Змиритися, щоб прийняти й слідувати

У п’ятому розділі Книги Алми поставлено інтроспективне запитання: “Чи могли б ви, якби вас було покликано вмерти в цей час, сказати собі, що ви були достатньо смиренними?”¹ Це запитання дає нам зрозуміти, що смирення є обов’язковою вимогою для нас, щоби бути готовими повернутися у присутність Бога.

Нам всім подобається думати, що ми достатньо смиренні, але деякий життєвий досвід допомагає зрозуміти, що тілесна гордовита людина все ж таки надто жива всередині нас.

Багато років тому, коли наші дві дочки все ще жили вдома, я вирішив показати їм і моїй дружині мій відділ, за який відповідав в компанії, де працював.

Моєю справжньою метою було показати їм місце, де не так, як вдома, всі робили те, що я просив їх зробити, не ставлячи мені запитання. Під’їхавши до воріт, які зазвичай відчиняються автоматично, коли під’їжджає моя машина, я здивувався, що вони не відчинилися цього разу. Натомість охоронець, якого я ніколи не бачив до цього у моєму житті, підійшов до машини і попросив мене показати мою ID-картку компанії.

Я сказав йому, що мені ніколи не потрібна була ID-картка, щоб заїхати машиною на територію компанії. А потім я поставив йому класичне пихате запитання: “Ви знаєте, з ким розмовляєте?”

На що він відповів: “Ну, через те що у вас немає ID-картки компанії, я не можу знати, хто ви такий, і поки я стою на цих воротах, ви не заїдете на територію без належної ідентифікації вашої особистості”.

Я хотів подивитися у дзеркало заднього виду, щоб дізнатися реакцію моїх дочок на все це, але я знав і так, що вони насолоджувалися кожною секундою того моменту! Моя дружина захитала головою, не схвалюючи мою поведінку. Тому моїм останнім спасінням було попросити вибачення в охоронця і сказати, що мені дуже шкода, що я так погано поставився до нього. “Вас прощено, — сказав він, — але без ID-картки компанії ви сьогодні не заїдете!”

Потім я дуже повільно поїхав додому, щоб взяти свою ID-картку, отримавши дуже цінний урок: коли ми вирішуємо бути не смиренними, тоді нас буде принижено.

У Приповістях ми знаходимо: “Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом”². Щоб розвинути смирення, нам слід розуміти, що воно насправді означає у контексті євангелії.

Деякі люди плутають, що таке бути смиренними, з тим, наприклад, що таке бути бідними. А насправді існує багато бідних людей, які є гордовитими, і також є багато заможних людей, які все ж таки є смиренними. Інші, які дуже сором’язливі або мають низьку самооцінку, можуть мати вигляд смиренних, але глибоко всередині іноді вони сповнені гордощів.

Тоді що ж таке смирення? Відповідно до написаного у путівнику Проповідуйте Мою євангелію, це “готовність підкоритися волі Господа… Сприймати навчання… [Це] — ключовий елемент нашого духовного зростання”³.

Напевно, існує багато можливостей у всіх нас удосконалити цю Христову рису в собі. По-перше, я б хотів дізнатися, наскільки смиренними ми були або мали би бути в дотриманні порад нашого пророка. Швидким тестом для кожного з нас можуть стати відповіді на запропоновані далі запитання.

• Чи ми називаємо повну назву Церкви у всіх наших розмовах? Президент Рассел М. Нельсон сказав: “Вилучення Господнього імені з Господньої Церкви — це велика перемога Сатани”⁴.

• Чи поставили ми Бога на перше місце у нашому житі, прийнявши дуже конкретне запрошення від нашого пророка? “Сьогодні я закликаю членів Церкви повсюди бути першими в тому, щоб позбутися упередження в ставленні та діях”⁵.

• Чи ми перемагаємо світ, довіряючи вченню Христа більше, ніж філософським вченням людей, як цього навчав пророк?⁶

• Чи ми стали миротворцями, кажучи щось позитивне про людей, а також їм особисто? Президент Нельсон навчав нас на останній генеральній конференції: “Якщо є щось чеснотне, чудове, славнозвісне, гідне похвали, що ми можемо сказати про іншу людину — їй у вічі чи за її спиною, — те має бути нашою нормою у спілкуванні”⁷.

Це прості, але потужні настанови. Пам’ятайте: все, що народ Мойсея мав зробити, щоб бути зціленими, — це подивитися на мідяного змія, якого він підняв⁸. Але “через простоту того шляху, або легкість його, багато було таких, які загинули”⁹.

Під час цієї конференції ми чули і ще почуємо безпомилкові поради від наших пророків і апостолів. Це чудова нагода розвинути смирення і дозволити нашим непохитним переконанням бути поглинутими ще непохитнішим переконанням в тому, що Господь говорить через цих вибраних провідників.

Розвиваючи смирення, нам понад усе також слід розуміти і приймати, що ми не спроможні пройти через наші випробування або досягти нашого повного потенціалу завдяки лише нашим власним зусиллям. Мотиваційні промовці, письменники, тренери та інфлюенсери по всьому світу, особливо на соціальних платформах, скажуть, що все залежить цілковито від нас та наших дій. Світ вірить у рамено плоті.

Але завдяки відновленій євангелії ми дізналися, що ми великою мірою залежимо від прихильності Небесного Батька і Спокути нашого Спасителя Ісуса Христа, “бо ми знаємо, що це благодаттю ми спасенні після всього, що ми можемо зробити”¹⁰. Тому так важливо укладати завіти з Богом і дотримуватися їх. Роблячи це, ми отримаємо повний доступ до зцілюючої, удосконалюючої та уможливлюючої сили Ісуса Христа через Його Спокуту.

Відвідуючи щотижня причасні збори і регулярно поклоняючись у храмі, щоб взяти участь в обрядах та укласти й поновити завіти, ми показуємо, що визнаємо нашу залежність від Небесного Батька і нашого Спасителя Ісуса Христа. Завдяки цьому Їхня сила може прийти в наше життя, щоб допомогти нам вирішити всі наші проблеми і, зрештою, виповнити міру нашого сотворіння.

Нещодавно рівень мого смирення і розуміння моєї залежності від Господа було ще раз випробувано. Я їхав на таксі в аеропорт, щоб встигнути на короткий переліт у місце, де треба було знайти вихід із дуже складної ситуації. Водій таксі, який не був членом Церкви, подивився на мене у дзеркало і сказав: “Я бачу, вам сьогодні кепсько!”

“Ви помітили?” — спитав я.

“Звичайно”, — відповів він. Потім він сказав щось подібне до цього: ”Навколо вас справді дуже негативна аура!”

Я пояснив, що мені треба знайти вихід з дуже складної ситуації. Після чого він спитав мене: “А ви все зробили, щоб знайти його?”

Я відповів, що зробив все можливе.

Потім він сказав щось, що я ніколи не забуду: “Тож віддайте це в руки Бога, і все вийде добре”.

Я зізнаюсь, що у мене була спокуса спитати його: “А ви знаєте, з ким розмовляєте?” Але я не спитав! Що я зробив, так це упокорив себе перед Господом протягом того годинного перельоту, просячи про божественну допомогу. Зійшовши з літака, я дізнався, що із складної ситуації знайдено вихід і у моїй присутності навіть більше не було потреби.

Брати і сестри, заповідь, запрошення і обіцяння від Господа ясні і дають втіху: “Будь смиренним; і Господь Бог твій вестиме тебе за руку і дасть тобі відповідь на твої молитви”¹¹.

Будьмо смиренними, щоб прислухатися до порад наших пророків і прийняти те, що лише Бог та Ісус Христос можуть змінити нас — через обряди, які ми отримуємо в Його Церкві, і завіти, які ми укладаємо в ній, — у найкращі версії нас самих у цьому житті; й одного дня зроблять нас досконалими у Христі. В ім’я Ісуса Христа, амінь.