Голос застереження

Я провела кілька днів у батьків, взявши відпустку через хворобу. Але настав час повертатися додому, тож я попрощалася й сіла на автобус до Лісестера в центральній Англії. Я дивилася на будинки, повз які проїжджала, і на людей, які заклопотано йшли у своїх справах. То був чудовий сонячний літній день 1976 р., і я була дуже щаслива, готова до подолання будь-яких труднощів, що постануть на моєму шляху. Я зійшла з автобуса й пройшла милю до залізничної станції.

Пасажири юрмилися на платформі станції, чекаючи на потяги, які мали повезти їх у різних напрямках. Час від часу голос по гучномовцю оголошував маршрути поїздів.

Невдовзі прибув поїзд, на який я чекала. Але як тільки я в нього увійшла, то з’явилося дуже чітке враження. Я вийшла з того поїзда, маючи сильне відчуття, що мені не треба у нього сідати, а натомість повернутися додому на автобусі. Я вже придбала квиток на поїзд, і я дійсно не могла собі дозволити сплатити ще й за квиток на автобус. Однак моє враження було настільки сильним, що я не могла знехтувати ним.

Я приєдналася до Церкви зовсім недавно, але відчувала Духа під час хрищення і конфірмації. Я знову вирішила сісти в поїзд, але спокійний голос сказав: “Ні!” Якийсь час я постояла, щоб побачити, чи знову почую голос, і він знову повторив: “Ні!”

Як тільки я пішла із залізничної станції, то відчула тепло, що підтверджувало правильність мого рішення. Після прибуття на автостанцію я мала чекати понад годину на автобус, щоб доїхати додому в Ковентрі. Я подумала, що якби поїхала на поїзді, то вже була б удома. А на автобусі я не дістануся додому раніше вечора.

Увімкнувши новини, я була вражена побаченим. Потяг, яким я мала їхати, зазнав аварії за Нанітоном! Багато людей отримали ушкодження, а декілька загинуло.

Я завжди їду в першому вагоні, якраз за локомотивом. Саме там були найсерйозніші пошкодження. Я лише думала про те, що було б зі мною, якби я не послухалася спокійного тихого голосу. Я також подумала про сімейно-історичну й храмову роботу, яку не змогла б виконати за моїх померлих родичів, якби дістала серйозні ушкодження або навіть загинула.

Я вдячна за голос Святого Духа, який попередив і зміцнив мене. Я знаю, що прислухаючись до голосу Духа, ми не підемо хибним шляхом.