Витримка, подібна до Христової
“Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, — і тиша велика настала” (Maрк 4:39).
Коли я востаннє виступав на генеральній конференції, мій зять Раян показав мені твіт зі словами: “Невже? Того чолов’ягу звати Брегг (тобто “вихвалятися”), і він не говоритиме про смирення? О, як же шкода!” На жаль, я знову вас розчарую.
Мій чудовий батько був баскетбольним гравцем національного рівня команди Каліфорнійського університету Лос-Анжелеса під керівництвом легендарного тренера Джона Вудена. Вони підтримували близькі стосунки протягом усього життя мого батька, і час від часу тренер і пані Вуден приходили в наш дім на вечерю. Він завжди був радий поговорити зі мною про баскетбол або те, що мене цікавило. Одного разу я запитав його, яку б пораду він дав мені на початку навчального року, в якому я мав закінчувати середню школу. Як справжній учитель, він сказав: “Твій батько сказав мені, що ти приєднався до Церкви Ісуса Христа, тож я знаю, що у тебе є віра в Господа. З цією вірою май витримку в будь-якій ситуації. Будь сильним під час бурі”.
Упродовж років я пам’ятав ту розмову. Та порада бути спокійним, розважливим і зібраним в усіх ситуаціях, особливо в часи випробувань і тиску, підтримувала мене. Я спостерігав за тим, як команди тренера Вудена грали з усією витривалістю й великим успіхом, вигравши 10 національних чемпіонатів.
Але сьогодні не дуже багато говорять про витримку і ще менше застосовують її в неспокійні часи і часи розбрату. Про цю якість часто згадують у спорті — гравець, який має витримку, невразливий у близькій грі, а у протилежному випадку команда зазнає поразки через брак витримки. Але ця чудова якість виходить далеко за рамки спорту. Витримка має набагато ширше застосування у житті і може благословити батьків, провідників, місіонерів, учителів, студентів та всіх, хто стикається з викликами життя.
Духовна витримка — це благословення залишатися спокійними і зосередженими на найважливішому, особливо, коли ми відчуваємо тиск обставин. Президент Х’ю Б. Браун навчав: “Віра в Бога і в остаточну перемогу правди сприяють розумовій і духовній витримці перед лицем труднощів”1.
Президент Рассел М. Нельсон є чудовим прикладом духовної витримки. Одного разу, тоді, коли він був доктором Нельсоном і виконував складну операцію аорто-коронарного шунтування, кров’яний тиск пацієнта раптово впав. Доктор Нельсон спокійно оцінив ситуацію і визначив, що один з членів команди випадково зняв затискач. Негайно затискач було поставлено на місце, і доктор Нельсон заспокоїв колегу, сказавши: “Я все ще люблю тебе”. А потім жартома додав: “Іноді більше, а іноді — менше!” Він показав, як слід справлятися з надзвичайною ситуацією: з витримкою, зосереджуючись лише на найважливішому — на вирішенні надзвичайної ситуації. Президент Нельсон сказав: “Це питання надзвичайної самодисципліни. Ваша природна реакція така: “Видаліть мене з поля, тренере! Я хочу додому!” Але, звичайно ж, ви не можете. Життя пацієнта повністю залежить від всієї хірургічної команди. Тож потрібно за будь-яких обставин зберігати спокій, рівновагу і ясний розум”2.
Звичайно ж, Спаситель є найкращим прикладом витримки.
У Гефсиманському саду, у неймовірних муках, “його піт був, немов краплі крові”3. Він показав божественну витримку простим, але величним твердженням: “Не Моя, а Твоя нехай станеться воля”4. Відчуваючи на Собі величезний тиск у процесі здійснення спасіння всього людства, Ісус показав три важливі умови, які допомагають нам зрозуміти силу Його витримки. По-перше, Він знав, ким Він був і Він був відданий Своїй божественній місії. Наступне, Він знав, що існує великий план щастя. І, зрештою, Він знав, що, завдяки Його нескінченній Спокуті, всі, хто віддано бере на себе Його ярмо шляхом укладання і дотримання священних завітів через обряди священства, будуть спасенні, як про це чудово навчав сьогодні старійшина Дейл Г. Ренлунд.
Аби відчути контраст між браком витримки і проявом витримки, пригадаймо те, що сталося, коли Христос і Його апостоли залишили Гефсиманський сад. Петрові не вистачило витримки, коли він зустрівся з вояками, які хотіли арештувати Ісуса: він накинувся зі злістю на Малха, слугу первосвященника, і відсік йому вухо. З іншого боку, реакція Ісуса Христа полягала в тому, щоб зберегти Свою витримку і залагодити напружену ситуацію, зцілюючи Малха5.
А для тих з нас, хто безуспішно намагається зберегти свою витримку і, можливо, занепадає духом, подумайте, що далі сталося з Петром. Невдовзі після цього випадку і душевного болю від того, що зрікся свого товариства з Христом6, Петро стояв перед тими самими релігійними провідниками, які засудили Спасителя, і з великою витримкою під суворим допитом він промовив тверде свідчення про божественність Ісуса Христа7.
Знайте, ким ви є, і будьте вірними своїй божественній сутності
Давайте розглянемо складові витримки, подібної до Христової. Почнемо з того, що знання про те, ким ми є, і вірність нашій божественній сутності, приносить спокій. Подібна до Христової витримка вимагає, щоб ми не порівнювали себе з іншими і не удавали з себе тих, ким ми не є8. Джозеф Сміт навчав: “Якщо люди не розуміють характер Бога, вони не розуміють себе”9. Просто неможливо мати божественну витримку, не знаючи, що ми є божественними синами і дочками люблячого Небесного Батька.
У своєму виступі “Рішення для вічності” Президент Нельсон навчав цих вічних істин про те, ким ми є: ми є дітьми Бога, дітьми завіту і учнями Христа. Потім він пообіцяв: “Якщо ви приймете ці істини, наш Небесний Батько допоможе вам досягти вашої кінцевої мети — вічного життя в Його святій присутності”10. Ми дійсно є божественними духовними істотами, які отримують досвід земного життя. Знання про те, хто ми є, і наша вірність цій божественній сутності є основоположними для розвитку витримки, подібної до Христової.
Знайте, що існує божественний план
Наступне, пам’ятаючи про те, що існує великий план, ми стаємо сміливими і витривалими у складних обставинах. Нефій міг “піти і зробити”11, як Господь наказав, хоча “не знав наперед”12, що він мав робити, тому що знав, що його буде скеровано Духом на виконання вічного плану люблячого Небесного Батька. Витримка приходить тоді, коли ми керуємося вічною перспективою. Господь радив Своїм учням: “Підійміть свої очі”13 і “нехай урочистості вічності будуть на вашому розумі”14. Коли ми дивимося на випробування як на частину вічного плану, важкі обставини стають привілеєм любити, служити, навчати і благословляти. Вічне бачення дає можливість мати витримку, подібну до Христової.
Розуміння уможливлюючої сили Ісуса Христа і Його Спокути
І, зрештою, уможливлююча сила Христа, доступна завдяки Його спокутній жертві, дає нам силу витерпіти і перемогти. Завдяки Ісусу Христу ми можемо укладати завіти з Богом і бути зміцненими у дотриманні цих завітів. Ми можемо бути зв’язаними зі Спасителем у радості й спокої, якими б не були наші мирські обставини15. Алма, розділ 7, чудово навчає про уможливлюючу силу Христа. Окрім того, щоб викупити нас від гріха, Спаситель може зміцнити нас у наших слабкостях, страхах і випробуваннях у цьому житті.
Коли ми зосереджуємося на Христі, то можемо усмирити наші страхи, як це зробив народ Алми в Геламі16. Коли збиралося загрозливе військо, ті вірні учні Христа виявили свою витримку. Старійшина Девід А. Беднар навчав: “Алма порадив віруючим пам’ятати про Господа і про визволення, яке міг надати лише Він (див. 2 Нефій 2:8). І знання про турботливий захист Спасителя дало змогу людям усмирити їхні власні страхи”17. Це є прикладом витримки.
Бути сильними під час бурі
Ной багато чого навчав нас про терпіння під час випробувань, але Спаситель був найкращим учителем того, як пережити негоду. Саме Він виявляв силу під час бурі. Після довгого дня навчання зі Своїми апостолами Спасителю потрібен був відпочинок, і Він запропонував їм переправитися на човні на інший берег Галілейського моря. Коли Спаситель відпочивав, здійнялася сильна буря. Коли вітер і хвилі загрожували потопити корабель, апостоли почали боятися за своє життя. І пам’ятайте, кілька з тих апостолів були рибалками, які були дуже добре знайомі з бурями на тому морі! Однак, сповнені хвилювання18, вони розбудили Господа і запитали: “[Господи], чи тобі байдуже, що ми загинемо?” Тоді зі зразковою витримкою Спаситель “устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала”19.
А потім був чудовий урок витримки для Його апостолів. Він запитав: “Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?”20 Він нагадав їм, що Він є Спасителем світу і що Його було послано Батьком здійснювати безсмертя і вічне життя Божих дітей. Безсумнівно, Син Божий не міг загинути у човні. Він був зразком божественної витримки, оскільки знав про Свою божественність і знав, що існує план спасіння і піднесення, і те, наскільки важливою буде Його Спокута для вічного успіху цього плану.
Саме завдяки Христу і Його Спокуті у наше життя приходить усе хороше. Коли ми пам’ятаємо, хто ми є, знаючи, що існує божественний план милості, і прикликаємо сміливість у силі Господа, ми можемо робити все. Ми знайдемо спокій. Ми будемо сильними жінками і чоловіками у будь-якій бурі.
Давайте ж прагнути благословення мати витримку, подібну до Христової, аби не лише допомогти собі в часи випробувань, але й благословляти інших і допомагати їм у бурях в їхньому житті. У цей переддень Вербної неділі я з радістю свідчу про Ісуса Христа. Він воскрес. Я свідчу про мир, спокій і небесну витримку, які приносить у наше життя лише Він, і роблю це в Його святе ім’я, ім’я Ісуса Христа, амінь.