Цього не може статися зі мною

Мої улюблені брати-носії священства Божого, звертаючись до вас сьогодні, я сповнений відчуттям відповідальності. Я молився, щоб отримати натхнення та провід і сподіваюся, що ви зрозумієте мене.

Коли чоловіки вважають себе непереможними – це один з найбільших міфів у житті. Багато хто вважає себе «сталевими чоловіками», достатньо сильними аби встояти проти будь-якої спокуси. Вони вводять себе в оману, розмірковуючи: «Цього не може статися зі мною». Як казав Бертран Расселл: «Ми подібні до індички, яка прокинувшись вранці [у День Подяки], очікує сніданок, як і завжди. Лихо може статися в будь-який момент»¹. Брати, «воно» може статися з кожним з нас у будь-який момент. Ми лише частково усвідомлюємо наскільки сильно впливають різні сили на курс нашого життя.

Президент Чарльз В. Пенроуз нерідко згадував історію про офіцера з Титаніка, який твердив, що не боїться «ані Бога, ані людини, ані диявола», бо Титаник збудовано настільки міцним, що він може спокійно витримати зіткнення з іншими судами чи контакт з будь-якою іншою силою та айсбергами у тому числі². Титанік і справді був у три футбольні поля завдовжки, дванадцятиповерховий, побудований з найкращої сталі. Тієї рокової ночі, 14 квітня 1912 року, інші суда попередили, що попереду крига. Але Титанік продовжував нарощувати швидкість, просуваючись холод-ним Атлантичним океаном. Коли дозорці побачили айсберг, вже було занадто пізно. Титанік не міг вчасно змінити курс, і айсберг глибоко подряпав увесь правий борт судна, завдавши численних пробоїн. Двома годинами і сорока хвилинами пізніше щойно збудований Титанік вже лежав на дні океану. Потонуло понад 1500 людей.

Зазвичай одна восьма частина айсберга височить над водою. Крига у замерзлій серцевині є дуже компактною, вона утримує сім восьмих айсберга під водою. Подібно до того, як Титанік раптово скочив на айсберг, те саме стається і з нами. Нерідко ми бачимо лише частину тієї небезпеки, що лежить попереду.

Історія сповнена прикладами чоловіків, які були обдарованими і здібними, але у момент слабкості вони перекреслювали собі багатообіцяюче життя. Цар Давид є сумним прикладом цього. У молоді роки він був вправним, сміливим і сповненим віри. Він вбив жахливого велетня Голіята. Він став царем. Він мав усе, чого тільки може побажати чоловік. Але ж коли він побачив Вірсавію, він забажав її, хоч вона й була дружиною іншого чоловіка. Він наказав, щоб її чоловіка, хіттеянина Урію, було послано напередці найтяжчого бою, аби його вбили. Урія помер під час бою, і Давид одружився з Вірсавією. Внаслідок цього лихого вчинка Давид втратив свій духовний спадок³. З усіх добрих Давидових досягнень, більшість було зведено нанівець через те, що він дозволив собі поступитися серйозній особистій слабкості.

Одного разу, я чув, як чоловік говорив своїм синам: «Я можу вести [автомобіль] ближче до краю обриву ніж ви, бо я досвідченіший за вас». Він вважав, що утримує контроль, хоча насправді ігнорував небезпечність ситуації. «Коли береш досвід собі за провідника, небезпека полягатиме в тому, що спочатку настає вирішальний іспит, а вже потім отримуєш урок»⁴. Деякі люди вважають, що їх вік та досвід підсилюють їхню спроможність встояти проти спокуси. Це вигадка.

Пам’ятаю, як я чув розповідь Президента Д. Рубена Кларка молодшого про випадок, що стався, коли на побачення збирався піти хтось з його дітей. Президент Кларк просив дітей повертатися додому у визначений час. «Роздратована цим постійним настійливим нагадуванням, [дівчинка-підліток] сказала: «Тату, у чому річ, невже ти недовіряєш мені?»

Його відповідь, напевне, шокувала її, коли він сказав: «Так, [моє дитя], я не довіряю тобі. Я не довіряю навіть собі»⁵.

Через те, що деякі речі «ніколи не стануться з нами», на мою думку, ми маємо винести урок з поради Президента Спенсера В. Кімбола: «Розвивайте самодисципліну так, щоб все меньше і меньше вам доводилося вирішувати і вибирати, що саме вам робити, коли зіткнетеся з тією ж самою спокусою знов і знов. Вам потрібно прийняти певні рішення раз і назавжди. Яким великим благословенням є свобода від докладання відчайдушних зусиль знов і знов проти спокуси. Цей процес поглинає багато часу і є дуже небезпечним»⁶.

Дехто може мудрувати, думаючи: «Лише одна доза наркотиків не завдасть мені шкоди». Це може здаватися безневинним, але, будь ласка, знайте наскільки впливовими є наркотики. Цитую людину, що їх вживає: «Про контроль над наркотиками не може й бути мови. Вони контролюють тебе. Спочатку ти, звичайно, не відчуєш нічого. Але саме тоді ти вже у їхніх пазурах»⁷.

«Лише одну сигарету – тільки-но спробувати яка вона на смак». Але стережіться прихованої тут небезпеки. Нікотин має високу здатність викликати залежність⁸. Всього-на-всього чотирьох сигарет вже може бути достатнім щоб підштовхнути когось… на шлях, ставши на який людина стає постійним курцем⁹.

«Лише одну бляшанку пива». Ми не знаємо свого потенціалу щодо алкогольної залежності, але один напій зазвичай веде до іншого. Набагато краще ніколи не пробувати того першого напою. Саме тоді ви знаєте, що до більшого вас не потягне.

«Придбання лише одного лотерейного квитка». Ця залежність є хитромудрішою за інші. Ви можете й гадки не мати, що азартні ігри є залежністю, оскільки вони це не речовина, здатна потрапити у тіло, проте, як хтось нещодавно написав: «Ті, хто грають в азартні ігри ризикують більше ніж грошима. Їхнє життя і їхні сім’ї також поставлено на кін»¹⁰.

«Лише один раз поглянути на порнографічний сайт в Інтернеті, чи на хвильку зазирнути всередину непристойного журналу». Це здається настільки безневинним, але від того, що ми бачимо, набагато складніше позбавитися, ніж від речовин, які ми приймаємо у своє тіло. Багато з запеклих злочинців визнавали, що їхній шлях до злочину розпочався саме з перегляду непристойних фото.

Дехто може сказати, що неналежні розваги і зараз, і потім це нормально. Однак це занадто часто робить нас байдужими до жорстокості, неналежних сексуальних відносин, вульгарності, призивання імення Господа надаремно та іншого, пов’язаного з цим, зла.

Поки що я говорив про речі, які ви не бажаєте аби вони сталися з вами. Зараз давайте розглянемо дещо з того, що ви бажатимете, аби з вами сталося. Якщо ви готові сплатити ціну за успіх, добрі речі, навіть великі речі, що перевищуватимуть ваші найсолодші мрії і сподівання, можуть статися з вами! Нерідко ми й гадки не маємо про власний потенціал щодо щастя і досягнень у цьому житті й у вічності, оскільки, як сказав апостол Павло: «Тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці»¹¹. Але скло може світлішати і ставати кристально чистим завдяки впливові Святого Духа. Спаситель обіцяв нам, що Утішитель, тобто Святий Дух, «навчить вас усього», «пригадає вам усе»¹² і «попровадить до цілої правди»¹³.

Ми повинні визнати, що наші природні дари і здібності є обмеженими, але коли додається натхнення і провідництво Святого Духа, наш потенціал зростає у багато разів. Для того, щоб зробити щось надзвичайно корисне, вам необхідна допомога сили, що перевищує вашу власну. Ви, молоді чоловіки, можете мати нагоди і отримувати благословення, що перевершуватимуть усі ваші найнеймовірніші мрії і сподівання. Можливо, майбутнє не принесе вам популярності чи багатства, але може принести те, що є набагато довготривалішим і здійснимим. Пам’ятайте: те, що ми робимо у цьому житті, відлунює у вічності.

Багато з вас, молоді чоловіки, ще не мають міцного свідчення про божественне походження цієї Церкви, такого, як мають ваші батьки. Можливо, ви бажаєте бути більш впевненими в тому, що Джозеф Сміт дійсно бачив у видінні Бога-Батька і Його Сина Ісуса Христа, і, що Книгу Мормона насправді було перекладено з пластин з золота. Можливо ви маєте деякі задавнені сумніви щодо закону десятини, закону цнотливості чи Слова мудрості. Це не є незвичайним для молодих чоловіків вашого віку. Можливо ваша віра не була ще повністю перевірена. Можливо вам ще не доводилося відстоювати свої вірування чи спосіб життя. Я запевняю вас, що великі речі можуть статися з вами. Ви можете отримати непохитне свідчення, що це є Церква Ісуса Христа, і що через Джозефа Сміта євангелію було відновлено на землі у її повноті. Але свідчення не прийде, доки вашу віру не буде випробувано¹⁴.

Багато років тому два генеральних авторитети покликали дуже молодого чоловіка бути новим президентом колу. У своїй промові новий президент колу сказав, що він буде повністю відданим своєму покликанню і не проситиме жодного члена свого колу бути більш відданим, ніж він. Потім він приніс своє свідчення, сказавши, що вірить євангелії усім своїм серцем, і запропонував жити за нею.

Пізніше, під час обіду, один з генеральних авторитетів запитав цього нового президента колу, чи має він абсолютне знання, що ця євангелія є істинною. Той відповів: «Ні». Тоді старший апостол звернувся до апостола, що його супроводжував: «Він знає це так же добре як і ви. Єдина річ у тому, що він не знає, що він знає це… Вам не слід хвилюватися».

Невдовзі після цього новий президент колу приніс своє свідчення й розповів про духовний досвід: «Я пролив сльози вдячності Господові за міцне, досконале, абсолютне свідчення про божественність цієї роботи, що прийшло у моє життя»¹⁵.

Багато з нас не мають повної обізнаності стосовно того, що ми в дійсності знаємо. Навіть будучи навченими євангелії, ми не можемо повністю бути обізнаними щодо того, що саме розмістив Господь у нашій «середині» та написав «на нашому серці»¹⁶. Як молоді чоловіки завіту, ви є спадкоємцями великих обіцянь. Ви маєте нагоду стати більшим, аніж «рубачами дров і носіями води»¹⁷.

Я не кажу, що маю абсолютне розуміння усіх принципів євангелії, але я прийшов до упевненого знання божественності і повноваження цієї Церкви. Воно приходило до мене поступово, рядок за рядком, приписання за приписанням. Нині я знаю, що я знаю, й саме так і ви можете прийти до знання, що ви знаєте. Це може статися з вами.

Знання приходить через віру. У наші дні, у наш час ми повинні пізнати істинність того, що було на пластинах із золота, не бачачи їх. Ми не маємо їх аби побачити і потримати у руках, як їх мали Троє та Вісім свідків. Дехто з тих, хто насправді бачив і тримав пластини із золота не залишилися вірними Церкві. То було б великим досвідом побачити ангела, але набагато величніше прийти до пізнання божественності Спасителя через віру і свідчення Духа¹⁸.

Ви також можете прийти до пізнання того, що вже знали, як доблесний син Бога у досмертному існуванні. Це може статися з вами. Але саме по собі, автоматично, це не станеться. Ви маєте вправляти віру. Єдиний шлях до набуття духовного знання і утримання його, щоб воно яскраво палало, це бути смиренним, молитовним і старанно намагатися дотримуватися усіх заповідей.

На відкриваючих церемоніях Олімпійських Зимових Ігор 2002 у Солт-Лейк- Сіті, що нещодавно завершилися, Мормонський хор скинії та Симфонічний оркестр штату Юта виконали величну музикальну п’єсу, написану Джоном Вільямсом, як музичні позивні Ігор. Вона мала назву «Покликання чемпіонів». Цього вечора я бажаю закликати чемпіонів. Хвилюючими першими словами цієї п’єси були: citius (скоріше), altius (вище), та fortius (сильніше), які були офіційним Олімпійським девізом ще з 1924 року.

Брати-носії священства, ми живемо у дивовижний час. Ніколи в історії Церкви ми не мали більше свідчень істинності цієї святої роботи. Ми маємо наклепників і критиків, як вони й були завжди. Але ніколи ще Церква не підносилася вище, не просувалася скоріше і не була такою сильною у виконанні своєї місії. Зараз для усіх нас настав час сягати уверх і просуватися вперед. Так само й у Божій роботі нам слід бути скоріше, працюючи з більшою наполегливістю; вище, намагаючись сягнути величних духовних цілей; і сильніше, покладаючись на Божу міць. Це може статися з вами.

Певний шлях до отримання радощів і благословень у житті полягає у слідуванні нашому живому пророкові, Президенту Гордону Б. Хінклі. Багато чого доброго прийшло до нас від пророків минулих днів, але саме голос Президента Хінклі ми маємо чути сьогодні, саме його порадам ми маємо слідувати аби все найкраще сталося з нами. Про це я свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.