Семінарія
Урок 58: Учення і Завіти 51–52


Урок 58

Учення і Завіти 51–52

Вступ

Коли деякі святі, які переселялися зі східних штатів, почали прибувати в Огайо у травні 1831 р., Господь дав Джозефу Сміту одкровення для єпископа Едварда Партриджа, яке міститься в Ученні і Завітах 51. Групу, яка прибула з Коулсвілла, шт. Нью-Йорк, було направлено в Томпсон, шт. Огайо, де вони мали жити за законом посвячення. Наприкінці четвертої конференції Церкви, яка проводилася з 3 по 6 червня 1831 р. в Кертленді, Господь наказав Джозефу Сміту та іншим старійшинам подорожувати парами до Міссурі і дорогою проповідувати. У цьому одкровенні, яке записане в Ученні і Завітах 52, Господь дав покликання кожному напарництву і зразок, щоб допомогти їм уникати обману.

Рекомендації для навчання

Учення і Завіти 51:1–20

Господь скеровує єпископа Едварда Партриджа у забезпеченні земних потреб святих

Щоб допомогти студентам почати думати про один з наслідків життя за законом посвячення, запросіть студентів відповісти на наступні запитання в парах, маленьких групах або класом.

  • До якої найбільш об’єднаної групи ви належали? Як ви можете знати, що в групі людей є єдність? Які вправи або події допомагають групі стати єдиними?

Поясніть, що святі, які переселилися зі шт. Нью-Йорк, почали прибувати в Огайо навесні 1831 р. Одна група прийшла з Коулсвілла, шт. Нью-Йорк, ціною великих жертв. Цій групі було сказано оселитися в Томпсоні, шт. Огайо, і жити за законом посвячення. Запросіть студентів уявити єдність, яка могла виникнути внаслідок того, що певна група разом жертвувала чимось, щоб виконати волю Господа.

Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 51:1–3. Попросіть клас прослідкувати і знайти обов’язки єпископа Едварда Партриджа.

  • У чому полягали деякі обов’язки єпископа Партриджа? (Ви можете зазначити, що фраза у вірші 3: “однаково, відповідно до своєї сім’ї”, не означала, що кожен святий останніх днів мав отримати однакову допомогу. Єпископ мав розглянути окремо ситуацію кожної сім’ї і “призначити” їм те, чого вони потребували. Вони були однакові, тому що єпископ однаково розглядав кожну ситуацію і однаково піклувався про кожну сім’ю).

Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 51:9 і пошукати, якими, за поясненнями Господа, були два передбачувані наслідки від життя за законом посвячення.

  • Що Господь очікує від Своїх людей? (Студенти мають висловити наступний принцип: Господь очікує, що Його люди діютимуть чесно і будуть єдиними).

Підсумуйте Учення і Завіти 51:10–20, пояснивши, що Господь настановив єпископа Партриджа організувати комору для зберігання надлишків майна. Він пояснив, що освятив цю землю для святих “на короткий час” (УЗ 51:16). Хоча вони і не знали, як довго залишатимуться там, вони мусили діяти “на цій землі так, ніби на роки” (УЗ 51:17), будучи вірними, мудрими і справедливими управителями того, що їм було дано. Ви можете зазначити, що у вірші 10 слово церква стосується філії Церкви (див. УЗ 51:10, виноска a; див. також УЗ 20:81; 45:64).

Учення і Завіти 52:1–13, 22–36

Господь наказує пророку та іншим старійшинам подорожувати до Міссурі і проповідувати євангелію під час їхньої подорожі

До початку уроку підготуйте три ключі-завдання, кожен з яких вестиме до наступного. Наприклад: перший ключ-завдання може скеровувати студентів знайти другий ключ-завдання під або всередині предмета десь у класній кімнаті. Другий ключ-завдання може спрямувати їх знайти третій ключ десь у класі. У третьому ключі-завданні має бути сказано: “Прочитайте Учення і Завіти 52:1–6. Знайдіть принцип, який є подібним до цього заходу”.

Прикріпіть перший ключ-завдання до дошки і напишіть біля нього такі інструкції: Виконайте завдання цього ключа, щоб дізнатись, як постійно отримувати скерування від Господа.

Коли студенти прочитають перший ключ-завдання, запропонуйте їм виконати інструкції, щоб знайти другий ключ-завдання. Після цього запросіть їх прочитати вказівки щодо другого ключа-завдання і знайти третій ключ-завдання.

Перед тим, як студенти виконають вказівки з третього ключа-завдання, поясніть, що в уривку, який вони досліджуватимуть, містяться інструкції, дані Джозефу Сміту та іншим провідникам священства на конференції Церкви, що проводилася в Кертленді, шт. Огайо, у червні 1831 р. Нагадайте студентам, що Господь раніше дав одкровення про те, що святі встановлять місто, яке називатиметься Сіон (див. УЗ 28:9), але Він ще не відкрив його місцезнаходження.

Попросіть студентів дотримуватися інструкцій, написаних у третьому ключі-завданні. Попросіть кількох студентів по черзі прочитати вголос Учення і Завіти 52:1–6. Попросіть клас слідкувати, щоб знайти принцип, подібний до заходу, який вони щойно завершили.

  • Відповідно до віршів 4–5, що може відбутися, коли ми вірно виконуємо настанови Бога? (Коли ми віддано виконуємо Божі інструкції, Він відкриває нам більше Своєї волі. Напишіть цей принцип на дошці).

  • Чим цей захід подібний до цього принципу? (Виконуючи кожну настанову, студенти отримували додаткові вказівки, що зрештою привело їх до відповіді, яку вони шукали).

  • Якими, на вашу думку, є переваги отримання скерування й істини від Господа потроху, а не все відразу?

Запросіть студентів, які бачили, як працює цей принцип, поділитися своїм досвідом або свідчити про його істинність. Ви також можете поділитися власним досвідом або своїм свідченням. Запропонуйте студентам записати питання, проблему або рішення, які є актуальними для них зараз, і в яких вони хотіли б отримати допомогу і скерування від Господа. Після цього запросіть їх подумати і записати будь-яке скерування, яке Господь дав їм і до якого вони можуть більш повно дослухатися, щоб отримати подальше скерування від Нього.

Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 52:7–10. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти настанови, які Господь дав деяким носіям священства перед їхньою подорожжю в Міссурі.

  • Що було наказано цим носіям священства робити під час подорожі?

Учення і Завіти 52:14–21, 36

Господь відкриває зразок, щоб допомогти нам уникати обману Сатани

Нагадайте студентам, що в одкровенні, яке записане в Ученні і Завітах 50, Господь застеріг старійшин Церкви стосовно лжедухів і дав настанови, які мали допомагати святим напучувати одне одного, коли ті навчали істинам євангелії і вивчали їх.

Поясніть, що в Ученні і Завітах 52:14–21 Господь дав подальші настанови, щоб допомогти зміцнити членів Церкви, особливо тих, кого Він покликав проповідувати євангелію під час подорожі в Міссурі.

Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 52:14. Попросіть клас прослідкувати і визначити фразу, яку Господь використав, щоб описати те, чого Він збирався навчати. (“Зразок в усьому”).

  • Що таке зразок? (Модель, якої ми можемо дотримуватися, щоб досягти певного результату).

  • Чому, за словами Господа, Він дав цей зразок?

Розділіть студентів на пари. Попросіть кожного напарника по черзі прочитати вголос Учення і Завіти 52:15–19. Попросіть їх знайти дії та якості, які, як сказав Господь, допоможуть Його людям уникнути обманів Сатани. Надавши студентам достатньо часу для цього, попросіть їх розповісти про те, що вони знайшли. Попросіть одного зі студентів записувати перелік їхніх відповідей на дошці.

Коли студенти відповідатимуть, ви можете пояснити або попросити їх пояснити значення наступних фраз: “чий дух упокорений” (УЗ 52:15)—стосується людини, яка кається; “підкоряється моїм обрядам” (УЗ 52:15)—стосується людини, яка отримує обряди Господа і виконує пов’язані з ними завіти; “чия мова лагідна і напутлива” (УЗ 52:16)—стосується людини, чия мова є смиренною і надихає або підтримує інших; “тремтить під Моєю силою” (УЗ 52:17)—описує людину, яка відчуває благоговіння до сили Бога; і “принесе плоди” (УЗ 52:17)—стосується людини, від якої йде щось добре (наприклад, “хвала і мудрість”), бо вона застосовує одкровення, які дав Бог.

Дайте парам студентів час обговорити те, як би вони підсумували істини, яким навчають в Ученні і Завітах 52:14–19. Коли пройде достатньо часу, попросіть студентів поділитися визначеними ними істинами. Студенти можуть давати різні відповіді, але ви можете наголосити на наступному принципі: Щоб уникнути обману Сатани, людина повинна бути слухняною Господнім обрядам і жити згідно з одкровеннями, які Він дав.

Нагадайте студентам про те, що коли Господь відкрив цей зразок уникнення обману, Він звертався до групи носіїв священства, які мали проповідувати євангелію іншим.

  • Чому, на вашу думку, для тих, хто навчає євангелії інших, важливо наслідувати зразок, відкритий Господом у цих віршах? (Щоб вони могли навчати Духом).

Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 52:36. Попросіть клас прослідкувати за текстом, шукаючи додаткові настанови, які Господь дав у цьому одкровенні. Запросіть їх поділитися знайденим.

  • Що Господь навчав старійшин Церкви проголошувати?

  • Чому ми можемо бути впевненими у провіднику або вчителі, хто живе за зразком, який Господь описав у віршах 14–19, і навчає лише тому, чого навчали пророки і апостоли?

Ви можете запропонувати студентам подумати над тим, як Перше Президентство або Кворум Дванадцятьох Апостолів демонструють цей зразок.

Учення і Завіти 52:37–44

Господь дає пораду провідникам, які залишаться в Огайо

Поясніть, що хоча Господь покликав багатьох перших носіїв священства проповідувати по дорозі в Міссурі, кілька інших старійшин мали залишитися в Огайо. Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 52:39–40. Попросіть клас прослідкувати за текстом і знайти настанови, які Господь дав старійшинам, які мали залишитися в Огайо.

  • Які обов’язки Господь дав старійшинам, які залишилися в Огайо?

  • Що, на вашу думку, означає “пам’ята[ти] … бідних і нужденних”? Чому лише думки про тих, хто є нужденним, недостатньо, щоб виконати цю пораду від Господа?

  • Що Господь сказав про тих, хто не виконуватиме свої обов’язки?

  • Якому принципу ми можемо навчитися з цих віршів про те, як бути істинним учнем Господа? (Хоч студенти можуть сформулювати відповідь різними словами, вони мають визначити такий принцип: Учні Ісуса Христа дбають і піклуються про тих, хто є бідним, нужденним, хворим і засмученим).

Попросіть студентів подумати про знайомих їм людей, яких вони вважають учнями Ісуса Христа. Запросіть кількох студентів поділитися тим, як особа, про яку вони згадали, дбає і піклується про тих, хто в нужді. Ви можете висловити свою вдячність за тих, хто доглядав вас і допомагав вам в часи нужди.

Коментарі та довідковий матеріал

Учення і Завіти 52:14–19. Приклад зразка вірності

Старійшина Пол Е. Коллікер, сімдесятник, розповів наступну історію, яка включає в себе приклад того, як ми можемо позитивно впливати на інших, живучи за зразком, описаним в Ученні і Завітах 52:14–19:

Зображення
Старійшина Пол Е. Коллікер

“Зразки—це еталони, керівні принципи, процедури або способи, дотримуючись яких людина залишається в гармонії з Божою метою. Якщо ми будемо їх дотримуватися, вони допоможуть нам залишатися покірними, сприйнятливими і спроможними відрізнити голос Святого Духа від тих голосів, що відволікають нас і зводять на манівці. …

Коли ми дійсно живемо за євангелією за зразком, наданим Господом Ісусом Христом, наша здатність допомагати іншим зростає. Наступна історія є прикладом того, як може працювати цей принцип.

Два молоді місіонери постукали у двері, сподіваючись знайти людину, яка згодиться послухати їхнє послання. Двері відкрилися і доволі кремезний чоловік привітав їх не дуже дружелюбним голосом: “Здається я вже казав вам більше не стукати у мої двері. Я попереджав вас раніше, що якщо ви колись повернетеся, на вас чекатимуть неприємності. А зараз забирайтеся геть”. Він швидко зачинив двері.

Коли старійшини йшли звідти, старший, більш досвідчений місіонер поклав руку на плече свого юного напарника, щоб втішити і підбадьорити його. Вони не знали, що той чоловік спостерігав за ними у вікно, щоб пересвідчитися, що вони зрозуміли сказане ним. Він безперечно очікував побачити, як вони сміються і глузують з його суворої відповіді на їхню спробу його відвідати. Однак, коли він побачив, як ці двоє місіонерів з добротою ставляться одне до одного, його серце миттєво відтануло. Він знов відкрив двері і попросив місіонерів повернутися і поділитися з ним своїм посланням” (“Він дійсно любить нас”, Ensign або Ліягона, трав. 2012, сс. 16, 17).

Учення і Завіти 52:33–34. “Того, хто є вірним, … буде збережено і благословлено”.

“Лідія Клізбі Партридж залишила розповідь про обставини, в яких її чоловік, Едвард, отримав цей наказ через одкровення. Всі їхні діти підхопили кір від кількох недавно прибулих зі шт. Нью-Йорк членів Церкви, які проживали з їхньою сім’єю. Вона писала, що їхня найстарша дочка злягла з крупозною пневмонією, і, коли їй було найгірше, мого чоловіка було покликано через одкровення йти з кількома іншими в Міссурі, щоб визначити місце для збирання святих. Невіруючі думали, що він, мабуть, божевільний, якщо піде. І я сама думала, що маю причину вважати, що мої випробування почалися. І так воно й було, але за цим випробуванням, як і за всіма іншими, прийшли благословення, бо наша дочка видужала” (Partridge, Genealogical Record, 6)”. (Documents, Volume 1: July 1828–June 1831, vol. 1 of the Documents series of The Joseph Smith Papers [2013], 330).