Прийдіть, прислухайтеся до голосу пророка
Виконуй свій обов’язок
П’ятдесят один рік тому я слухав, як Уільям Дж. Крітчлоу молодший, у той час президент Південного колу в Огдені, розповідав історію про довіру, честь і обов’язок.
“[Юний] Руперт стояв край дороги і дивився, як повз нього поспіхом проходила незвично велика кількість людей. Через який час він впізнав серед інших свого друга. “Куди це всі так поспішають?”—запитав він.
Друг на мить зупинився. “Цар загубив свій царський смарагд! … Всі тепер його шукають, бо цар пообіцяв нагороду тому,… хто його знайде. Ходімо, нам слід поспішати”.
“Але я не можу піти, не спитавши дозволу в бабусі”, —нерішуче сказав Руперт.
“Ну, я не можу чекати. Я хочу знайти смарагд”,—відповів його друг.
Руперт поспіхом повернувся до хатинки на краю лісу, щоб попросити у бабусі дозволу. …
Але бабуся похитала головою. “А як же вівці?—запитала вона.—Вони вже мекають в загоні й не можуть дочекатися, коли їх випустять на пасовисько. І не забудь також напоїти їх, коли сонце підніметься високо”.
Понурений Руперт погнав овець на пасовисько, а опівдні погнав їх до струмка в лісі. Там він сів на великий камінь біля струмка. “Якби я лише міг піти на пошуки царевого смарагда”,—думав він. Коли він повернув голову, щоб подивитися на піщане дно струмка, то раптом зупинив погляд і почав вдивлятися. Що це? Не може бути! Хлопець стрибнув у воду. … “Царевий смарагд!”,—закричав він.
З сяючим поглядом Руперт прибіг у хатинку до бабусі й розповів про свою прекрасну знахідку. “Будь благословен, мій хлопчику,—сказала вона,—але ти б його ніколи не знайшов, якби не виконував свій обов’язок, доглядаючи за вівцями”. І Руперт знав, що це правда”1.
Урок, якого навчає ця історія, можна підсумувати словами: “Виконуй свій обов’язок. Це найголовніше. Все інше—залиши для Господа”2.
Вивчаймо ж свої обов’язки. Будьмо гідні виконання тих обов’язків і таким чином ідімо по слідах Учителя. Коли Його було покликано виконати свій обов’язок, Він відповів: “Батьку, хай буде Твоя воля, і слава Твоя навіки” (Мойсей 4:2). Робімо так само.
З виступу на жовтневій генеральній конференції 2006 р.