Стояти на святих місцях

То був вечір четверга, коли мама з татом як завжди в цей день тижня, ішли працювати в Кардстонський храм. Я була підлітком, як і ви, молоді жінки. Моєї бабусі, яка жила з нами, не було вдома, отже, я залишалася одна. Виходячи, тато обняв мене і сказав: «Що ж, Шерон, гарного тобі товариства ».

Я подумала: «Що це він каже? Хіба він не знає, що я залишаюся вдома самісінька?» А потім зрозуміла – і це було саме те, що він мав на увазі.

Стояти на святих місцях – це завжди бути в хорошому товаристві, чи то ви знаходитеся наодинці, чи з кимось. Це означає бути там, де нашим напарником є Святий Дух – неважливо, наодинці ми, чи в натовпі. Коли ми вирішуємо для себе, що будемо контролювати свої думки та вчинки й будемо поводитися найкращим чином, нас очікує найкраще в житті.

Святе місце там, де ми відчуваємо безпеку, впевненість, любов і затишок. Саме так, як було в нашому небесному домі. Коли ми стоїмо у святих місцях і маємо гарне товариство, то отримуємо відчуття того, що було в тому домі, який ми залишили, який іноді здається таким далеким.

Через два з половиною роки після організації Церкви Господь застерігав Джозефа Сміта про війни, голод і пошесті, які настануть через злочестя. Потім Він сказав нам, як зберегти себе в такому світі: «Стійте на святих місцях, і не сходьте, доки день Господа не прийде» (див. УЗ 87:8).

У святих місцях ми маємо захист від більшості з незчисленних тривог світу. Ангели можуть бути нашими напарниками й підтримкою (див. УЗ 84:88). Великий пророк Мороній був оточений злочестям та ламанійцями, які чатували, щоб знищити всіх, хто траплявся на їхньому шляху. Він залишився один, переховуючись майже 20 років. Уявіть, що то була за самотність! Однак його надзвичайне свідчення і порада в останніх чотирьох розділах Книги Мормона розповідають нам, що він був у товаристві ангелів і Святого Духа. Він не був самотнім. Святий Дух може усунути роз’їдаюче, болюче відчуття самотності, або ізоляції, або відчуженості й наповнити нас спокоєм. Його називають Утішителем – і Він ним є!

Може бути, що часи найбільшої самотності настають тоді, коли ми в оточенні людей, навіть друзів, які роблять неправильний вибір, а ми повинні залишатися на самоті. Є такі місця, куди небезпечно ходити навіть для того, щоб допомогти комусь у нужді. Господь сказав стояти на святих місцях. А є місця, де Дух ніколи не перебуває. Ви знаєте, що то за місця. Стійте осторонь. Не піддавайтеся зацікавленості, яку слід зупинити. Звертайте увагу на те, що ви відчуваєте, і тоді зрозумієте, коли відчуєте невпевненість або тривогу.

Гізер розповіла нам про випадок, коли її було запрошено на вечірку з «популярними» людьми в її школі. Коли вона увійшла в двері, музика, що гриміла по всьому будинку, вразила її дух. У неї виникло неприємне почуття. Потім друзі почали розходитися по затемнених кімнатах. Гізер сказала: «На цій вечірці я скоро зрозуміла, що доведеться робити вибір: або ці люди, або мої стандарти. Неможливо їх поєднати. Я знала, що мені не потрібні ті слова, які я чула, чи сцени з кінофільму, який отруював мої думки, незважаючи на те, наскільки популярними були ці люди. Я знала, що не належу до них. Чекаючи, коли прийде моя мама і забере мене, я дивилася, як за вікном спадала ніч, а там, на пагорбі, як маяк, виднівся храм. Мені здавалося, що Господь запевняв мене, що я чиню правильно». (Використано з дозволу, ім’я змінено).

Коли ми стоїмо на святих місцях, це допомагає нам ставати святими, але це є набутою чеснотою, яку треба розвивати. Розвивати вміння прислухатися до Духа й бути послушними. Розвивати моральну чистоту. Розвивати почуття благоговіння до святих речей. Господь сказав, щоб ми прийшли до Нього й Він може зробити нас святими (УЗ 60:7). Дозвольте Йому огорнути вас любов’ю, прощенням і спокоєм. Незважаючи на те, що відбувається навколо нас, ви можете навчитися створювати власне оточення, сповнене Духом Господа.

Замість того, щоб запитувати у когось, наскільки коротким, чи обтягуючим, чи відкритим може бути ваш одяг, ви несете відповідальність, і ви запитуєте себе: «Що я можу одягти? Як мені слід виглядати й діяти, щоб Святий Дух міг перебувати зі мною, а Небесний Батько міг благословити мене?»

Важко розвивати в собі бажання, спрямовані на добро і красу, коли протилежне постійно протидіє вам і здається, що воно є більш привабливим, веселим і популярним.

Коли ви охристилися, то вступили в завіти виконувати заповіді. Ті завіти й благословення постійно мати з собою Дух Господа поновлюються щоразу, коли ви гідно приймаєте причастя. Це зміцнить вас перед обличчям випробування.

Наша донька носила на причасні збори печиво, яке допомагало їй заспокоювати трьох маленьких синів. Коли священний символ хліба проносили по нашому ряду, Джейк, якому тоді було три роки, прошепотів мені на вухо: «Скажи, що нам не потрібен той хліб. Ми принесли з собою печиво». Як трирічна дитина все, що він бачив – то шматочки хліба, і вважав, що в нього є щось краще. Щоб мати щастя, нам потрібно визначити для себе, що є святим, і виховувати свої бажання в цьому напрямку. Величний захід сонця чи зоряне небо, крапельки роси на троянді чи кошеня – все це ще раз нагадує про те, що творіння Бога є святими.

Святі місця можуть бути там, де ви є – на самоті, в натовпі, серед перехожих, у колі друзів. Дорога до Єрихону була небезпечною і важкою. У кущах і за деревами ховалися розбійники, очікуючи, щоб напасти на будь-якого мандрівника. Добрий і сердечний самарянин своїм зусиллям змінив цю дорогу з бандитського місця на святе місце. Є певні речі, які ви можете робити, щоб принести святість у звичайні місця: коли ви після обіду граєтеся з малими дітьми, щоб стомлена мати могла відпочити, коли миєте посуд за свого брата, навіть коли це його черга, коли прибираєте будинок літнього друга – всі ці вчинки викличуть у вас почуття безкорисливості, жертвування і святості.

Будуть випадки, коли Дух нашіптуватиме вам, що ви можете зробити місце, в якому перебуваєте, кращим. Російське місто Омськ у Сибіру здавалося мені досить холодним і непривітним, поки я не почула, як група молодих жінок і молодих чоловіків співають гімн «How Great Thou Art» («Великий Бог») рідною мовою. Раптом увесь світ – або, щонайменше, наш світ – став теплим, люблячим, радісним, святим місцем.

На вас очікують великі скарби розуму, проводу, безпеки, якщо ви регулярно і вдумливо молитеся й вивчаєте Писання. Це допоможе вам мати твердий розум і непохитно стояти на святих місцях, коли ви будете в школі, чи зайдете в магазин за одягом, чи мандруватимете Інтернетом. Президент Джеймc Е. Фауст сказав: «Я вірю, що вивчення Писань – це найкраща пральна машина для нечистих і неконтрольованих думок» («Уміння володіти собою», Ліягона, липень 2000, с. 53).

Святість – спокійна і благородна, її легко втратити, якщо не приділяти їй уваги. Воскреслий Господь ішов до Еммауса з двома чоловіками, які були настільки поглинуті подіями Його Розп’яття й Воскресіння, що не впізнали самого Господа, який був їхнім попутником.

Багато років тому я співала разом з групою людей, що належали до різних релігій, Месію Генделя. Хоча наші вірування були різні, всі ми співали про одного Месію, нашого особистого Спасителя. Я співала цю ораторію багато разів, але був один особливий випадок, коли Дух Господа сказав мені, що я співала не лише ноти, я співала своє свідчення: «Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс» (Ісая 53:4). Я знала всією своєю душею, що Він зробив це для мене. На якусь мить 300 інших голосів перетворилися на шепіт і я відчувала, що залишилася наодинці з Господом. Я відчувала Його любов і запевнення, що Він поніс немочі й болі мого підліткового серця і Він, якщо я залишатимусь слухняною, далі буде йти зі мною решту мого життя.

Відчути те благословення, втіху й довершену любов Господа варто будь-якої ціни. Як тільки ви зрозумієте, якими є святі місця, тоді ви знатимете, де вам бути. Заради цього можна пожертвувати нашими мирськими уподобаннями чи популярністю. Це може вимагати смирення і прощення або повного покаяння. Це дійсно вимагає чистих рук і щирого серця (Псалми 24:3–4). Робіть усе, що повинні робити, щоб мати змогу стояти на святих місцях і не сходити з них, стояти за істину й праведність, незважаючи на примарні спокуси, зло, наміри змовників (див. УЗ 89:4) та засоби масової інформації. Згідно зі словами Президента Хінклі: «Давайте станемо трохи кращими і нехай велич гарної репутації сяє в [вашому] житті» («Час нових починань», Ліягона, липень 2000, с. 107). Мої любі молоді жінки, запросіть Господа йти з вами. Нехай Він стане вашим напарником протягом усього життя, кожного дня вашого життя, щоб ви могли повернутися до того дому, до якого ви так прагнете, який є найсвятішим з усіх місць.

Я хочу завершити словами гімну, який є відлунням моєї молитви за вас і за мене:

В ім’я Ісуса Христа, амінь.