двадцять будинків, більшість з яких були побудовані з колод, обтесаних з обох боків”1.
А ось іще один опис Індепенденса як “багатообіцяючого [місця]”, але в ньому було лише “п’ять чи шість зрубів, два чи три будиночки, обшитих дошками, два чи три, так званих, готеля, тобто шинка, [і] пара магазинчиків”2.
Елайза Лайман розповідала, як бідно жила її сім’я після переїзду в те місце: “Ми … розмістилися в невеличкому цегляному будиночку, який мій батько орендував на зиму, оскільки у нього не було часу побудуватися. Ми жили дуже бідно тієї зими, оскільки раціон людей у тій місцевості обмежувався лише кукурудзяним хлібом і беконом, і у них було дуже мало якихось інших продуктів; тому ми майже нічого не могли купити, але я пам’ятаю, що в нас було барильце меду і деякі овочі, які нам вдалося десь дістати. Однак у нас не було пшеничного хліба, оскільки в тих краях неможливо було купити пшениці”3.
Ось такими скромними були умови, в яких на липень 1833 року святі розбудували гамірне містечко, де мешкало 1 200 чоловік. Однак пізніше тієї ж осені погромники вигнали їх з тієї округи, а пізніше, в 1838 році, остаточно з усього штату Міссурі.