Десятина

Моя овдовіла матір жила разом з трьома маленькими дітьми на мізерну платню шкільної вчительки. Коли я почав розуміти, що ми не купуємо того, що нам хочеться, … я запитав матір, чому таку велику частину своєї зарплати вона сплачує як десятину. Я ніколи не забуду її пояснення: “Далліне, можливо, є такі люди, які можуть прожити без сплати десятини, але ми не можемо. Господь вирішив забрати вашого батька, і я маю сама ростити вас, дітей. Я не можу робити це без Господніх благословень, і я отримую ці благословення, сплачуючи чесну десятину. Коли я cплачую десятину, то маю Господнє обіцяння, що Він благословить нас. Ми повинні мати ті благословення, якщо хочемо досягнути успіху”.

Через багато років потому я прочитав спогади Президента Джозефа Ф. Сміта про подібне свідчення й повчання його овдовілої матері. На квітневій конференції 1900 року Президент Сміт поділився своїми спогадами дитинства.

“Моя мати була вдовою і піклувалася про велику сім’ю. Одного разу навесні, коли ми відкрили яму, в якій зберігали картоплю, вона наказала нам, хлопцям, відібрати найкращу картоплю і відвезти її в контору зі збору десятини. Того року картопля вродила погано. У той час я був ще хлопчиком і був їздовим. Коли ми під’їхали до сходів контори, де збирали десятину, готові відвантажити картоплю, один з діловодів вийшов і сказав моїй матері: “Вдово Сміт, який сором, що ви платите десятину”. …Він докоряв моїй матері за те, що вона платить десятину, називаючи її немудрою, нерозсудливою жінкою, і сказав, що є люди—сильні й працездатні,—однак вони отримують допомогу з контори зі збору десятини. Моя мати повернулася до нього і сказала: “Уільяме, це вам має бути соромно за себе! Чи ви хочете, щоб я не отримувала благословень?! Якщо я не платитиму десятину, то мені нічого сподіватися на Господні благословення. Я сплачую десятину не лише тому, що це закон Бога, але й тому, що очікую благословень, чинячи так. Якщо я буду виконувати цей та інші закони, то, сподіваюся, що буду процвітати і зможу забезпечувати свою сім’ю” (у Conference Report, Apr. 1900, p. 48).

Дехто каже: “Я не можу дозволити собі сплачувати десятину”. Ті ж, хто покладає свою віру на Господні обіцяння, кажуть: “Я не можу дозволити собі не сплачувати десятину”.