Чи ви хочете бути щасливими?

Старійшина Ренлунд навчав: “Термін шлях завітів означає серію завітів, через дотримання яких ми приходимо до Христа й об’єднуємося з Ним. Завдяки цьому зв’язку через завіти ми маємо доступ до Його вічної сили. Цей шлях починається з віри в Ісуса Христа і покаяння, за якими — хрищення й отримання дару Святого Духа”². Ми поновлюємо наші завіти кожного тижня, коли приймаємо причастя.

Починаючи із завіту хрищення, ми упродовж життя укладаємо ще й інші завіти. Старійшина Ренлунд також сказав: “Шлях завітів веде до храмових обрядів, як-от храмовий ендаумент. Ендаумент — це Божий дар священних завітів, які тісніше з’єднують нас із Ним”³.

Іноді ми укладаємо завіти, однак не дотримуємося їх. Якщо так стається, то як нам повернутися на шлях завітів? Дозвольте мені навести кілька прикладів того, як можна повернутися на шлях завітів.

Трохи більше місяця тому я отримав повідомлення від колишнього місіонера, який служив з нами. Він написав: “Останнім часом мені дуже важко. Боротьба з тривожністю і депресією кожного дня обтяжує мене, бо це дуже важко. Я почуваюся самотньо і просто пригнічено. Я молився, щоб отримати скерування від нашого Небесного Батька, щоб знайти мир і спокій, і щоб дізнатися, що я можу зробити, аби побороти свої труднощі… Молячись, я відчув спонукання від Духа, що мені треба сплачувати повну десятину… Я відчув Духа так сильно, що одразу відчув потребу зробити це. Маючи бажання зробити так, я відчув таке спонукання: “Якщо ти сплачуватимеш десятину, все буде гаразд”. Мені й досі важко знайти мир, але в мене є свідчення про нашого Спасителя і що через свою слухняність я можу відчути мир, який я шукаю у своєму серці та розумі. Я нещодавно вирішив повернутися до Церкви і шукати скерування Духа в усьому, що роблю”.

Зараз у нього все дуже добре. Ви також можете попросити Небесного Батька про мир в душі, але відповідь може бути не така, яку ви очікуєте. Якщо ви прагнете дізнаватися більше про Спасителя і молитеся Небесному Батькові, Він дасть відповідь, яка необхідна саме вам.

Президент Томас С. Монсон навчав:

“Найбільший урок, який ми можемо засвоїти у земному житті, — це коли Бог говорить, а ми слухаємося, тоді ми завжди будемо праві⁴”.

“Коли ми виконуємо заповіді, то наше життя буде щасливішим, більш наповненим і менш складним. Нам буде легше справлятися зі своїми труднощами й проблемами, і ми отримаємо [Богом] обіцяні благословення”⁵.

Мене покликали служити єпископом в один з найважчих періодів мого життя. Я був молодим батьком, мені було трохи за 30, і в мене були фінансові труднощі через сімейні проблеми. Я не міг знайти ніякого вирішення своїх проблем, і мені здавалося, що випробування ніколи не закінчаться. Я був виснажений фінансово й емоційно. Я також почав сумніватися у своїй духовній силі. Саме в такий непростий для мене час президент колу запропонував мені стати єпископом. Я прийняв покликання служити, хоча це було непросто.

Президент колу також провів співбесіду з моєю дружиною, але вона не змогла сказати так чи ні і лише плакала. Вона плакала цілий тиждень, запитуючи Небесного Батька: “Чому зараз?” і “Ти дійсно знаєш кожного особисто?” Вона не отримала відповіді, але мене було підтримано служити єпископом наступної неділі. Вона більше не ставила це запитання Небесному Батькові, але підтримувала мене протягом шести років мого служіння як єпископа.

У ту неділю, коли мене відкликали, моя дружина, приймаючи причастя, почула голос. Цей голос прошепотів: “Через те, що тобі було надто важко йти, Я покликав його бути єпископом, щоб підтримувати вас і йти з вами”. Озираючись на минулі шість років, вона зрозуміла, що всі проблеми, які здавалися нескінченними, вирішилися саме протягом того часу.

Ми зрозуміли: коли здається, що це не найкращий час для прийняття покликання, може виявитися, що це — саме той час, коли ми найбільше потребуємо того покликання. Коли б Господь не попросив нас служити у якомусь покликанні, легше воно чи важче, Він бачить наші потреби. Він дає нам необхідну для нього силу і готовий пролити на нас благословення, якщо ми вірно служимо.

Є ще багато чого іншого, що заважає нам йти шляхом завітів. Що б це не було, ніколи не пізно звернутися своїм серцем по допомогу до Господа. Старійшина Пол Джонсон навчав нас: “Коли ми йдемо за Сатаною, то даємо йому силу. Коли ж ми йдемо за Богом, Він дає нам силу”⁶.

Цар Веніямин у Книзі Мормона свідчив: “І більше того, я б хотів, щоб ви зважили на благословенний і щасливий стан тих, хто виконує заповіді Бога. Бо знайте, вони благословенні в усьому, як у тлінному, так і в духовному; і якщо вони вистоять вірними до кінця, їх приймуть на небесах, щоб завдяки цьому вони могли жити з Богом у стані нескінченного щастя”⁷.

Моя дружина каже, що шлюб об’єднує нас, і завдяки цьому вона може робити те, що не могла робити раніше. Наприклад, моя дружина з дитинства боялася виходити в темряву, але вона більше не боїться, оскільки я виходжу з нею. Моя дружина невисокого зросту і не може дотягтися до верхніх полиць без драбини або стільця, але я можу допомогти їй дістати звідти речі, бо я вищий за неї. Це схоже на те, як ми беремо на себе ярмо Спасителя. Разом з Ним ми можемо зробити те, що не можемо зробити самотужки, бо Він може зробите те, що ми не можемо зробити самі.

Старійшина Девід А. Беднар сказав: “Коли ми укладаємо священні завіти і дотримуємося їх, ми беремо на себе ярмо, ставши поруч з Господом Ісусом Христом. По суті, Спаситель запрошує нас покладатися на Нього і тягнути ношу разом з Ним, попри те, що наші найкращі зусилля не йдуть ні в яке порівняння з Його зусиллями. Якщо ми довіряємо Йому і тягнемо свою ношу разом з Ним під час цієї смертної подорожі, Його ярмо дійсно стає любим, а тягар легким”⁸.

Президент Нельсон також навчав:

“Брати на себе ярмо Спасителя, поєднуючи себе з Ним, означає, що Він зміцнюватиме вас і ви матимете доступ до Його викупительної сили”⁹.

Нагородою за дотримання завітів з Богом є небесна сила — сила, яка зміцнює нас, щоб ми могли краще долати наші труднощі та спокуси і витерпіти страждання. Ця сила полегшує нашу путь. Ті, хто живе за вищими законами Ісуса Христа, мають доступ до Його вищої сили”¹⁰.

“Дотримання завітів насправді робить життя легшим! Кожна людина, яка укладає завіти у христильних купелях та у храмах, і дотримується їх, має більший доступ до сили Ісуса Христа”¹¹.

Мої любі брати і сестри, чи ви хочете бути щасливими? Залишайтеся на шляху завітів. І ваше життя буде легшим, щасливішим і сповненим радістю. Ісус запрошує нас: “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!”¹² Ісус є живим Христом. Він несе наші тягарі та робить наше життя легшим. В ім’я Ісуса Христа, амінь.