Як зцілюватися від будь-якого розладу—крок за кроком

Співробітники редакції журналу Ліягона

Від якого б розладу ви не намагалися зцілитися: порнографії, розладів психічного здоровʼя, посттравматичного стресу або чогось іншого, ці поради можуть допомогти вам знайти зцілення за допомогою Христа.

Зображення

woman climbs stairs going from darkness to light

“І я миттєво зцілився!”

“І у мене ніколи більше не виникало бажання дивитися порнографію!”

“Моя депресія повністю зникла. У мене навіть більше не виникає відчуття смутку!”

Такі емоційні заяви звучать надто добре, аби бути правдою, чи не так?

Усі ми читали історії з “щасливим кінцем”, подібні до цих. Про людей, які долали певні складні розлади, і ось вони в одну прекрасну мить здобували силу над своїми спокусами або слабкостями чи недугами і повністю зцілювалися.

Читаючи подібні історії, ми, безсумнівно, відчуваємо натхнення і сповнюємося надії, що існує спосіб позбавитися наших розладів і труднощів, але часто в наш розум закрадаються й інші думки:

“Чому ж я все ще страждаю від цього, якщо стільки зусиль докладено, аби подолати це?”
“Я щосили звертаюся по допомогу до Спасителя, однак і досі не можу пробачити людину, яка скривдила мене”.
“На цьому етапі мені здається, що я ніколи не справлюся з цим розладом”.

І хоча наш розум намагається переконати нас у протилежному, істина полягає в тому, що ми всі можемо зцілитися. Таким є обіцяння, дане нам Спасителем. Зцілення може й не статися миттєво—в дійсності, це малоймовірно,—але якщо ми будемо щиро докладати зусилля і покладатися на Його допомогу, тоді це цілком можливо. Далі подано кілька основних ідей, що допоможуть знаходити цілющу силу Господа—крок за кроком.

Зрозумійте, що зцілення—це процес

Найперше, що нам слід зрозуміти,—наша подорож до зцілення є шляхом до зростання. Ось кілька істин про цей шлях, які нам слід пам’ятати:

Коли під час своєї подорожі ми звертаємося до Спасителя, Він може спрямовувати нас до необхідних ресурсів і допомоги, зміцнювати і направляти наші зусилля. “Коли Спаситель знає, що ви дійсно хочете дотягнутися до Нього—коли Він може відчувати, що найбільшим бажанням вашого серця є прикликання Його сили у ваше життя—вас вестиме Святий Дух, аби ви точно могли знати, що саме вам треба зробити ”¹.
Зростання відбувається не за один день, місяць або іноді навіть кілька років. Час, необхідний для зцілення, є різним для кожної людини.
Від чого б ви не намагалися зцілитися: небажаних звичок, залежностей, розладів психічного здоров’я або навіть травми, пам’ятайте, що зцілення часто потребує зміни сталих звичок у нашому способі мислення та реагування. А це потребує часу.
Часто нам слід вчитися розуміти, у чому полягає головна проблема, наприклад: нездоровий спосіб мислення і важкі почуття,—а вже потім ми можемо починати роботу над подоланням розладів.
Під час процесу зцілення на вас чекає багато злетів і падінь.

Якщо ви занепадаєте духом, знайте, що ви не самотні—навіть Нефію іноді було важко і він піддавався слабкостям (див. 2 Нефій 4). Після смерті батька цей пророк, маючи непохитну віру, писав, що був дуже пригнічений і йому довелося боротися зі смутком, журбою та спокусами. Але закінчує Нефій свідченням, що буде й надалі докладати зусилля і довіряти Господу, оскільки знає, що Господь зрештою допоможе йому подолати всі труднощі.

Знайте, що зусилля і праведні бажання мають велику силу

Часто ми не думаємо про те, що на шляху до зцілення від важких розладів на нас можуть чекати невдачі, помилки, розчарування, нетерпіння і неспокій. Найвірогідніше, що дорога не буде прямою, не все спрацює досконало і без зусиль з першої ж спроби. І це природно. Бо саме ті невдачі допомагають нам більше покладатися на Спасителя.

Господь не сподівається, що ми відразу ж подолаємо все. Але Він дійсно сподівається, що ми будемо докладати зусилля і виявляти бажання зцілитися, бо саме найщиріші бажання нашого серця і є тим головним фактором, який допомагає досягати цілей і ставати такими, якими ми хочемо бути. Господь впливає на бажання нашого серця. Як навчав Президент Рассел М. Нельсон: “Господу подобаються зусилля, бо зусилля приносять винагороди, які інакше прийти не можуть”².

Тож якщо вам усе ще важко не піддаватися спокусі, якщо ви все ще у полоні темряви розладів психічного здоровʼя, або коли думки про пережиту травму не дають вам заснути, просто продовжуйте й далі докладати зусилля. Не відступайте, наполегливо працюйте і тримайтеся віри в Ісуса Христа та надійтеся на Нього.

Якщо ви будете постійно докладати зусилля, праведні бажання вашого серця неодмінно здійсняться і ви відчуєте диво зцілення (див. Мосія 2:41).

Будьте співчутливими до себе

Якщо у вас виникають труднощі у певних аспектах процесу зцілення—це природно. Але добре і терпляче ставлення до себе є так само важливим, як і сама робота над зціленням. Самозневага ще ніколи нікому не допомагала. На якій би стадії зцілення ви не перебували, виявляйте до себе доброту і пам’ятайте, що Спаситель завжди матиме до вас співчуття. Ось як ви можете виявляти співчуття до себе:

Нагадуйте собі, що зцілення вимагає часу і вам доведеться докласти до цього багато зусиль.
Зрозумійте, що причиною багатьох проблем є незадоволені потреби або механізми подолання труднощів, засвоєні ще з дитинства, які важко змінювати.
Визнавайте, що попри невдачі ви все одно змінюєтеся. Пам’ятайте, що бажання вашого серця допомагатимуть вам у здійсненні довготривалих змін.
Зосередьтеся на ваших успіхах. Погляньте, наскільки ви просунулися вперед. (Якщо ви цього ще не робили, знайдіть спосіб помічати свої успіхи).
Ставтеся до себе так, як ви поставилися б до близької людини, яка намагається зцілитися.
Обміркуйте, чого ви навчилися і як ваші труднощі допомагають вам зростати духовно. Небесний Батько має спосіб перетворити ваші труднощі на позитивний досвід (див. Учення і Завіти 122:7).
Поділіться своїми проблемами з людиною, яка буде підтримувати і любити вас на шляху до зцілення. Але обов’язково встановіть межі й просіть цих людей поважати вашу приватність.

Користуйтеся як практичними, так і духовними інструментами

Небесний Батько та Ісус Христос завжди поруч, щоб допомагати і скеровувати нас на шляху до зцілення. Вони надали безліч духовних ресурсів, таких як: молитва, піст, Писання і регулярне відвідування церкви та храму, які значною мірою впливають на наш процес одужання.

Окрім духовних, Небесний Батько також дав нам інші ресурси, які допоможуть зцілюватися, і Він хоче, щоб ми ними користувалися. Наприклад, старійшина Кайл С. Мак-Кей, сімдесятник, розповідав про жінку, яка мала залежність від наркотиків. І хоча вона відчула “безпосередню великодушність Бога” у найпохмурішу мить свого життя, усе ж їй потрібна була допомога інших людей. Старійшина Мак-Кей казав: “На зцілення і остаточне визволення … пішло багато часу—місяці лікування, тренувань і консультацій, протягом яких її підтримувала, а інколи й несла Його великодушність”³.

Наше зцілення вимагатиме зусиль і ресурсів. Лікарі, ліки, психіатри і групи підтримки—це дивовижні ресурси, які допомагатимуть нам зцілюватися. Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, радив: “Потрібно звернутися за порадою до надійних людей, які мають відповідну освіту, професійні навички і хороші цінності. … Наш Небесний Батько сподівається, що ми щиро скористаємося всіма чудовими дарами, які Він надав у цей славетний розподіл”⁴.

Пам’ятайте про цілющу силу Ісуса Христа

Зрештою, на якому б етапі нашого шляху до зцілення ми не знаходилися, знайте, що завдяки нашому Спасителю, Ісусові Христу, і Його Спокуті усі ми можемо зцілитися.

Іноді ми говоримо про Спокуту Ісуса Христа, але не знаємо, як отримати доступ до Його цілющого бальзаму, в той час як цей процес досить простий—втім особистісний (див. 1 Нефій 15:14). Застосовуючи дані нам духовні ресурси: молитву, піст і регулярне відвідування церкви та храму, ми можемо встановити зв’язок зі Спасителем на особистому рівні. Помічаючи Його вплив у нашому повсякденному житті, ми також будемо бачити, що Він з нами.

Пам’ятайте, що зцілення настає поступово, у міру нашого наближення до Спасителя. Втім важливо розуміти, що бувають такі рани і розлади, які неможливо зцілити повною мірою в цьому житті. Однак Його благодать може вести й підтримувати нас, змінювати наше бачення або давати нам силу йти далі та знаходити справжню радість, що б не відбувалося.

А поки що зберігаймо у серці слова старійшини Уліссеса Соареса, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Я свідчу, що якщо ми будемо продовжувати намагатися подолати наші проблеми, Бог благословить нас дарами віри, щоб бути зціленими, і дарами творити чудеса. Він зробить для нас те, чого ми не в змозі зробити для себе самі”⁵.

Одного дня “все буде відновлено” (Aлма 11:44), і ми будемо спроможні проголосити: “Мене повністю зцілено”.

І який же то буде чудовий день.