Найвеличніша Великодня історія, яку будь-коли розповідали

Вірогідно, ви пам’ятаєте, як минулого тижня у вашому приході чи філії зачитувався лист від Першого Президентства. У тому листі оголошувалося, що наступної неділі — у Великодню неділю — усі приходи і філії мають зустрічатися лише на причасну годину, щоб залишилося більше часу на поклоніння вдома і святкування цього найважливішого свята у сімейному колі¹.

Цей лист від Першого Президентства привернув мою увагу і викликав спогади про те, як наша сім’я упродовж років святкувала Великдень. Чим більше я думав про наші святкування, тим більше запитував себе, чи не применшуємо ми ненавмисно істинне значення цього свята, такого важливого для всіх віруючих в Ісуса Христа.

Ці думки підвели мене до роздумів про різницю між тим, як ми святкували Різдво порівняно з Великоднем. У грудні нам іноді вдається поєднати радість від пісні “Jingle Bells” (“Дзвоники дзвенять”), різдвяних панчох та подарунків з іншими, більш суттєвими традиціями, коли ми турбуємося про нужденних, виконуємо наші улюблені різдвяні колядки і гімни і, звісно ж, відкриваємо Писання і читаємо Різдвяну історію в Лука 2. Щороку, читаючи з великої старої Біблії цю нашу улюблену історію, наша сім’я робить те саме, що, мабуть, і ваша. Покривши голову і плечі рушниками і вдягнувшись у халати, ми виконуємо ролі Йосипа, Марії та багатьох інших, хто прийшов поклонитися немовляті Ісусу, і відтворюємо в ролях дорогоцінну Різдвяну історію народження Спасителя.

Але святкування Великодня у нашій сім’ї трохи відрізнялося. Я відчуваю, що наша сім’я більше покладалася на “відвідування церкви”, щоб додати сенсу тій частині Великодня, яка присвячена Христу, а потім усією сім’єю ми збиралися, щоб узяти участь в інших великодніх традиціях. Мені дуже подобалося спостерігати як наші діти, а тепер і онуки, шукають великодні крашанки і риються у своїх великодніх кошиках.

Але лист від Першого Президентства змусив мене замислитися. Перше Президентство не лише запросило нас усіх зробити все можливе, аби наше святкування найважливішої події, яка будь-коли відбувалася на цій землі, Спокути і Воскресіння Ісуса Христа, сприяло виявленню благоговіння і поваги, на які заслуговує Господь, але нам також дано більше часу, щоб відсвяткувати цю Великодню неділю зі своїми друзями і сім’ями.

Зображення

Воскреслий Спаситель

Наступні слова пророка Джозефа Сміта краще пояснюють важливість подій, пов’язаних з Великоднем: “Фундаментальними принципами нашої релігії є свідчення апостолів і пророків стосовно Ісуса Христа, що Він помер, був похований і піднявся на третій день, і вознісся на небеса. А все інше, що стосується нашої релігії, є лише додатком до цього”².

Ми з Лесою обговорювали способи, якими наша сім’я може краще відзначати цю Великодню пору. Ми запитували себе про те, про що, можливо, варто замислитися нам усім, — як досягти того, щоб, навчаючи про Воскресіння Ісуса Христа і святкуючи цю подію, тобто Великодню історію, ми зберігали той самий баланс, ту повноту і багату релігійну традицію, які притаманні святкуванню народження Ісуса Христа, тобто Різдвяної історії?

Мені здається, ми всі намагаємося робити це. Я бачу, як усе більше святих останніх днів прагнуть більше зосереджуватися на Христі під час святкування Великодня. Це також включає більш урочисте і вдумливе святкування Вербної неділі та Страсної п’ятниці, як це роблять деякі наші побратими у християнстві. Ми також можемо перейняти прийнятні, зосереджені на Христі великодні традиції в культурах і звичаях країн усього світу.

Дослідник Нового Завіту, Н. Т. Райт, запропонував: “Нам слід зробити кроки для святкування Великодня у нові, творчі способи: за допомогою мистецтва, літератури, дитячих ігор, поезії, музики, танців, фестивалів, дзвонів, особливих концертів. … Це наше найважливіше святкування. Якщо забрати з Біблії Різдво, ми втратимо лише два розділи на початку Матвія та Луки, ось і все. Якщо забрати Великдень, то у нас не буде Нового Завіту, у нас не буде християнства”³.

Ми цінуємо Біблію за всі вчення, які вона містить про народження, служіння, розп’яття і воскресіння Ісуса Христа. Жодні два слова не містять більше надії та вічних наслідків для усього людства, ніж ці, висловлені небесним ангелом у ранок Великодня біля Гробниці в саду: “Воскрес Він”⁴. Ми глибоко вдячні за уривок у Новому Завіті, в якому розповідається історія про Великдень і великоднє служіння Спасителя в Юдеї та Галілеї.

Коли ми з Лесою далі міркували і шукали способи покращити наше сімейне святкування Великодня, щоб воно більше зосереджувалося на Ісусі Христі, ми розмірковували, які уривки з Писань ми могли б читати в якості традиційного, великоднього еквіваленту розділу Лука 2.

І потім нас осяяло це небесне прозріння: на додаток до важливих віршів про Великдень у Новому Завіті, нам, як святим останніх днів, було дано найдивовижніший Великодній дар! Дар унікального свідчення, ще одного свідчення про Великоднє диво, яке містить, можливо, найвеличніші вірші з Писань, присвячені Великодню, в усьому християнстві. Я, звичайно ж, маю на увазі Книгу Мормона, а саме, розповідь про те, як Ісус Христос явився жителям Нового Світу у славі Свого Воскресіння.

Пророк Джозеф Сміт сказав про Книгу Мормона, що це “найбільш правильна з усіх книг”⁵ і, починаючи з 3 Нефій 11, там розповідається дивовижна історія про відвідування воскреслим Христом нефійців, про великоднє служіння Спасителя. Ці великодні уривки з Писань несуть свідчення про Воскресіння Господа Ісуса Христа.

У цих розділах Христос покликає дванадцятьох учнів, навчає так, як навчав у Проповіді на горі, оголошує, що Він виповнив закон Мойсея і пророкує про збирання Ізраїля в останні дні. Він зцілює хворих і молиться про людей у такий славетний спосіб, що “жодний язик не може вимовити, а також жодний чоловік не може це написати, а також не можуть серця людей сприйняти такого великого і дивовижного, як те, що Ісус, як ми і побачили, і почули, говорив; і ніхто не може сприйняти радість, яка сповнила наші душі в той час, коли ми чули, як Він молиться за нас Батькові”⁶.

Зображення

Ісус Христос являється нефійцям

На цей Великдень наша сім’я збирається зосередитися на добре знайомих вам перших 17 віршах розділу 3 Нефій 11. Ви пам’ятаєте, що великий натовп людей, які зібралися навколо храму на землі Щедрій, почув голос Бога Батька і побачив Ісуса Христа, Який сходив з небес, щоб надати найпрекрасніше великоднє запрошення:

“Встаньте і підійдіть до Мене, … щоб ви могли відчути сліди цвяхів на Моїх руках і на Моїх ногах, щоб ви могли знати, що Я Бог … усієї землі, і Мене було вбито за гріхи світу.

І … безліч людей підійшло … один за одним, … доки не побачили на свої власні очі і не торкнулися своїми власними руками, … і не засвідчили, що це був Він, …

І … вони заволали в один голос, кажучи:

Осанна! Благословенне імʼя Всевишнього Бога! І вони припали до ніг Ісуса і поклонялися Йому”⁷.

Уявіть: нефійці на Храмовій горі дійсно торкалися рук воскреслого Господа! Ми сподіваємося зробити ці розділи з книги 3 Нефій настільки ж традиційними у нашому святкуванні Великодня, як і Лука 2 є традиційним у нашому святкуванні Різдва. Насправді, у Книзі Мормона міститься найвеличніша Великодня історія, яку будь-коли розповідали. Давайте не допустимо, щоб вона стала найвеличнішою Великодньою історією, яку ніколи не розповідали.

Я запрошую вас подивитися на Книгу Мормона у новому світлі й обміркувати глибоке свідчення, яке вона несе про реальність воскреслого Христа, а також багатство і глибину доктрини Христа.

Ми можемо запитувати: як читання уривків з Книги Мормона на Великдень може суттєвіше благословити наше життя і життя наших близьких? Більше, ніж ви можете уявити. Щоразу, коли ми читаємо Книгу Мормона і вивчаємо її, ми можемо сподіватися дивовижних результатів.

Недавно ми з Лесою відвідали похорон нашої дорогої подруги, жінки віри, чиє життя завчасно забрала хвороба. Ми зібралися з її сім’єю та близькими друзями та обмінювалися приємними спогадами про цю прекрасну душу, яка збагатила наші життя.

Поки ми стояли неподалік труни і спілкувалися з іншими, я помітив двох дівчаток віку Початкового товариства, які, підійшовши до труни, стали навшпиньки — їхні очі сягали лише її країв — у спробі віддати останню шану своїй улюбленій тітці. Оскільки нікого більше поряд не було, Леса підійшла і присіла біля них, щоб утішати і навчати. Вона запитала, як вони почувалися і чи знали, де була їхня тітка зараз. Вони сказали, що їм було сумно, але потім ці дорогоцінні дочки Бога з упевненістю, яка сяяла в їхніх очах, сказали, що знали, що їхня тітка зараз щаслива і, можливо, разом з Ісусом.

У цьому юному віці вони знайшли спокій у великому плані щастя й у свій дитячий спосіб свідчили про глибоку реальність і просту красу Воскресіння Спасителя. Вони знали це своїм серцем, бо їх вдумливо навчали люблячі батьки, сім’я і провідники Початкового товариства, які посіяли зерно віри в Ісуса Христа й у вічне життя. Будучи мудрими не по літах, ці юні дівчатка зрозуміли істини, які прийшли до нас завдяки посланню Великодня, служінню воскреслого Спасителя і словам пророків, записаним у Книзі Мормона.

Я бачу, як щоразу, коли Президент Рассел М. Нельсон дарує Книги Мормона людям іншого віросповідання, зокрема світовим лідерам, він часто відкриває її на книзі 3 Нефій і читає про те, як воскреслий Христос явився нефійцям. Роблячи так, живий пророк, по суті, приносить свідчення про живого Христа.

Ми не можемо бути свідками Ісуса Христа доти, доки не будемо нести свідчення про Нього. Книга Мормона це ще одне свідчення про Ісуса Христа, оскільки на її священних сторінках пророки, один за одним, свідчили не лише про те, що Христос прийде, але що Він дійсно прийшов.

Я тримаю у своїх руках примірник першого видання Книги Мормона. Коли я це роблю, я завжди хвилююся. Більшу частину мого дорослого життя мене зачаровувало, захоплювало і привертало увагу те, що зробив юний Джозеф Сміт, щоб перекласти й опублікувати цю священну книгу Писань. Дива, які мали заради цього статися, надто вражають уяву, щоб їх осягнути.

Але це не єдина причина, з якої ця книга викликає у мене хвилювання. Головна причина в тому, що ця книга, більше, ніж будь-яка інша опублікована на цій землі, несе свідчення про життя, служіння, вчення, Спокуту і Воскресіння Ісуса Христа. Мої дорогі брати і сестри, регулярне вивчення з цієї книги про Ісуса Христа змінить ваше життя. Це відкриє ваші очі новим можливостям. Це звеличить вашу надію і сповнить вас милосердям. Понад усе, це розвине і зміцнить вашу віру в Ісуса Христа і благословить вас певним знанням, що Він і наш Батько знають вас, люблять і бажають, щоб ви знайшли ваш шлях додому з великої літери Д.

Дорогі брати і сестри, прийшов час, передвіщений давніми пророками, “коли знання про Спасителя пошириться серед кожного народу, коліна, язика і всіх людей”⁸. Ми бачимо здійснення цього пророцтва перед нашими очима, через свідчення про Ісуса Христа, яке міститься у Книзі Мормона.

Зображення

Господь Ісус Христос

У жодній іншій книзі з більшою силою не показано, що:

• Завдяки Ісусу Христу все змінилося.

• Завдяки Йому все стало кращим.

• Завдяки Йому життя піддається контролю — особливо у складні моменти.

• Завдяки Йому можливо все.

Те, що Він прийшов як воскреслий Спаситель, Якого представив Бог Батько, — це і є найславетнішим і найпереможнішим Великоднім посланням. Воно допоможе членам наших сімей здобути власне свідчення про Ісуса Христа, як нашого Спасителя і Викупителя, Який розірвав пута смерті.

Я завершую своє свідчення про істинність Книги Мормона і про Ісуса Христа як Сина живого Бога. В ім’я Ісуса Христа, амінь.