Він може зцілити мене!

Мороній обіцяє: якщо ми читатимемо Книгу Мормона і запитаємо у Бога, Вічного Батька, з щирим серцем, із справжнім наміром, маючи віру в Христа, чи вона істинна, Бог явить її істинність силою Святого Духа¹. Мільйони людей перевірили це обіцяння і отримали певне свідчення про Відновлення повноти євангелії Ісуса Христа.

Мороній закликає нас, коли ми читаємо Книгу Мормона, “пам’ята[ти] наскільки милостивим був Господь до дітей людських від сотворіння Адама аж до [цих] пір, … і обдума[ти] це в [наших] серцях”². Історії та вчення з Книги Мормона нагадують і свідчать нам про любов, співчуття та милість Спасителя.

Мій батько помер у квітні 2013 року. Готуючись до виступу на його похороні, я зрозумів, яким великим для мене було благословення знати і любити його улюблені уривки з Писань. Він ділився ними на сімейних зібраннях і читав їх зі мною, коли мені була потрібна порада, скерування або зміцнення моєї віри. Я чув, як він ділився ними під час виступів і виконання доручень. Я не тільки знав їх, але й досі пам’ятаю його голос і духовні почуття, які приходили, коли він ділився тими уривками. Ділячись уривками з Писань і почуттями, мій батько допоміг мені закласти міцний фундамент віри в Господа Ісуса Христа.

Мій батько особливо любив розповідь про відвідування Спасителем народу Нефія³. Це священна розповідь про Господа Ісуса Христа, Який воскрес і був піднесений. Він випив з гіркої чаші й вистраждав все, щоб нам не страждати, якщо ми покаємося⁴. Він відвідав духовний світ і організував там проповідування євангелії⁵. Він воскрес з мертвих, Він був з Батьком і отримав від Нього заповідь дати нефійцям писання, які благословлять майбутні покоління⁶. Він був піднесений і мав усю Свою вічну силу і здатність. Ми навчаємося з кожної деталі Його вчень.

У розділі 3 Нефій 11 ми читаємо, як Спаситель зійшов з небес, щоб навчати нефійців про те, що Він є Ісус Христос, про Якого пророки свідчили, що Він прийде у світ. Він проголосив, що Він є cвітлом для світу і що Він прославив Батька, взявши на Себе гріхи світу. Він запросив людей підійти, щоб вкласти свої руки в Його бік і відчути сліди цвяхів на Його руках і на Його ногах. Він хотів, щоб вони знали, що Він є Богом Ізраїля, Якого було вбито за гріхи світу. Люди з радістю відгукнулися на це запрошення, підходячи одне за одним, доки всі вони не побачили і не відчули, що це був справді Він, про Кого було написано пророками, що має прийти⁷.

Ісус навчав нефійців про те, як важливо покаятися і стати, як мале дитя, і про необхідність бути хрищеними тими, хто має Його повноваження. Потім Він багато навчав їх доктрини, яку ми вивчаємо цього року в Новому Завіті.

У розділі 3 Нефій 17 ми читаємо, що Ісус сказав людям, що настав час Йому йти до Батька і також показати Себе загубленим колінам Ізраїля⁸. Кинувши оком на натовп, Він помітив, що вони були в сльозах і дивилися нерухомо на Нього, ніби хотіли попросити Його залишитися трохи довше з ними⁹.

Відповідь Спасителя нефійцям була водночас зворушливою і повчальною. Він сказав їм: “Знайте, Моє нутро сповнене співчуттям до вас”¹⁰.

Я вважаю, що Його співчуття було чимось більшим, ніж реакцією на сльози людей. Здається, що Він міг бачити їх очима Своєї спокутної жертви. Він знав кожний їхній біль, кожне їхнє страждання і кожну їхню спокусу. Він знав їхні хвороби. Він знав їхні недуги, і Він знав з власних болісних страждань у Гефсиманії та на Голгофі, як допомогти їм у їхніх недугах¹¹.

Так само, коли наш Спаситель, Ісус Христос, дивиться на нас, Він знає про біль і тягар наших гріхів і розуміє, якими вони є. Він знає про наші згубні звички і випробування. Він знає про всілякі наші труднощі й скорботи — і Він сповнений співчуття до нас.

Його милосердне запрошення до нефійців було таким: “Чи маєте хворих серед вас? Приведіть їх сюди. Чи маєте ви кривих, або сліпих, або кульгавих, або скалічених, або прокажених, або сухоруких, або глухих, або яких інших стражденних? Приведіть їх сюди, і Я зцілю їх, бо Я маю співчуття до вас; Моє нутро сповнене милості”¹².

І народ підійшов “з усіма тими, хто страждав від чогось; і Він зцілив кожного з тих, кого було приведено до Нього”¹³.

У 1990 році ми жили в маленькому містечку Сейл, у штаті Вікторія, Австралія. Ми радісно займалися родинними і церковними справами та своєю роботою. В одну прекрасну літню суботу напередодні Різдва ми вирішили прогулятися парками і відвідати улюблений пляж. Провівши разом чудовий день, ми всі посідали у машину й попрямували додому. Під час поїздки я на якусь мить заснув, через що сталося лобове зіткнення. Трохи отямившись, я оглянув салон автомобіля. У моєї дружини, Максін, була зламана нога, і їй було важко дихати. У неї була травмована грудна клітка. Наші три дочки були шоковані, але, на щастя, з ними все було гаразд. У мене були незначні ушкодження. Але наш п’ятимісячний син був непритомний.

У цьому стані стресу і розгубленості на місці аварії наша найстарша дочка, 11-річна Кейт, рішуче сказала: “Тату, тобі потрібно дати Джерому благословення”. Після деяких зусиль нам з дочками вдалося вибратися з машини. Максін не можливо було витягти з машини. Я обережно підняв Джерома; потім, лігши спиною на землю, я обережно поклав його собі на груди і дав йому благословення священства. Коли через 40 хвилин приїхала швидка допомога, Джером був уже притомний.

Того вечора я залишив трьох членів своєї сім’ї в лікарні і, замкнувшись у собі, поїхав з двома дочками додому на таксі. Упродовж довгої ночі я благав Небесного Батька, щоб моя сім’я і постраждалі в іншому автомобілі одужали. На щастя, мої молитви і молитви багатьох інших були почуті. З часом усі одужали — це було великим благословенням і великою милістю.

Однак мене й далі не покидали глибокі почуття провини і докори сумління через те, що я спричинив таку жахливу аварію. Я прокидався вночі й переживав ці жахливі події знову і знову. Я багато років намагався простити себе і віднайти спокій. Тоді, як провідник священства, допомагаючи іншим покаятися та відчути співчуття, милість і любов Спасителя, я зрозумів, що Він може зцілити мене.

Спасителева зцілююча і викупительна сила поширюється на ненавмисні помилки, неправильні рішення, випробування і труднощі усілякого виду, а також на наші гріхи. Коли я звернувся до Нього, мої почуття провини і докори сумління поступово були замінені миром і спокоєм.

Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Коли Спаситель здійснив Спокуту для всього людства, Він відкрив шлях, яким ті, хто йде за Ним, можуть отримати доступ до Його цілющої, зміцнюючої та викупительної сили. Ці духовні привілеї можуть мати всі, хто прагне слухати Його та йти за Ним”¹⁴.

Брати і сестри, незалежно від того, несете ви тягар гріха, в якому не покаялися, чи страждаєте через давню образу, заподіяну вам, чи намагаєтеся простити себе за ненавмисну помилку — ви маєте доступ до зцілюючої і викупительної сили Спасителя Ісуса Христа.

Я свідчу, що Він живе. Він — наш Спаситель і Викупитель. Він любить нас. Він має співчуття до нас, Він сповнений милості і Він може зцілити вас. В ім’я Ісуса Христа, амінь.