Вічне життя в Ісусі Христі

Майже 2000 років тому один багатий юнак поставив Спасителю надзвичайно важливе запитання: «Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?» (Матвій 19:16).

«Почувши» настанову Спасителя і Його щире запрошення «приходь та й іди вслід за Мною» (Матвій 19:21), багатий юнак «відійшов, зажурившись, – бо великі маєтки він мав» (Матвій 19:22).

Трагічно, але мільйони в сучасному світі продовжують віддавати перевагу «багатствам землі» над «багатствами вічності» (див. УЗ 38:39), незнаючи або цілком нерозуміючи, що «той багатий, хто має вічне життя» (див. УЗ 6:7; курсив додано), і що вічне життя – найвеличніший з дарів Божих людині (див. УЗ 14:7). Визначення просте: вічне життя означає жити вічно з сім’ями в присутності Бога (див. УЗ 132:19–20, 24, 55).

У Своїй заступницькій молитві, Спаситель відкриває всьому людству ключ до отримання вічного життя: «Життя ж вічне – це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його» (Іоанн 17:3).

Але як людина може пізнати єдиного Бога правдивого?

Спаситель сказав: «Я – дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (Іоанн 14:6).

Я свідчу вам, що єдиний шлях, яким ми і все людство зможемо прийти до нашого Небесного Батька і пізнати Його, і таким чином отримати життя вічне – це прийти до Господа Ісуса Христа, і пізнати Його.

Але ким є Ісус Христос, щоб нам приходити до Нього і пізнавати Його? Я не знаю більш прекрасного визначення особистості та ролі Господа Ісуса Христа, ніж проголошення Першого Президентства та Кворуму Дванадцятьох, названого «Живий Христос: свідчення апостолів», з якого я цитую:

«[Ісус Христос] був Великим Єговою Старого Завіту, Месією Нового. Під проводом Свого Батька Він створив землю…

Він віддав своє життя, аби спокутувати гріхи всього людства…

Він був Первонародженим від Батька, Єдинонародженим сином у плоті, Викупителем світу.

Він воскрес з могили, щоб стати «первістком серед покійних» (1 Коринтянам 15:20). Як воскреслий Господь, Він … священнослужив серед Своїх «інших овець» (Іоанн 10:16) у давній Америці. Він та Його Батько явилися юнакові Джозефу Сміту, відкривши обіцяний з давніх-давен «розподіл повноти часів» (Eфесянам 1:10).

Його священство і Його Церкву було відновлено на землі – «на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос» (Eфесянам 2:20).

Одного дня Він повернеться на землю… і правитиме як Цар над царями і царюватиме як Господь над панами… Кожен з нас стане перед ним, і Він судитиме нас.

Його законно висвячені апостоли [свідчать], що Ісус є живим Христом, Безсмертним сином Бога. Він – великий цар Еммануїл. Він є світлом, життям і надією світу» (Ліягона, квітень 2000, с. 2–3).

Так прекрасно і важливо знати, ким є Ісус Христос!

Але я знову свідчу, що єдиний шлях, яким ми і все людство зможемо прийти до нашого Небесного Батька і пізнати Його, і таким чином отримати життя вічне – це прийти до Христа і пізнати Його.

Що означає пізнати Господа Ісуса Христа, і як ми можемо зробити це?

Спаситель відповів: «Тісні ворота й вузька дорога, що веде до піднесення і продовження життів, і мало таких, що знаходять її, тому що ви не приймаєте мене у світі й не знаєте мене. Але якщо ви приймаєте мене у світі, тоді ви пізнаєте мене» (див. УЗ 132:22–24).

Чи можемо ми повністю усвідомити і зрозуміти Його слова? «Якщо ви приймаєте мене», Великого Єгову, Месію, творця землі, Спасителя й Викупителя світу, Безсмертного сина Бога; «Якщо ви приймаєте мене… , тоді ви пізнаєте мене» (див. УЗ 132:23; курсив додано).

Щоб пізнати Господа Ісуса Христа, ми і все людство повинні прийняти Його. А щоб прийняти Його, ми повинні прийняти Його слуг (див. Матвій 10:40; УЗ 1:38, 68:8–9, 84:36; 112:20).

Щоб прийняти Його, ми повинні отримати повноту Його євангелії, Його вічний завіт, разом з усіма істинами і законами, завітами та обрядами, необхідними людству для повернення назад в присутність Бога (див. УЗ 39:11; 45:9; 66:2; 76:40–43; 132:12; 133:57).

Щоб прийняти Його, вірні сини Бога повинні отримати Його священство і звеличувати свої покликання (див. УЗ 84:33–35).

Зрештою, щоб прийняти Його і пізнати Його, ми і все людство повинні, як закликає Мороній, прийти до Христа, і вдосконалитися в ньому (див. Мороній 10:32; курсив додано). Іншими словами, ми повинні прийти до Христа і намагатися «стати», як Він (див. Даллін Х. Оукс, «Заклик перемінитися», Ліягона, січень 2001 р., сс. 40–43).

Воскреслий Господь сказав: «Якими людьми повинні ви бути? Істинно я кажу вам, такими самими, як я є» (3 Нефій 27:27). Значення слова повинні, вжитого у Його запитанні «якими людьми повинні ви бути?», є ключем до розуміння Його відповіді: «Такими самими, як я є». Слово «повинні» означає «необхідно» або «тримати чи бути зв’язаним обов’язком або повинністю» (Noah Webster’s First Edition of an American Dictionary of the English Language, 7th ed. [1993], «ought»; див. також Лука 24:26), вважають – священні Писання, як сучасні, так і давні, підтверджують це, – що це «необхідно», і що ми «зв’язані» завітом «стати», як він проголосив: «Такими самими, як я є» (3 Нефій 27:27; див. також 3 Нефій 12:48; Матвій 5:48; 1 Іоанна 3:2; Мороній 7:48).

Я молюся про те, щоб скоріше прийшов час, «коли пізнання Спасителя пошириться серед кожного народу, коліна, язика і всіх людей» (Мосія 3:20; див. також Мойсей 7:62; Ісая 11:9), щоб всі ті, хто зможе прийняти Його, самого Господа Ісуса Христа, і пізнати Його, могли прийти до нашого Небесного Батька, і пізнати Його, і таким чином отримати вічне життя, в ім’я Ісуса Христа, амінь.