Учення і Завіти 109:47–80

Запропонуйте студентам уявити, що їх друг або член сім’ї переживає труднощі або страждає якимось чином. Потім попросіть їх уявити, що вони не можуть нічого зробити особисто, щоб допомогти цьому другові або члену сім’ї. Дайте студентам достатньо часу для роздумів, а потім поставте таке запитання:

• Як саме ви можете допомогти полегшити чиїсь страждання навіть тоді, коли ви нічого не можете зробити особисто?

Коли студенти поділяться кількома ідеями, нагадайте їм, що святі у шт. Міссурі дуже страждали через насильство погромників в окрузі Джексон. У квітні 1836 р. пророк Джозеф Сміт був у Кертленді, шт. Огайо. Хоча в той час він і не міг нічого зробити особисто, щоб полегшити страждання святих у шт. Міссурі, він зробив дещо під час освячення Кертлендського храму, щоб допомогти зміцнити їх. Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 109:47–49. Запропонуйте класу прослідкувати за текстом і знайти один спосіб, у який ми можемо допомагати іншим у важкі часи.

• Що пророк зробив для святих у шт. Міссурі під час освячення Кертлендського храму? (Він молився за них).

Попросіть одного зі студентів писати на дошці. Попросіть клас назвати істину, яку ми можемо дізнатися зі слів молитви Пророка в цих віршах. Коли студенти відповідатимуть, писар може написати таку істину: Наші молитви можуть допомогти й дати сили тим, хто перебуває в нужді.

• Коли ви відчували або бачили, як сила молитви допомагає комусь в нужді? (Ви можете зазначити, що на такі молитви відповіді іноді приходять через натхнення, яке ми отримуємо, щоб допомогти іншим).

Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 109:50. Нехай клас прослідкує і знайде, за яких ще людей молився Пророк.

• За кого ще молився Пророк?

• Чому, на вашу думку, нам слід молитись за наших ворогів? (Щоб допомогти студентам відповісти на це запитання, ви можете попросити їх прочитати Учення і Завіти 109:43 і 3 Нефій 12:43–45).

• Чого ми можемо навчитися з Учення і Завітів 109:50 про те, як наші молитви можуть впливати на інших? (Коли студенти дадуть відповіді, попросіть писаря записати на дошці такий принцип: Наші молитви можуть допомогти впливати на інших людей, щоб ті покаялись. Потім запросіть писаря сісти).

Попросіть студентів поміркувати над таким запитанням:

• Що як люди, за яких ми молимося, вирішать не каятися?

Запросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 109:51–53. Попросіть клас стежити за текстом і знайти фрази, де визнається воля Господа і свобода вибору інших. Запросіть студентів поділитися знайденим. (Перед тим, як студент прочитає ці вірші, ви можете пояснити, що коли в Писаннях говориться про те, що Господь обнажає Свою руку, це означає, що Він показує Свою силу).

Попросіть студентів подумки перечитати Учення і Завіти 109:53 і знайти те, що Небесний Батько зробить для тих, хто кається. (Ви можете пояснити, що гнів Бога часто виражається в покаранні або стражданнях, яких ми зазнаємо через наші гріхи, згідно з Його правосуддям. Фраза “коли Ти поглянеш на лице Твого Помазаника” означає готовність Небесного Батька дарувати милість завдяки спокутній жертві Його Сина, Ісуса Христа).

• Чому Небесний Батько відверне Свій гнів від тих, хто кається? (Студенти можуть формулювати свої відповіді різними словами, але допоможіть їм визначити такий принцип: Завдяки спокутній жертві Ісуса Христа, гнів Небесного Батька буде відвернуто від тих, хто кається. Напишіть цей принцип на дошці).

Щоб допомогти студентам уявити описане у 53-му вірші, запропонуйте їм зробити наступне:

Уявіть собі колишнього члена банди погромників антимормонів, який стоїть перед Богом на суді. Тепер уявіть, що за кілька років до своєї смерті, ця людина істинно покаялась і попросила про прощення і викуплення через Спокуту Ісуса Христа. Оскільки Ісус Христос страждав за гріхи цієї особи, Небесний Батько відверне покарання і запропонує милість грішнику, який кається.

Закличте студентів розвивати в собі це ставлення по відношенню до тих, хто образив їх або змусив їх страждати. Попросіть студентів уявити, що такі люди стоять перед Небесним Батьком, покаявшись. Запросіть студентів молитись за прикладом Джозефа Сміта за людей, які образили їх або згрішили проти них.

Попросіть студентів підняти руку, якщо вони робили будь-що з наступного:

• Молились за місіонерів повного дня

• Молились за людей, які цікавились Церквою

• Молились за людей, які ще не чули про євангелію

• Яким саме чином, на вашу думку, молитви допомагають цим людям?

Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 109:54–58. Попросіть половину класу знайти згадку про людей, про яких молився Джозеф Сміт. Попросіть іншу половину класу знайти, що Пророк просив Господа зробити для тих людей. Потім попросіть кожну групу розповісти про те, що вони знайшли.

• Що Пророк просив у молитві, аби сталося з усіма тими, хто чує свідчення слуг Господа?

• Які принципи ви бачите в цих віршах? (Студенти можуть визначити кілька принципів, серед яких можуть бути такі: Храмове поклоніння готує нас до того, щоб свідчити іншим. Якщо ми молимось за інших, їхні серця можуть пом’якшати, що дозволить їм прийняти слуг Господа. Коли студенти визначатимуть принципи, ви можете скласти їхній перелік на дошці).

Дайте студентам можливість свідчити про принципи, які вони визначили. Ви також можете поділитися власним свідченням і досвідом, які стосуються уроку.

Підсумуйте Учення і Завіти 109:59–67, пояснивши, що Джозеф Сміт молився, щоб Господь установив більше колів Сіону, аби люди по всьому світу могли збиратися в них. Зокрема він молився, щоб нащадки пророка Якова (Ізраїля) пізнали істину і навернулись до повноти євангелії. Це важливий шлях збиранння Ізраїля в останні дні.

Попросіть студентів подумки опрацювати Учення і Завіти 109:68–69, 71–73, 78–80. Ви можете написати номери цих віршів на дошці, щоб студенти могли звертатися до них. Попросіть студентів знайти, про що ще просив Пророк у молитві освячення. Ви можете запропонувати їм позначити знайдене.

• Про кого і про що молився Джозеф?

• Яку користь можуть принести нам такі прохання в наших молитвах?

Запросіть студентів заспівати разом гімн “Дух Божий” (Гімни, № 2). Зверніть увагу студентів на пояснення під текстом гімну, де говориться про те, що цей гімн виконувався на освяченні Кертлендського храму. (Хор виконав його відразу ж після молитви освячення). Він і зараз виконується під час освячення храмів.

Попросіть одного зі студентів прочитати наступне зведення про те, що відбувалось у храмі ввечері 27 березня 1836 р. після освячення храму:

Того вечора кворуми священства зібрались у храмі. Джозеф Сміт сказав, що він “дав їм настанови стосовно духа пророцтва і закликав зібрання висловитися. … Джордж А. Сміт підвівся і почав пророкувати, коли почувся шум, наче звук стрімкого, сильного вітру, що наповнив храм, і всі присутні разом підвелись, зрушені невидимою силою; багато хто почав говорити мовами й пророкувати, інші мали славетні видіння; і я побачив, що храм наповнено ангелами, про що і повідомив зібранню. Люди з усієї округи збіглися разом (почувши незвичні звуки зсередини і побачивши яскраве світло, подібне до стовпа полум’я, яке почило на храмі), і дивувались тому, що відбувається” (у History of the Church, 2:428). Інші люди бачили ангелів над храмом і чули спів (див. Історія Церкви у Повноті часів, Посібник для студента, 2-ге видання, [Посібник ЦСО, 2003], с. 177).

Завершіть, свідчачи про благословення, які ми можемо отримати, коли гідно відвідуємо храм.