Щоб ніхто не загубився

Ми з дружиною дуже любимо наших дітей, і все б віддали для того, щоб вони у своєму житті дотримувалися вчення Ісуса Христа, бо віримо, що це зробить їх щасливими. Я вважаю, що багато людей теж хочуть цього для своїх дітей. Віддавши своє життя на хресті, Спаситель довів, що любить усіх людей, зокрема і кожного з нас, бо всі ми—Божі діти. Він зробив усе, щоб ми могли у своєму житті дотримуватися Його вчення.

Як би Він відчував себе, коли Його улюблена дитина загубилася?

Я пам’ятаю, як одного разу, коли нашій донечці ще було років 4–5, вона загубилася. У той час на мою дружину було страшно дивитися. Мені здається, що за все моє життя я не бачив її такою наляканою, сповненою смутку та відчаю. З Божою допомогою наша донечка швидко знайшлася, і відчай змінився великою радістю!

Ісус Христос і наш Небесний Батько сповнюються радістю, коли, загубившись, їхні улюблені діти знаходяться!

Чи ми готові допомагати Йому в пошуку Його улюблених дітей? Я гадаю, що багато хто з нас дасть ствердну відповідь на це запитання. У 1975 році у Церкві було проведено опитування новонавернених, щоб визначити, що саме зацікавило їх у Церкві. Результати опитування були такими: 1. Відчуття близькості з Богом. 2. Бажання мати у своєму житті щастя і відчуття спокою. 3. Бажання мати цілі та спрямування у житті. Усе це опитувані новонавернені могли спостерігати у житті своїх знайомих членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. І лише дев’ять відсотків новонавернених сказали, що вчення були головним фактором, який привернув їх до Церкви. Для тих, хто охристився і залишається активними у Церкві, доктрина є сполучною ланкою, яка цементує їхнє членство у Церкві. Але зазвичай вона не є тим, що вони шукали спочатку.

Можливість ділитися євангелією це не “дар”, який був даний лише кільком святим останніх днів і в якому було відмовлено всім іншим. Ми всі можемо легко та природно знаходити людей для місіонерського навчання і підтримувати їх, поки вони не приймуть рішення охриститися, якщо навчимося це робити у Божий спосіб.

Чи ми любимо Його? Якщо любимо, то нам слід допомагати повертати Його улюблених дітей. Ми ділимося євангелією, бо знаємо, що це допоможе іншим людям стати кращими і щасливішими. Ходімо і покличмо загублених на весільний бенкет! Об’єднаймо зусилля з Його пророками й апостолами, з Петром і Павлом, з Мойсеєм і Аароном, з Його місіонерами! Будьмо Його місіонерами!

Наші церковні провідники й волонтери—це слуги Господа, які можуть нам допомагати. Не бійтеся ділитися, і Його діти прийдуть до Нього. Бо Він сказав: “Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною йдуть”.