2010
Вказувати шлях
Лютий 2010


Вказувати шлях

Коли діти сім’ї Кальдеронів приєдналися до Церкви, вони відкрили шлях до великих змін у їхній сім’ї.

Діти сім’ї Кальдерон започаткували великі зміни у своїй сім’ї. 15-річний Джаред першим приєднався до Церкви. За ним через рік охристилася 13-річна Енджі. Їхні батьки стали членами Церкви через три роки після хрищення Енджі.

Спочатку ця сім’я з Коста-Ріки не знала, як сильно євангелія Ісуса Христа змінить їхнє життя. У 2002 році їх познайомив з Церквою один родич. Після цього упродовж багатьох місяців Кальдерони регулярно запрошували місіонерів до себе додому, щоб дізнатися більше. У процесі навчання сім’я відчула зміну—істинне навернення.

Багатше духовне життя

Ще до членства у Церкві, Кальдерони непокоїлися, що їм буде нелегко виховати Джареда і Енджі моральними й духовними у світі, який зневажає релігію.

Кальдерони побачили, що євангелія дає відповіді на їхні проблеми. “Коли ми почали розуміти євангелію і застосовувати її вчення, те знання змінило наше життя,—розповідає брат Кальдерон.—Ми дізналися, ким є і як можемо повернутися до Небесного Батька. Завдяки отриманому знанню, наше духовне життя стало більш насиченим”.

Не завжди було легко з готовністю прийняти те, про що вони дізнавалися від місіонерів, але випробовуючи євангельські принципи, Кальдерони отримували про них свідчення. “Коли ми дізнавалися про євангельські норми, то намагалися не робити нічого, що порушує гідність. Я відмовилася від кави. (А до того я пила дуже багато кави!) Усією сім’єю ми прийняли рішення не вживати грубих слів, лагідно розмовляти одне з одним і дотримуватися інших хороших принципів.

Найголовніше, що ми принесли в жертву—це наша гординя,—продовжує сестра Кальдерон.—Ми мали навчитися смиренню, але як тільки ми спробували навчатися і жити смиренно, то отримали багато благословень і досягнули значного розвитку в особистому, подружньому і сімейному житті”.

Рішення христитися

Джаред Кальдерон першим у своїй сім’ї приєднався до Церкви; він охристився у червні 2003 року. Енджі наслідувала його приклад у 2004 році. Їхні батьки охристилися у квітні 2007 року. І, нарешті, невдовзі після цього, у 2007 році, наймолодшому члену сім’ї Кальдеронів, Джеймсу, виповнилося 8 років і він охристився.

Тоді сім’я почала готуватися до подальших завітів та обрядів у храмі. “Ми знали, що хрищення—це лише перший крок,—каже сестра Кальдерон.—Ми встановили мету не зупинятися у розвитку, а це також означало піти до храму, запечататися сім’єю, щоб одного дня жити з Небесним Батьком”.

Підготовка до храму

Готуючись до храмового запечатування, вся сім’я молилася і постилася. Джаред також кілька разів брав участь у хрищеннях за померлих. Потім, 10 травня 2008 року, сім’я запечаталася у храмі в Сан-Хосе, Коста-Ріка.

Джаред розповідає про свої відчуття того дня: “Коли я увійшов у кімнату для запечатування, Дух був дуже сильний. Я відчув, як правильно, що ми всією сім’єю знаходимося в цій кімнаті”.

Його брат Джеймс пригадує, що йому довелося довго чекати, перш ніж він увійшов до кімнати запечатування, але, за його словами, то було варто чекання: “Я відчув велику радість і щастя. Я і зараз щасливий, знаючи, що зможу бути зі своєю сім’єю навіки”.

Вплив завітів

Хоча сім’ї довелося зазнати багатьох змін у житті, щоб підготуватися до храмових обрядів, вони зрозуміли, що, в дійсності, обряди змінюють їх. Наприклад, Енджі згадує, що до запечатування їхньої сім’ї у храмі вона казала мамі, що не хоче укладати шлюб у храмі. “Я ще не розуміла у той час обіцяння,—каже вона.—Зараз я бачу більшу картину, і у мене є більша мета. Я дійсно хочу укласти храмовий шлюб. Я хочу мати власну сім’ю і жити з нею вічно”.

Ще одна зміна, яка відбулася в Енджі—це посилене бажання виконувати сімейно-історичну та храмову роботу для її померлих родичів. Разом з мамою вона ходить до сімейно-історичної бібліотеки в місцевому домі зборів, щоб відшукувати імена. Енджі відчуває сильну любов до своїх предків. Вона завжди має бажання виконувати сімейно-історичну роботу.

Джаред також помітив, як змінилося його ставлення до своєї сім’ї. Він каже: “Коли ви йдете до храму, то ваше бачення стає чіткішим. Я відчував, як Дух скеровує мене краще ставитися до батьків, брата і сестри, підтримувати з ними хороші стосунки. Бувало, що я сердився і був переконаний, що інша людина помиляється, але коли згадував, що ми вічна сім’я, то розумів—не варто сперечатися через дрібниці.

Крім того,—додає він з прихованою усмішкою,—якщо я буду жити з ними вічність, то краще до них звикати”.

Велике щастя

Сім’я Кальдеронів розуміє, що самого лише укладання завітів не достатньо. Важливо також дотримуватися їх. Вони намагаються постійно читати Писання і молитися разом. Вони ходять до церкви й виконують покликання та підтримують одне одного. “Усе це допомагає нам пам’ятати, що ми пообіцяли, і приносить багато благословень, як духовних, так і мирських”,—каже сестра Кальдерон.

Сім’я продовжує і буде продовжувати долати труднощі у своєму житті, але укладені завіти дають зовсім інше бачення перспективи. Озираючись назад, на рішення, прийняті сім’єю, брат Кальдерон відчуває велике щастя. “Після того як ми дізналися про євангелію і почали за нею жити, ми відчули переконаність і впевненість, що це—євангелія Ісуса Христа і її спрямування допомагає нам правильно приймати важливі рішення. Наша сім’я наближається до Спасителя. Ми сягнули значного духовного розвитку і ще ніколи не були такими щасливими у своєму житті, як зараз”.

Фотографії Мелісси Меррілл

Джаред (зліва) був першим у сім’ї Кальдеронів, хто приєднався до Церкви у 2003 році. Його сестра Енджі (внизу), через рік наслідувала його приклад. Їхні батьки і молодший брат приєдналися до Церкви в 2007 році.

“Ми ніколи не були такими щасливими, як зараз”,—каже брат Кальдерон про зміни, які настали у їхньому житті завдяки євангельським завітам.