2008
Також покликаний служити
Лютий 2008 р. року


Також покликаний служити

Хоча я був почесно звільнений від місії повного дня, я мав можливість здійснювати корисне служіння.

Будучи хлопчиком і юнаком, я готувався служити на місії повного дня, щоб проповідувати євангелію. Як радив нам старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, я хотів бути місіонером, а не просто поїхати на місію1. Але через проблеми зі здоров’ям Місіонерський відділ повідомив, що випробування місії повного дня не підуть мені на користь. І хоча було б легко образитися, я приготувався служити моєму Спасителю і був готовий прийняти Його волю щодо мене.

Моя можливість

Зі мною сталося те, що мене почесно звільнили. Це означає, що провідники Церкви побачили мою гідність і бажання служити, але запропонували служити іншим чином. Як і багато інших, які не можуть служити на місії повного дня, я відчув спонукання зробити щось більше, ніж просто “продовжувати жити”. Я хотів служити, і я служив як місцевий місіонер церковного служіння. За допомогою свого єпископа і президента колу я знайшов спосіб служити Господу, живучи вдома.

Церковний Аудіовізуальний відділ потребував допомоги, і оскільки я живу біля Головного офісу Церкви у Солт-Лейк-Сіті, то міг допомагати. Мій президент колу вручив покликання, рукопоклав мене і розробив для мене особливі правила на час мого служіння. Хоча правила видалися мені суворими, я пізніше зрозумів, що отримував благословення, коли дотримувався їх. Хоча інші місіонери церковного служіння, у яких інші президенти колу, можуть мати різні правила, я дотримувався таких:

  1. Виконувати такий щоденний розпорядок: підйом о 6:30; вивчення Писань і книги Проповідуйте Мою євангелію протягом двох годин щодня; зарядка—30 хвилин щодня; відбій о 22:30.

  2. Дотримуватися церковних норм одягу.

  3. Слухати лише класичну або церковну музику.

  4. Обмежити використання комп’ютера лише електронною поштою; обмежений перегляд телевізора; ніяких відеоігор.

  5. Участь лише у групових заходах. Ніяких побачень.

  6. Щомісячні інтерв’ю з єпископом.

Іноді, повзаючи рачки по вузьких проходах під будівлею, де температура повітря сягала 38 градусів, я цілий день розкручував кабель і міркував, яке це має відношення до здійснення безсмертя і вічного життя людини (див. Мойсей 1:39). Чи належав я до тих, хто проповідував євангелію по всьому світу? Я знав, що в книзі Мосії 2:17 сказано, що коли ми служимо ближньому, то ми на службі у Бога, але мені знадобився час, щоб повірити, що так воно і є.

Я зрозумів, що як на місії проповідування, так і на місії служіння головним є не те, що хочеш ти. Головне—це навчитися робити те, що хоче Господь. Під час свого служіння я допомагав встановлювати й знімати освітлення, регулювати звук під час зборів і перевозити обладнання. То була важка брудна робота, але я вже ніколи не зможу легковажно ставитися до генеральних конференцій. Насправді, зараз, коли я дивлюся якусь трансляцію, усе моє тіло болить, бо я знаю, скільки наполегливої праці було до неї докладено.

Головне—це робота

Під час місії церковного служіння я навчився, як важливо бути пунктуальним, відповідальним, правильно виконувати роботу й докладати найкращих зусиль. Хоча мої батьки намагалися навчати мене всьому цьому, я не розумів, як це важливо, поки не побачив, що марнування часу і зусиль може безпосередньо впливати на роботу інших. До місії було легко звертати увагу лише на те, що приносить задоволення. Але як тільки ви потрапляєте на місію, ви усвідомлюєте, що не отримаєте задоволення, якщо будете напарником, який не вміє працювати. Навчаючись працювати, ви готуєтеся до місії.

Чого ще я навчився

Я також навчився цінувати тих, хто працює за кулісами. Я бачив, як багато працюють церковні провідники, не привертаючи до себе уваги і не чекаючи особливого ставлення. Я бачив, як служать інші люди, які мають більші проблеми, ніж я. Це навчило мене тому, що кожен може служити.

Я зрозумів, що був благословенний силою і здібностями, а завдяки наполегливій праці міг зробити більше ніж будь-коли робив. Я зрозумів, що поважаючи інших людей, я більше подобаюся сам собі. Найлегше—це звикнути зверхньо дивитися на людей, щоб намагатися відчувати свою перевагу. Але повага діє в обох напрямках, а ті, хто представляють Ісуса Христа мають бути шанобливими.

Однак найважливіший із засвоєних уроків такий—Господь допоможе вам виконувати складні завдання. Було важко залишатися вдома, важко робити фізичну, рутинну роботу, важко не бути в центрі уваги, важко дотримуватися місіонерських правил, важко чути, як люди казали, що я не на “справжній місії”. Але Господь допомагав мені. Я знаю, що Він допомагатиме робити нам усе необхідне, щоб бути щасливими, задоволеними собою, зростати й ставати кращими людьми. Ставайте на коліна, схиляйте голову і під час молитви будьте чесні з собою. А потім готуйтеся до служіння у будь-якому місці та в будь-який час.

Посилання

  1. Див. “Стаючи місіонерами”, Ліягона, лист. 2005, с. 44.