2008
Чудо сімейної історії
Лютий 2008 р. року


Чудо сімейної історії

“Тепер таке пророцтво Адам промовив, як спонукав його Святий Дух, і вівся родовід дітей Бога” (Мойсей 6:8).

Мій батько багато працює над сімейною історією. Я люблю слухати історії про своїх предків, які були піонерами, предків, які брали участь у Американській революції та предків, які були королями й лицарями у Європі.

“Як ти дивишся на те, щоб піти зі мною в суботу до Бібліотеки сімейної історії?”—запитав тато одного дня.

“Із задоволенням!” Я не міг дочекатися, коли на власні очі побачу імена вінценосних предків з нашого родоводу.

Ми приїхали до Солт-Лейк-Сіті, радіючи літньому сонечку по дорозі до бібліотеки. Чим ближче ми підходили, тим більше нетерпіння охоплювало мене. Там, у тій будівлі зберігаються імена та історії моєї сім’ї—піонерів, солдатів, лицарів—усіх їх.

Як тільки ми зайшли, тато поставив перед комп’ютером два стільці. Ми сіли й він почав досліджувати базу даних, щоб показати, де наша сім’я пов’язана з королівським родоводом.

“Хмм,—його лоб наморщився.—Здається, я не можу знайти цього сьогодні”,—нарешті сказав він.

Я був дуже розчарований. Решту дня ми провели, розглядаючи книги, в яких містилися історії про моїх предків-піонерів. Мені це також сподобалося, але я хотів також дізнатися про інших моїх предків.

“Не хвилюйся,—сказав тато.—Ми повернемося сюди на наступні вихідні”.

Тиждень минув, і невдовзі ми з татом знову сиділи перед комп’ютером у Бібліотеці сімейної історії. Цього разу тато сказав: “Ага! Я знайшов”.

Він проглядав імена королів і королев з усієї Європи, які були записані в моїй сімейній історії! Там було так багато імен і дат, що знадобилося б багато днів, щоб перемістити усіх їх до нашої сімейної бази даних. “Так, нам потрібно ще багато разів повертатися сюди, щоб отримати необхідну інформацію”,—сказав я.

Жінка, яка працювала за сусіднім комп’ютером, кинула погляд на те, що ми робили. “Я також маю відношення до цього родоводу,—сказала вона.—Я працюю тут щодня, щоб зібрати інформацію про цих предків”. За кілька хвилин вона переписала всю знайдену нею інформацію на диск і дала його татові.

Коли ми йшли до машини, я напружено думав. “Небесний Батько, мабуть, дійсно хоче, щоб ми знайшли своїх предків, як ти вважаєш, тату?”

Він посміхнувся. “Вважаю, що ти кажеш правду. Якби минулого тижня ми знайшли родичів, яких шукали, то, мабуть, не зустріли б сьогодні нашого нового друга. А якби ми її не зустріли, то не змогли б знайти так багато наших родичів так швидко”.

Я знаю, що Небесний Батько за один ранок допоміг нам знайти інформацію про сімейну історію углиб на 1000 років. Він любить наших предків так само, як Він любить нас. Нам потрібно допомагати їм так само, як Він допоміг нам—шукати їхні імена, дізнаватися про їхнє життя і забезпечити виконання храмової роботи. Колись я зустріну їх, і ми зможемо стати вічною сім’єю.