2010
Спів нового гімну
Лютий 2010


До нових зустрічей

Спів нового гімну

Знайомий гімн, покладений на незнайому мелодію, навчив мене тому, що я могла продовжувати виконувати ту ж саму роботу й навчатися тому, що і завжди, або я могла зростати таким чином, який міг уявити лише Господь.

Коли тієї неділі єпископ зачитав імена членів приходу, відкликаних від своїх покликань, я зітхнула, поглянувши на свої руки, які раптом стали бездіяльними. Мене відкликали від покликання першого радника в президентстві Товариства допомоги. Мені було важко думати про те, що я маю залишити це покликання, яке мені приносило таку радість, і втратити близькі стосунки з іншими сестрами у президентстві.

Коли я почула, як зачитали імена членів нового президентства, то відчула підтвердження Духа, яке свідчило про те, що все відбувається так, як має відбуватися. Господь обрав нових сестер для виконання цієї роботи. Піднімаючи руку на їхню підтримку, я знала, що вони будуть прекрасно справлятися з роботою, а для мене знайдеться інше служіння. Я відчувала вдячність і спокій.

Потім настав час співати причасний гімн. Єпископ оголосив , що ми співатимемо старий улюблений гімн “Коли причасний хліб їмо” (Гімни, № 95), під іншу мелодію. Поки я слухала, як органіст грає вступ, то відчула, що мій спокій зник. “Чому ми не можемо просто заспівати його під знайому мелодію?—думала я про себе.—Так він мені більше подобається”. Але коли я почала співати, краса незнайомої мелодії торкнулася моєї душі і я зрозуміла, що вона чудово підходить до слів гімну. Музика змусила мене по-новому поглянути на зміст слів.

Раптом могутній вплив Духа поєднав у моєму розумі цей гімн і моє відкликання. Нове президентство буде виконувати ту ж саму роботу, яку виконувала я, але іншими руками, маючи свіже бачення—так само, як гімн, який містив те ж саме послання, але мав іншу мелодію. І я також отримаю нове покликання, яке наповню своєю мелодією. Ця зміна допоможе мені зростати таким чином, як я навіть і не уявляла б, якби залишалася на своєму попередньому місці.

Я завжди знала, що євангелія і організація Церкви благословляє кожного її члена багатьма, багатьма способами. Ми навчаємося керувати, а також підтримувати, і цей пізнавальний процес повторюється упродовж усього життя. Однак під час тих причасних зборів я зрозуміла, що якщо ми будемо дослухатися до Духа, то в усіх змінах ми зможемо побачити чудесну незмінність плану Небесного Батька.

Фотоілюстрація Джона Люка