2008
Церква продовжує допомагати жертвам паводку й землетрусу
Лютий 2008 р. року


Церква продовжує допомагати жертвам паводку й землетрусу

Хоча стихійні лиха минули, землетрус припинився і води відступили, Церква продовжує надавати гуманітарну допомогу членам і друзям Церкви в Індонезії, Перу та Африці.

Завдяки коштам, що надходять внаслідок щедрих пожертвувань членів Церкви, благодійних корпорацій та фундацій, Церква може швидко направляти допомогу в регіони, що постраждали від стихійних лих. Надсилаючи гігієнічні набори, продукти, брезент, ковдри та інші необхідні речі, Церква продовжує допомагати постраждалим.

Індонезія

Церква продовжує надавати гуманітарну допомогу жертвам землетрусу силою в 7,9 балів, що вразив Суматру ввечері 12 вересня 2007 р. Землетрус завдав руйнувань 30 тис. домівок і будівель у районі Бенгкулу на півдні Суматри.

Жоден з місіонерів не постраждав від землетрусу, і також не було жодних повідомлень про те, що постраждав хтось із 25 членів Церкви, які там живуть. Найбільших руйнувань зазнали такі села: Лайсе, Аргамакмур і Мукомуко. Благодійна церковна організація LDS Charities під керівництвом президентства Азіатської території почала надання допомоги невдовзі після катастрофи. Група волонтерів, яку було послано для того, щоб оцінити ситуацію, доставила першу допомогу, розподіляючи олію, рис та інші продукти, гасові лампи й брезент.

Робітники LDS Charities, які прибули в Бенгкулу, Лайсе і Аргамакмур через два дні після землетрусу, побачили великі руйнування. Багато людей жили біля своїх пошкоджених будинків під брезентовими навісами, які захищали їх від сонця й дощу. Деякі мешканці, боючися нових поштовхів землетрусу, жили у подібних наметах, хоча їхні домівки не були пошкоджені.

Через три дні після землетрусу співробітники LDS Charities повернулися до Лайсе і Аргамакмура з достатньою кількістю продуктів, щоб допомогти 500 сім’ям. Співробітники розподіляли продукти в кількох інших селах, розташованих уздовж дороги.

Організація LDS Charities також доставила вантажівку з рисом та іншими продуктами до Muhammadiya —місцевої мусульманської організації, що нараховує 29 млн. членів, і зробила великий внесок до незалежної християнської асоціації, що надає допомогу в районі міста Бенгкулу.

Місцеву лікарню в Аргамакмурі було пошкоджено. Це вимагало тимчасової евакуації пацієнтів силами співробітників лікарні до великих армійських наметів, розбитих на паркувальному майданчику і на тротуарах. В наметі, встановленому на тротуарі поруч з пошкодженою будівлею лікарні, було надано невідкладну допомогу і зроблено операції.

Адаптовано з газети Church News за 6 жовтня 2007 р.

Африка

Велика повінь, що розлилася у 17 африканських країнах, залишила без домівки сотні тисяч людей. Проливні вересневі дощі найбільше вразили Уганду, Ефіопію і Судан. Понад 250 чоловік загинуло, а сотні тисяч домівок було зруйновано.

Серед тих, хто відгукнувся, однією з найперших була Церква, доставивши в Гану мішки з рисом, цукром, просом, олією, спальними матрацами, рушниками і милом, що були навантажені на вантажівку в Аккрі для подолання 30-годинного маршруту.

Агнес Чігабатія Асангаліса, заступник голови обласної адміністрації у Верхній Східній області Гани, звернулася по допомогу до старійшини Брюса і сестри Ардіс Кнудсенів, місіонерів з надання гуманітарної допомоги.

Багато домівок у селах зроблені з землі, тому вони просто розчинилися під час повені, залишивши без даху над головою 300 тис. чоловік. Багато з них тимчасово проживають у школах, громадських центрах, церквах або урядових будівлях. Врожай знищено, дров і питної води немає. Дороги до багатьох сіл зруйновані, до багатьох невеличких поселень можна дістатися лише на каное.

Влада занепокоєна можливістю спалаху в регіоні хвороб, причиною яких може стати брудна вода.

“Масштаби—небачені”,—сказала Беноніта Бісмарк, відповідальна за діяльність Червоного Хреста у Гані. За офіційними підрахунками лише у Верхній Східній області, 12220 га сільськогосподарських угідь було змито.

“Житло людей було повністю зруйновано і над регіоном нависла загроза голоду”,—сказала Нана Аркасі-Сарпонг, менеджер зі зв’язків з громадськістю Міністерства внутрішніх справ.

Заступник обласної адміністрації прийняв допомогу від єпископа Кларенса Кофі з Другого Мадінського приходу, кіл Адента в Аккрі, Гана.

Адаптовано з газети Church News за 6 жовтня 2007 р.

Перу

Через п’ять тижнів після того як землетрус силою у 8 балів у серпні 2007 р. вразив Піско, Перу, Церква продовжувала надсилати допомогу і необхідні речі в постраждалі регіони, співпрацюючи з іншими організаціями.

За оцінками, 70 відсотків міста Піско було зруйновано, а слабші поштовхи відчувалися ще протягом кількох днів. Жодна церковна будівля не була зруйнована, але багато з них зазнали ушкоджень. Під час землетрусу загинули сотні людей.

Старійшина Рассел М. Нельсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, відвідав постраждалу країну через два тижні після землетрусу і запевнив перуанців, що Церква й надалі надаватиме допомогу.

“Ми там будемо”,—сказав він. За його словами, провідники і члени Церкви по всьому світу молилися за народ Перу, а гуманітарна допомога буде поступати й після того, як буде надано першу необхідну допомогу.

Координованими зусиллями Церкви, Gossner Foods, DHL International і ASTAR Air Cargo в Піско було доставлено 18 тонн гігієнічних наборів, ковдр, шкільних наборів і молока тривалого зберігання, яке не потребує зберігання в холодильнику, поки його не відкриють.

Під керівництвом президентства Східної Південноамериканської території чотири доми зборів тимчасово розмістили від 600 до 700 членів Церкви, їхніх родичів і сусідів. Співпрацюючи з перуанською агенцією громадянської оборони, Церква надіслала 10 тис. ковдр та інших речей першої потреби, таких як намети й основне обладнання для наметового містечка.

Рік Фостер, речник церковної Служби благополуччя подякував за щедрість DHL і ASTAR Air Cargo, які надали транспорт для постачання вантажу, а також Gossner Foods за постачання молока. Пілар Норес де Гарсія, перша леді Перу, сказала, що молоко було найнеобхіднішим.

За словами брата Фостера, гуманітарна допомога—це одна з найголовніших місій Церкви і він висловив вдячність усім, хто захотів співпрацювати з Церквою, “благословляючи життя людей, що опинилися в скрутному становищі”.