Зростати в Господі

Ще раз перечитуючи Книгу Мормона, я дійшла до розділу у книзі Геламана, де ми вперше дізнаємося про Геламанових синів: “І сталося, що було в нього двоє синів. Він дав найстаршому ім’я Нефій, а наймолодшому—ім’я Легій. І вони почали рости в Господі” (Геламан 3:21; курсив додано).

Ці хлопці не лише доросли до зрілого віку, пізнаючи, люблячи Господа й служачи Йому, але і залишалися на цьому шляху все життя. Саме цій ідеї—як залишатися вірними і стійкими—я хочу присвятити свій виступ.

Навіть якщо ви перша людина у вашій сім’ї, яка прийняла євангелію, думаю, що ви відчували духовну спрагу. Усі ми, раніше чи пізніше, виростаємо і залишаємо рідний дім, де нас виховували і плекали. Я жила вдома, поки навчалася в коледжі, і лише коли почала викладати у школі, мої батьки переїхали, і мені довелося відчути себе дорослою та жити самостійно.

Часто цей перехідний етап стає випробуванням нашої відданості євангелії. Світ оточує нас відвертими і прихованими спокусами. Нам потрібно зажди запитувати, що ми робимо для свого духа. Наша божественна сутність отримує живлення, чи наші вчинки стають на заваді тому, щоб Дух став рушійною силою в нашому житті?

Неправедне життя не вимагає великих зусиль або часу, як ми це бачимо з того, що відбувалося з людьми в Книзі Мормона. У перших розділах книги 3 Нефій ми бачимо, що більшість нефійців була розбещеною. Ламанійці, які стали більш праведними, також відпали. Мормон пише:

“Вони мали багато дітей, які виросли і почали дорослішати, так що вони вирішували самі за себе, і їх було відвернуто. …

І отже, Ламанійці теж зазнали скорбот і почали ослаблюватися у своїй вірі і праведності через злочестивість молодого покоління” (3 Нефій 1:29–30; курсив додано).

Ми повинні бути пильними, щоб “не вирішувати самим за себе”. Це цікава фраза. На мою думку, вона має на увазі те, що вони думали в першу чергу про себе, потурали тим бажанням, про які пророки попереджали, що їх слід уникати. Вони піддалися спокусам і принадам Сатани. У певний момент свого життя кожен з нас має прийняти рішення: жити за вірою чи “виродитися у зневірі” або “навмисно повстати проти євангелії Христа” (4 Нефій 1:38).

Мені б хотілося, щоб був одноразовий метод, вдавшись до якого ми не потрапляли в пастку тих спокус, але такого метода немає. Однак є модель, і якщо її дотримуватися, ми завжди будемо певні, що, обравши план Батька, ми залишаємося в безпеці; ми можемо залишатися вірними.

З книги 4 Нефій ми дізнаємося про людей, які залишилися вірними, а їхні свідчення зростали. Вони “продовжу[вали] піст і молитву, часто збираючись разом, щоб молитися і чути слово Господа” (4 Нефій 1:12). Тож піст і молитва є першою складовою моделі. Як на мене, то в євангелії Ісуса Христа найбільш втішає і додає впевненості те, що у нас є можливість і благословення молитися. Часто ми знаходимося в тих місцях, де не можемо вголос помолитися, проте в книзі Aлма 34:27 Амулек навчає, що наші серця можуть бути “спрямовані в молитві… постійно”.

Піст у поєднанні з молитвою має силу безпосередньо і значним чином зрушувати небеса. Іноді піст може повернути здоров’я і силу тілу, ослабленому хворобою; іноді він може відкрити розум і серце, щоб надати допомогу тим, хто її потребує; іноді він може викликати посуху й голод. Але завжди піст приносить нам мир—той мир, завдяки якому ми знаємо, що Господь знає нас і розуміє наші потреби і наші серця.

Наступна складова моделі—вони збиралися часто, щоб “молитися і чути слово Господа”. У багатьох місцях навіть добратися до церкви дуже важко, і це вимагає великої жертви часу й коштів. Однак по всьому світу мільйони вірних святих роблять це кожного Суботнього дня.

Я б хотіла ще щось додати до цієї моделі—те, що, як я впевнена, значною мірою допоможе нам триматися за євангелію. Я кажу про храм. Так само як ми щотижня приймаємо причастя, щоб поновити свої христильні завіти з Господом, участь у храмових обрядах нагадує нам про важливість наших завітів і зміцнює нашу силу долати зло цього світу.

Молитися, поститися, часто збиратися разом, щоб молитися і чути слово Бога, відвідувати храм і (я сподіваюся, про це не потрібно казати) вивчати Писання—ось модель, якої ми можемо і повинні дотримуватися, якщо хочемо залишатися вірними і непохитними та зростати в Господі.